На головну

Екологія з грифом “таємно”

Середа, 06 , 2006 року, № 161 (968)

Діяльність управління екології у Львівській області можна порівняти з роботою СБУ: тут такі ж недоступні та, схоже, не надто люблять пресу.

Лови обласних правоохоронців (Тетяна Турчина)

Але якщо Служба безпеки працює з державними таємницями, то позиція екологів видається абсолютно незрозумілою. Але це тільки на перший погляд.

Зазвичай люди не хочуть говорити, коли немає що сказати або щось приховують. У перше якось не віриться, бо коли завіса таємничості падає, то виявляється, що екологічних проблем в області вистачає. Та виникає відчуття, що екологи дбають про психологічний стан львів’ян за принципом: “менше знаєш – краще спиш”. Ми вирішили пожертвувати сном і бодай одним оком зазирнути за ширму.

Неординарний випадок зафіксовано під час спільного рейду екологів за участю громадськості Львівщини, який організували 24 серпня. Зокрема, в Янові зафіксували незаконне полювання без дозвільних документів, а також стрільбу з човна, що саме собою є порушенням закону. Так сталося, що поряд полював… начальник екологічної інспекції Львівщини, перший заступник начальника управління екології Стефан Татух. Як виявилося, посадовець не бачив жодних порушень і був здивований появою інспекторів. Про це “Газеті” розповів президент ГО “Служба охорони природи” Тимур Бедернічек.

Рейд проводили за скеруванням начальника управління екології в Кам’янсько-Бузькому та Радехівському районах. Зокрема, в Радехівському поблизу села Лопатин затримали рибалку, який здійснював незаконну риболовлю з використанням сітки. Також уночі на річці Стир виявили браконьєрів, які рибалили за допомогою електроловів, однак затримати їх не вдалося, оскільки ті скористалися водними транспортними засобами та втекли. За словами екологів, таких порушників узагалі спіймати майже нереально, адже немає потрібних для цього засобів. У екологів бракує навіть човна. А бувають випадки, коли браконьєри чинять збройний опір…

“Другого дня ми вирушили зранку на Яворівщину, де теж проводили рейд. Близько 18.30 надійшла інформація від мешканців села Лелехівка про те, що на ставках Янівського рибокомбінату, де вирощують рибу, чути постріли, а на самій водоймі плавають два моторні човни. Коли ми прибули на місце, то виявилося, що там також проводив свій відпочинок і полювання начальник екологічної інспекції Львівщини Стефан Татух разом з іншими посадовцями, – розповідає Тимур Бедернічек. – Ми перевірили документи в мисливців. Декілька з них не мали дозвільних документів. До того ж човни, які плавали на водоймі, до берега прийшли вже без моторів, хоча під час огляду виявили свіже місце кріплення… Найімовірніше, двигуни скинули в очерет чи воду. Та найцікавіше в цьому всьому те, що начальник екологічної інспекції, полюючи на дамбі водойми, як виявилося, навіть не бачив, що на озері хтось стріляв із човна й узагалі, що там плавали моторні човни”.

Сам Стефан Татух мав дозвіл на полювання, але по нього довелося йти до машини, хоча документи мисливець повинен мати при собі. Очевидно, рейду інспекторів ані сам посадовець, ані його друзі не очікували. Крім того, як зазначив Тимур Бедернічек, на інспекторів намагалися чинити тиск: “До мене підійшов чоловік, як виявилося пізніше, голова мисливської секції Львівської обласної організації ФСТ “Динамо” Віктор Яцковець, і запитав, чи я знаю, хто він такий, що вимагаю документи. Я відповів, що мене це мало цікавить. Після чого він відрекомендувався, що, очевидно, мало вразити мене, і попросив нікого не перевіряти, оскільки це його друзі”.

За фактом начальникові управління екології Богдану Матоличу подали службову записку інспектора Михайла Казимира, який проводив рейд, із повним описом подій в угіддях. Відповідний лист пан Матолич отримав і від “Служби охорони природи”. Мабуть, листи до Богдана Матолича ще не дійшли, принаймні він так стверджує. До того ж про цей випадок начальник управління теж не чув. Тому я спробувала пояснити йому ситуацію кількома словами. Після чого дружелюбний тон начальника управління дещо змінився. На прохання прокоментувати те, що один із головних екологів області не помічає очевидних фактів порушення норм і законодавства, він запропонував зателефонувати на стаціонарний номер (говорили ми мобільним), щоб зекономити мої гроші. Почувши, що для розмови з ним грошей не шкода, пан Матолич спробував з’ясувати, хто надав інформацію, в іншому разі відмовлявся розмовляти. Після слів “президент Служби охорони природи” настрій головного еколога вкрай зіпсувався і, прокричавши в слухавку: “Я нічого не знаю! Я не знаю, що там за президенти і хто вам що говорить і розказує”, він вимкнув телефон.

Окрім того, Тимура Бедернічека обурює, що бездіяльність у схожих справах Стефан Татух проявляє вже не вперше. Цікава й не менш кричуща ситуація склалася у травні цього року. Тоді внаслідок підпалу плавнів на Сокальському водосховищі вигоріла територія площею 8,5 га. На травень саме припадає кладка та висиджування яєць у диких водоплавних птахів. Зрозуміло, що потомства качок на Сокальському водозаборі цьогоріч не було. Оцінки збитків, певна річ, не проводили, бо Стефан Татух, перебуваючи в той час на водосховищі, дивним чином не помітив вигорання та не склав протоколу. Непоміченим залишилося й підвищення рівня води на тій же водоймі в період відкладання яєць і раптове її опускання впродовж доби. Сталося так, що потомство, яке не згоріло, просто дотопили.

Сокальське водосховище цьогоріч асоціюють із висловом “ні пуху, ні пера, ні риб’ячої луски”. Варто пригадати й несанкціонований спуск водосховища наприкінці лютого цього року. Внаслідок цього, за приблизними підрахунками, загинуло багато тонн риби. Тоді шлюзи відкрили за вказівкою голови Сокальської РДА Олега Солодяка, який пояснив свої дії намаганнями уникнути підтоплення сіл унаслідок можливої повені. Лише через добу про це поінформували екологів і рибінспекцію. За оцінкою інспекції, прямі збитки становлять 1,5 млн. грн., а з урахуванням загибелі малька сягають 19 млн. грн. Окрім того, що порушено екологічний баланс, загинула величезна кількість риби. Зокрема, п’ять видів рідкісних, а також два види риб, які внесуть до третього видання Червоної книги. Фактично рибу роздушило кригою, яка ще не зійшла на той час із водойми. Її просто дозволили позбирати місцевим мешканцям. Натомість у самому управлінні екологічної катастрофи дивним чином також не бачили. Уже в квітні Стефан Татух заявляв, що баланс водосховища повністю відновлено, а слідів загибелі риби не знайдено.

Як би там не було, але за фактом порушено кримінальну справу за статтею 242 ККУ – масова загибель риби, втім винуватців досі так і не покарано. Як розповів “Газеті” помічник природоохоронного прокурора області Віктор Кравчина, справу передали в обласну прокуратуру для скерування в Сокальський РВ, щоб встановити осіб, але результатів наразі немає – слідство триває й досі.

Цей інцидент тоді набув розголосу в пресі, після чого президента ГО “Служба охорони природи” Тимура Бедернічека, який активно відстежував ситуацію, тривалий час переслідували. За словами останнього, його діяльності постійно чинять перешкоди, зокрема, з 40 листів до ЗМІ, які він тоді вкинув у скриньку на головній пошті, до адресата не дійшов жоден. До того ж досі постійно блокують роботу сайту громадської організації.

Якщо ж повернутися до теми боротьби з браконьєрством, то потрібно пригадати випадок, який трапився на початку весни в прикордонній смузі, де затримали 14 браконьєрів, зокрема двох підполковників ЗОКу, майора міліції та навіть лісничого й лісників “Галсільлісу”. Браконьєрів затримали під час проведення рейду в смузі Держкордону поблизу застави №8 Львівського прикордонного загону, що неподалік міста Угнів Сокальського району, в угіддях того ж таки ФСТ “Динамо”. У них вилучили незареєстровану зброю та впольовану здобич – дві вбиті лисиці. Арсенал зброї в браконьєрів теж був чималий – дев’ять рушниць, на дві з яких не було документів. Інспектори вилучили всю зброю та передали в Сокальський райвідділ міліції. А матеріали справи скерували в природоохоронну прокуратуру області.

Самі прикордонники всіляко спростовували інформацію. Що й не дивно. Не хотілося їм, напевно, відповідати на запитання про те, як ефективно охороняють Державний кордон, що в нейтральній смузі – зоні особливого прикордонного контролю, – спокійно проводять свій відпочинок озброєні люди. З реакцією не змусило чекати й саме управління екології – відділ контролю тваринного, рослинного світу та заповідної справи розформували, нібито через реорганізацію структури управління, а інспектора, який проводив рейд, понизили в посаді.

Мабуть, фактів про діяльність (чи то бездіяльність) управління можна знайти ще чимало, однак громадськість про них чомусь не знає. Хотілося б почути думку та пояснення керівництва держуправління, звісно, позбавлену емоційних нашарувань, до викладених фактів, а також оцінку дій першого заступника. Посадовці різних рівнів щодня заявляють про те, як вони рятують нашу фауну та флору. А чи так це насправді?
Тетяна Турчина

Наверх