На головну

Випадкова жертва

П`ятниця, 27 Жовтня, 2006 року, № 25 (25)

Давній Дрогобич прожив насичений подіями тиждень. Було чимало різноманітних заходів. Годі описати все, що відбувалося в рамках святкування 915-ї річниці міста й 140-ліття НПК “Галичина”.

Учора о 08.20 на вулиці Чукаріна біля адміністративного корпусу ТзОВ “Шувар” пролунав вибух. фото: Артем Пастух

Вибухівку було закладено під автомобіль директора Романа Федишина. У 14-річну школярку влучив уламок від автомобіля. Від травматичного шоку дівчинка загинула.

– Машина диміла і горіла, Рома плакала... Все.., – далі однокласник загиблої школярки говорити не міг.

Він був не єдиним свідком трагедії. Група школярів стояла зовсім близько до місця вибуху. Поряд дві школи – СШ №89 та гімназія “Оріана”. Марія Куцинда зі своєю молодшою сестрою та подругою Романою, як і щодня, йшла до гімназії. В момент вибуху діти були позаду припаркованого автомобіля, на протилежному боці дороги. Саме в цей бік, за трагічним збігом обставин, пішла найпотужніша вибухова хвиля.

Експерти намагаються з’ясувати подробиці вибуху, який забрав життя Марічки та поранив Романа Федишина (Артем Пастух) Як розповів “Газеті” Ігор Орлов, черговий лікар швидкої допомоги, який приїхав на виклик, урятувати дитину шансів не було. Вона померла на руках лікарів.

– У дівчинки був відкритий перелом стегна, внаслідок цього – травматичний шок, – пояснив пан Орлов. – Окрім того, від удару були й інші травми, які могли стати причиною смерті. Але про це ми зможемо сказати лише після розтину.

Об’єкт замаху

Роман Федишин і начальник охорони майже не постраждали. Вони отримали травми ніг. Романа Федишина госпіталізували у клініку “Богдан”, де йому наклали шви і проводять обстеження. Стан директора “Шувару” оцінюють як стабільний.

– Роман Степанович тримається добре. Загалом його стан нормальний, – зазначила заступник директора “Шувару” Клавдія Гордієнко. – Гірше – його психічний стан. Його дуже травмувала загибель дитини. Бог зберіг життя одній невинній людині, але, як не прикро, забрав його в іншої.

Біля палати Романа Федишина виставлено охорону. При цьому до нього нікого не впускають. Очевидно, охорона супроводжуватиме пана Федишина і після виходу з лікарні.

Денис Харчук, керівник ЦГЗ УМВС у Львівській області, пояснив “Газеті”, що наразі експерти не мають остаточної версії щодо того, якою була вибухівка та яким чином вона здетонувала. Відомо, що вибуховий пристрій заклали з боку водія.

– Конкретніше зможемо сказати лише після проведення низки експертиз, – сказав Д. Харчук. – Основні версії, над якими працюємо, – фінансово-економічна та політична діяльність Романа Федишина.

Хронологія подій

Клавдія Гордієнко відтворила події страшного ранку. За її розповідями, о 07.40 Роман Федишин приїхав на роботу, щоб провести нараду з начальником служби охорони підприємства. Він піднявся в офіс. Через певний час приїхав іще один працівник підприємства, який зауважив під машиною директора сторонній предмет.

Він піднявся в офіс і повідомив про це директора. Роман Федишин і начальник служби охорони спустилися до машини. Вони оглянули її, після чого Роман Федишин заборонив чіпати пристрій і почав телефонувати у відповідні служби. Саме в цей час, о 08.22, пролунав вибух.

За словами Клавдії Гордієнко, очевидно, що вибухівку заклали саме між 07.40 та 08.22 безпосередньо на території ринку. Вона також зазначила, що на території ринку працюють камери відеоспостереження, однак чи потрапляв автомобіль у поле зору камер, наразі відповісти не змогла.



– Мені важко сказати, хто і для чого зробив це. Роман Степанович завжди їздив сам, без водія та охорони, тому цей вибух мав ушкодити власне його. Від місця водія практично нічого не залишилося, – розповіла Клавдія Гордієнко. – Судячи з усього, Романа Степановича не намагалися налякати, а хотіли все-таки вбити.

Розповідь очевидця

Розповідь Ярослава Крошного про події ранку 26 жовтня трохи відрізняється від офіційних повідомлень. Він прямував на роботу на “Шувар”. Зазвичай у цей час не буває багато людей. Працівники ринку приходять пізніше. А от діти справді щодня в той самий час і тією ж дорогою йдуть до школи.

– Я проходив саме поруч із машиною, що стояла, – розповідає Ярослав Крошний, – обходив її зліва. Почув легеньке попікування. Якийсь пан, напевно, водій був поруч. Я запитав, що сталося. Він зігнувся, мабуть, нічого не побачив і почав відходити від машини. Коли відійшов метрів на сім, то пролунав вибух. Я почув крик дітей, підбіг, викликав “швидку”. Спершу подумав, що поранило двох дітей. “Швидка” приїхала за лічені хвилини...

Траур

Директор гімназії Юрій Сватко намагається щось пояснити однокласникам Марії. Діти не стримують сліз і не готові щось розповідати. Дівчину, яка була поряд, батьки відразу забрали додому.

– Ще вчора вона затримувалася після уроків, разом з однокласником готувала проект, – стримуючи сльози говорить Наталія Ємець, класний керівник 10-А. – Ми спілкувалися, вона ще розповідала мені, що запізнюється на уроки через те, що її молодша сестричка довго збирається вранці до школи. А сьогодні в них мала бути дискотека...

Учителька говорить, що Марію любили в класі, вона була заступником старости, старанна, активна, з почуттям гумору. Прагнула потрапити в 10-А, що є спеціалізованим економічним класом, саме цього року вона перейшла до нього вчитися.

– Я взагалі не розумію, як ми без неї будемо. Це не просто показні сльози, це зачепило кожного з нас, для нас це неймовірна втрата, – каже Наталія Ємець. – Бізнесмени щось не поділили, але чому страждають діти?

Тетяна Турчина, Наталя Онисько
для газети

Зіновій Гулкевич

кандидат юридичних наук, доцент, викладач кафедри кримінального процесу та криміналістики юридичного факультету ЛНУ ім. Івана Франка

Виглядає на те, що зловмисники таки мали на меті завдати фізичної шкоди власникові автомобіля. Адже якби вони хотіли тільки налякати його, то, найімовірніше, застосували б вогнепальну зброю або ж підлаштували вибух машини в нього на очах. Але вони заклали вибухівку. Щоб зробити це, достатньо було б і п’яти хвилин, не те що сорока. Зважаючи на сучасні технології, це міг бути годинниковий механізм, запрограмований на певний час, радіокерований пристрій, пристрій, який спрацьовує під час натискання на нього або ж якийсь інший.

Роман Шлапак
голова спостережної ради ТзОВ “Торгова компанія “Інтермаркет”

Насамперед висловлюю співчуття родинам потерпілих від рук злочинців, які організували цей жахливий замах. Працюючи в галузі торгівлі, знаю Романа Федишина як компромісну та неконфліктну людину. І цей замах іще раз засвідчує, що цивілізований розвиток підприємництва на Львівщині під загрозою. Погодьтеся, це не поодинокий випадок, і органи внутрішніх справ нарешті повинні навести порядок у нашому місті. Вважаю, що за будь-яких обставин не можна ставити під загрозу людське життя.

Петро Соболь
депутат Львівської міської ради, фракція “ПОРА”

Щиро кажучи, мені важко щось говорити стосовно цього. Я переймаюся через Романа. Шкода, що так сталося з дівчинкою. Це дійсно трагічна ситуація. Чи можна очікувати таких ситуацій ще? Це нетрадиційно для нашого регіону. Таке практикували в 1990-х роках у Донецьку. Правила гри приходять до нас звідти. Але я не вважаю, що тут таке приживеться. Наш регіон є достатньо християнським.

Петро Писарчук
народний депутат

Хтось захотів прибрати до рук бізнес Романа. Зараз спостерігаємо намагання вирішувати свої бізнесові справи кримінальними методами. Це хвороба перехідного періоду: змінюється влада – змінюються покровителі криміналу, відбувається перерозподіл сфер впливу та майна. При зміні влади настає активізація кримінальних елементів.

Юрист в люберцах там.

Наверх