На головну

Старе Жовківське передмістя

П`ятниця, 18 , 2008 року, № 56 (364)

Початок проспекту Чорновола з площею Осмомисла з’єднує площа Торгова (у частині довідників і вказівних табличок – вулиця Торгова), названа так 1944 року.

Львівський театр ляльок, у підвалі якого міститься популярний етно-джаз-клуб “Лялька” (фото: Олег Огородник)

Близько 1840-го вона мала назву Торговиця Соляна, в середині ХІХ століття – площа Мала, від 1865-го – площа Ґолуховського на честь трикратного намісника Австрійської імперії в Галичині у ХІХ столітті Аґенора Ґолуховського, в часи німецької окупації – площа Театральна.

Під №1 за Польщі були магазин галантереї, трикотажу й модних товарів Райхера, крамниця скла та порцеляни Шайденфрау, фабрика бочок Верцнера і книгарня Тененбаума, під №2 – винарня Абрагамовича, під №3 – ремонт парасоль, під №4 – ресторан Дорфмана, під №5 – винарня Маєра, кондитерський магазин Брандштеттера і молочарня Фінкельштайна. Зараз усіх цих адрес не існує.

Від 1970-х адресу №6 мало доволі популярне в ті часи кафе “Вечірній Львів”, розміщене в підвальному приміщенні театру імені Заньковецької, від кінця 1980-х кафе не працює. У будинку №11 за польських часів була винарня Шіффе та магазин меду Гетера, за часів СРСР тут була крамниця жіночого одягу й магазин “Молоко”, зараз – салон краси “Донна”, ательє мод “Олеся”, крамниця взуття “Ессо” та ремонт годинників. Під №14 за польських часів був магазин суконних товарів Фішера, у 1950-х – Народний суд Шевченківського району, фотосалон артілі “Фотохудожник” і ремонт годинників, зараз цієї адреси не існує. У будинку №15 за польських часів була фабрика мила і свічок Рота і магазин взуття Гіршгорна, за часів СРСР – трамвайний диспетчерський пункт, перукарня й ремонт взуття та фарбування шкіряних виробів, нині тут ремонт взуття, комп’ютерна фірма “Стек”, фотосалон, магазин “Товари для тварин”, кафе “Зорепад”, магазин “Алкоголь і тютюн”, крамниця ювелірних виробів “Карат” і гральні автомати. У часи Другої світової війні більшу частину будинків площі було знищено. Забудовано площу у стилі віденського класицизму.

Площу Торгову з початком вулиці Богдана Хмельницького з’єднує площа Ярослава Осмомисла, названа так 1993 року на честь галицького князя (1153-1187). Від 1840-го мала назву Краківська, у 1954-1993 рр. – площа 300-річчя Возз’єднання на честь входження 1654 року Лівобережної України до складу Московської держави. У житловому будинку №1 за часів СРСР був магазин “Хліб”, зараз тут туристична агенція “Акорд-Тур” і крамниця цифрової техніки “Цифровичок”. У житловому будинку №2 до 1939 року була торгівля шкірою Шляйфера, від радянських часів у цьому будинку міститься Львівське трансагентство з обслуговування населення автотранспортом (вантажні перевезення), цю адресу з 1990-х років має також ТзОВ “Гарант”. У житловому будинку №3 у 1950-х була майстерня артілі “Хутровик”, нині – кафе-бар “Перлина Львова”. У житловому будинку №8 за СРСР був хлібний магазин, тепер це крамниця продуктів “Еколан”. Під №9 у 1950-1960 рр. була майстерня з ремонту швейних машин, тепер тут магазини “Промтовари” й “Жива риба”. У житловому будинку №10 у 1950-х містилася майстерня з ремонту меблів, у 1970-1980 рр. – ательє з пошиття портьєр, зараз – галантерейний магазин, салон мобільного зв’язку “Київстар” і гральні автомати. Під №11 за польських часів був магазин модних товарів Вайнреба, від часів СРСР працює крамниця “Посуд”, у часи незалежності тут також облаштували магазин чеських кухонь “Корина”. Під №20 за польських часів був ресторан Дебори Адлер, тепер цієї адреси не існує. Забудова площі у стилі віденського класицизму.

Від післявоєнних часів і до 1960-х на площі працював ринок, у 1970-х тут облаштували автостоянку й мали намір збудувати на цьому місці готель “Золотий Лев”. Під час археологічних розкопок на місці так і не зведеного готелю виявили поселення V століття нашої ери. Від повоєнних часів і донині на площі діє неофіційна біржа оренди квартир і кімнат для приїжджих, у 1970-1980-х роках тут існувала нелегальна “барахолка”, де торгували здебільшого джинсовими виробами. Була спроба назвати цей сквер “Золотий лев”, але назва не закріпилася. У 1998-му тут спорудили продовольчий і промтоварний ринок “Добробут” (адреса: вулиця Стара, №3), який практично повністю охопив територію скверу та між вулицями Підмурною, Старою і Сянською. Нині хочуть забрати звідти ринок і спорудити на його місці п’ятизірковий готель.

Площу Осмомисла з площею Данила Галицького з’єднує вулиця Гонти, названа так 1950 року на честь одного з ватажків повстання Коліївщина 1768 року Івана Гонти. Від початку ХІХ століття вона мала назву Костельна на честь костелу Марії Сніжної. Адресу №1 від часів СРСР має юридична консультація. У житловому будинку №5 за Польщі був продаж шкір Спілки виробників сирих шкір і магазин жалюзі Моріца. Забудова вулиці: класицизм і сецесія.

Гонти з Кривоноса з’єднує площа Данила Галицького, названа так 1946 року на честь галицького короля Данила (1201– 1264). Від 1840-го вона мала назву Торговиця дерева для опалу, від 1846-го – Гольцмаркт (Деревний ринок), від 1871-го – площа Стрілецька на честь того, що в середньовіччі наприкінці теперішньої вулиці Лесі Українки відбувалися стрілецькі вправи львівського Стрілецького куркового братства. Під №1 – Львівський театр ляльок, за польських часів (тодішня адреса – Костельна №8) тут містилися Реміснича палата, Спілка виробників сирих шкір і Спілка ювелірів і годинникарів. У підвальному приміщенні будинку від 1990-х облаштували надзвичайно популярне серед львівської молоді кафе “Лялька”, спроби закрити це кафе 2004-го спричинили масові протести молоді на площі перед будівлею. Під №4 у повоєнні часи містилася школа №33, тепер тут вечірня середня школа №28 та Інформаційно-методичний центр освіти. Під №7 за польських часів був склад труб, заліза й технічних товарів “Гідрант”, зараз цієї адреси не існує. У будівлі №8 за польських часів був Торгівельний ліцей, цю саму адресу на 1939 рік мав кінотеатр “Балтик” (від грудня 1939-го – імені Островського, від 1946-го – “Комсомолець”), від повоєнних часів тут містився Технікум харчової промисловості, зараз це Львівський професійний ліцей харчових технологій. У житловому будинку №12 у 1950-х був гуртожиток №2 Інституту фізкультури, тепер тут магазин автозапчастин. Забудова площі: класицизм, сецесія, конструктивізм.

Краківську з площею Данила Галицького з’єднує вулиця Гавришкевича, названа так 1993 року на честь українського архітектора Сильвестра Гавришкевича (1836-1911), автора проекту Преображенської церкви, що розташована неподалік, на вулиці Краківській. До 1993-го ця вулиця належала до площі Данила Галицького. У житловому будинку №2 за Польщі містилася друкарська спілка Sztuka, видавництво Arbeiter Kultur і продаж масла та яєць Вішика. Забудова вулиці: класицизм і сецесія.

Площу Торгову з площею Різні з’єднує вулиця Староміська, названа так 1963 року. У середині ХІХ століття вона називалася Вузька, від 1971-го – Гусяча. У житловому будинку №3 за польських часів містився магазин канцелярського приладдя Гізе, зараз тут букмекерська контора “Фаворит”. Забудова вулиці у стилі віденського класицизму.

Між Староміською і Лазневою розташована площа Різні, названа так у середині ХІХ століття, до того називалася Над Полтвою. У житловому будинку №3 за польських часів були галантерея Вайсштайна, магазин кухонного посуду Ґутвірта і торгівля овочами і яриною Волькена, нині цього будинку не існує. Під №4 за Польщі була галантерея Майзелеса, зараз цього будинку теж не існує. У житловому будинку №6 за польських часів був магазин кухонного посуду Морґенштайна і пекарня Опат. Під №13 до війни була годинникарська майстерня Бльодера. Забудова площі у стилі класицизму.
Ілько Лемко

Наверх