Українські мрії про FATF PDF Друк E-mail
31.01.2003 15:52

КОЛИ після всіх спроб увімкнути прилад він і далі не працює, перевірте, чи вставлений штепсель у розетку.

Технічна мудрість

ОДНА близька до адміністрації президента особа розповіла цікаву історію. З нового року у власників закордонних рахунків, які працюють у будівлі на Банковій або співпрацюють із нею, почалися фінансові труднощі. І не лише в них. Усе надбане тяжкою працею і не менш тяжко покладене на зберігання в респектабельні банки за межами України, лежить мертвим вантажем. Доступ до грошей заморожено.

Це помітно і по коштовних київських рестораціях, де тарілка борщу заважить на 80 грн. Біля них поменшало респектабельних авто з держномерами КА, які щовечора паркувалися біля недоступних для простих смертних закладів громадського харчування. Перший удар санкцій FATF влучив у “десятку”. Не дарма назву цієї міжнародної організації вітчизняні постраждалі порівнюють з іншим англійським словом з 4 літер, що починається на “f” і означає брутальну лайку. Але легше їм від того, вочевидь, не стає. Від 30 січня лави побитих санкціями поповняться. Про приєднання до рекомендацій щодо України оголосила Швейцарія, чиї банки серед еліти популярні не менше, ніж годинники з цієї ж країни.

Фінансове блокування України поширюється, незважаючи на спроби уряду, Нацбанку та міністра економіки Валерія Хорошковського, котрий перебуває в США. У Вашингтоні східноєвропейському гостю непрозоро натякнули – проблема не в “синдромі Лазаренка”, якого звинувачують у відмиванні брудних грошей, проблема не в наслідках погіршення стосунків Києва із Заходом. Річ у загальній стратегії в економіці та політиці. Про що можна говорити з державою, яка заради миттєвих інтересів нехтує далекосяжними планами?

Менше з тим, про перспективи в США з українськими посадовцями розмовляють неохоче. Через “кольчужний” скандал та невизначеність зі “справою Ґонґадзе” стосунки з Вашингтоном тепер доведеться будувати чи не з нуля. Американські посадовці всіх рівнів підкреслюють, що з Леонідом Кучмою вони зустрічатися не хочуть і не будуть, з його емісарами – не хочуть, але доведеться, а з опозицією – хочуть і будуть, але перспективної сили в її середовищі не бачать.

Візит Хорошковського у Вашингтоні теж сприймається наче спроба посприяти косметичному ремонту наскрізь прогнилої труби. Крім того, поїздка до самого вильоту делегації з аеропорту Бориспіль залишалася під загрозою. Раптово захворів віце-прем’єр Азаров, який мав очолювати групу урядових рятівників, і щодо якого нещодавно розверзлися хлябі небесні у вигляді гніву головних осіб з Банкової.

Натомість у Києві сподіваються увагу Вашингтона взагалі, і FATF зокрема, привернути до активної діяльності у напрямку боротьби з відмиванням брудних грошей. Поки Хорошковський відпочивав після зустрічей у міністерстві фінансів і Світовому банку та відсипався перед новими, голова Нацбанку Сергій Тігіпко заявив про сенсаційне викриття 2-3 вітчизняних комерційних банків, які не гребували оперувати коштами сумнівного походження. Назвати їх він не захотів, мовляв, є надія, що вони виправляться. І пообіцяв створити підрозділ на чолі зі своїм заступником Олександром Шлапаком, покликаний контролювати банківські операції.

Цікаво, що це вже друга нова структура з такими завданнями. Першу було створено, фактично, за рекомендаціями FATF під крилом Кабінету Міністрів. І до керівництва Департаментом фінансового моніторингу відразу запросили двох податківців – Віктора Жминька та Валерія Дієсперова. Це миттєво викликало запитання в Асоціації комерційних банків України, яка небезпідставно запідозрила податкову в бажанні відстежувати не тільки обіг грошей на предмет виявлення “бруду” (тим більше, Дієсперов досі на публічні заходи з’являється із золотим значком ДПА на лацкані піджака). А в США зауважили, що ця структура повинна бути аполітичною, хоча на екс-податківців безпосередньо не вказали.

Офіційний Київ, попри те, активності не зменшує, сподіваючись на скасування санкцій під час засідання FATF 12-14 лютого в Лондоні. Кабмін розробляє зміни до закону про банки та банківську діяльність. Робить це із оперативністю, якій варто позаздрити. Парламент може розглянути це питання невдовзі після відкриття сесії 4 лютого. Не виключено, й урядовці, і депутати, і працівники апарату АП зроблять все залежне від себе, най-перше через вказані проблеми особистого характеру. Бо національні інтереси розглядають у найкращому випадку лише потім. А згідно з інформацією, наданою УСПП, Асоціацією комерційних банків та НБУ, ані банки, ані експортери, ані держава загалом поки що нічого не втрачають – замало часу минуло з моменту запровадження санкцій.

А втім, якщо заходи будуть поверхневими (а їхній зміст на предмет окозамилювання зараз вивчають західні експерти), Україні навряд чи варто розраховувати на успіх у Лондоні. Надурити FATF не вийде – занадто пильно там стежать за перебігом подій, занадто добре закордонні юристи вивчили й українське законодавство, і схеми, як його обходити. І те, що постраждали від санкцій ті, хто мав передусім, це лише підтверджує.

Володимир АР’ЄВ, Львівська газета, 31 січня 2003 року, №94

* Володимир Ар’єв – журналіст, мешкає в Києві