На головну

Хроніка важких тижнів

Четвер, 29 , 2010 року, № 17 (562)

24 роки відділяють нас від трагічних подій на Чорнобильській АЕС, але про цю трагедію й досі не перестають говорити.

Щороку ми згадуємо масштабність катастрофи та її наслідків, співчуваємо тим, кого поглинула мертва зона, і щоразу, як уперше, замислюємося над актуальними викликами сьогодення. Цьогоріч громадськість Львова осмислювала трагедію 1986-го крізь призму стрічки Володимира Шевченка “Чорнобиль. Хроніка важких тижнів”, показ якої відбувся 25 квітня, у програмі щонедільного кінолекторію, який діє в Національному музеї-меморіалі жертв окупаційних режимів “Тюрма на Лонцького”.

Після Чорнобильської трагедії 1986 року було знято багато фільмів, однак не всі зуміли донести глядачеві похмуру справжність тогочасних подій. Лише дві кіногрупи змогли потрапити на місце аварії і стати безпосередніми свідками того, що відбувалося на Чорнобильській АЕС. Однією з них була команда режисера Володимира Шевченка. Члени кіногрупи, ризикуючи життям, безперервно знімали в найнебезпечніших зонах. У руках відчайдушної команди були камери, а під ногами ще диміли уламки графіту...

Режисер фільму, попри заборони, намагався потрапити в епіцентр катастрофи. Він хотів показати людям правду, дати їм змогу знати те, що відбувається навколо них. У своєму щоденнику В. Шевченко написав: “Якщо хтось скаже мені, що, якби не ліз, був би з легенею, негайно відповім: краще без легені, ніж, як деякі, без честі”.

Прем’єра його стрічки відбулася в березні 2006 ро­ку. Через місяць Володимир Шевченко помер від променевої хвороби. Незадовго до смерті він прорік: “Чорнобиль – мій останній фільм і мій останній подих”.

Картина ввійшла до історії української та світової кінопубліцистики ХХ століття як історична пам’ятка трагічного минулого та стала класикою українського кіно. Її закупили 132 країни світу, робота здобула дев’ять нагород міжнародних кінофестивалів, зокрема премію О. Довженка. Особливість стрічки полягає в її первісній документації, переважає чорно-біле зображення. Було використано деякі засвічені кадри, які на екрані з’являються під частий тріскіт лічильника Гейгера. Лише після тривалої боротьби з’явилася змога переглянути фільм, порізаний, але не фальшивий. І, на жаль, останній...

Підготувала Cофія Вонс

Наверх