На головну

Захоплений поганин

Четвер, 22 , 2008 року, № 71 (379)

Міністерство культури України підтримало пропозицію заснувати Міжнародний фестиваль поетичної творчості в рамках відзначення 100-річчя від дня народження Богдана-Ігоря Антонича (5 жовтня 1909 року).

Ініціатором започаткування такого заходу виступило видавництво “Каменяр”, яке свого часу ініціювало конкурс серед молодих літераторів “Привітання життя” на здобуття премії імені Антонича.

Такий крок Міністерства культури, безперечно, стане поштовхом і до нового погляду на творчість Богдана-Ігоря Антонича. Навіть нині він залишається для багатьох літераторів мистецьким авторитетом, якому вдалося поєднати химерну фантастику, філософську лірику, лемківський фольклор і релігійні мотиви. Кардинальний вплив на формування Антонича як українського письменника мав його вступ до Львівського університету, в якому тоді переважало польське оточення, проте заклад був і осередком становлення української молодої інтелігенції. Свої перші твори Антонич не дав до друку, вважаючи їх літературно слабкими. Вже збірка “Привітання життя” (1931) позначена західними впливами, зокрема, польського поета Юліяна Тувіма, французького символіста Верлена, англійського романтизму та барокової гри з лірикою. Наступні поетичні книги – “Три перстені” (1934), “Книга Лева” (1936) – є виразною творчою метаморфозою поета до філософських пошуків, до нової інтерпретації природи й митця.

6 липня 1937 року Богдана-Ігоря Антонича не стало. Помер поет-філософ на 28 році життя у львівській лікарні від запалення легенів. Підготовлені до друку ще дві збірки – “Зелена євангелія” і “Ротації” – видали після його смерті, 1938 року. Для світу він залишився поетом, що мислить образами, з оригінальною символікою та чуттєвістю, здатний відчути найменший порух живої природи, людської душі. Проте, напевне, найбільш глибоко пояснює себе сам Антонич: “Я, сонцеві життя продавши за сто червінців божевілля, захоплений поганин завжди, поет весняного похмілля”.

Лідія Йонка

http://sexencyclopedia.net/

Наверх