Банківська таємниця зникає... в ЄС PDF Друк E-mail
31.01.2003 03:45

В Україні за неї боротимуться до кінця

БАНКІВСЬКА таємниця нині ще надійно оберігає усю інформацію про рух коштів на рахунках своїх клієнтів, однак в об’єднаній Європі вона найближчим часом може зникнути. Вже з 1 січня 2004 року банки в країнах Євросоюзу вільно обмінюватимуться інформацією про анкетні дані своїх клієнтів, кількість і рух грошей на депозитних та кореспондентських рахунках своїх громадян. Таке рішення прийняли 21 січня 12 з 15-ти міністрів фінансів європейських країн на спільній нараді, фактично скасувавши принцип банківської таємниці.

Згідно з рішенням міністрів фінансів, з 1 січня 2004 року при відкритті депозитного рахунка чи обслуговуванні вже існуючого доведеться щомісячно сплачувати 15-відсотковий податок з нарахованих на суму вкладу відсотків. Щоправда, ця вимога стосуватиметься лише нерезидентів Європейського союзу, що мають рахунки в європейських банках. Наразі до цієї угоди не долучилися лише Люксембург, Бельгія та Австрія, оскільки банківські системи саме цих країн найбільше орієнтовані та зацікавлені у залученні іноземного капіталу у національну банківську систему. Щоправда, і вони обіцяють запровадити податок на гроші іноземців до 2010 року.

Твердо на своїх переконаннях та принципах роботи наполягає лише Швейцарія, яка не є членом Євросоюзу і за жодних умов не хоче і не планує порушувати закон банківської таємниці ні для своїх громадян, ні для громадян будь-якої іншої країни. Наразі всі прохання Брюсселю керівництво Швейцарії ігнорує. Не оподатковуються відсотки, нараховані на суми депозитних рахунків, і в Україні, хоча податкові органи декілька разів ініціювали прийняття такого закону. Проти скасування принципу банківської таємниці в Україні активно протестує Асоціація українських банків, президент якої Олександр Сугоняко налаштований рішуче та пообіцяв докласти максимум зусиль, аби інформація про клієнтську базу банків та “біографію” їхніх рахунків не була доступною широкому загалу, оскільки спричинить серйозний відтік коштів у тіньовий сектор економіки. Він також закликав законодавців не вносити непродуманих поправок чи змін у закон про відмивання “брудних” грошей, бо наслідки таких змін можуть бути непередбаченими та негативними.

Тим часом Державний департамент фінансового моніторингу Міністерства фінансів уже підготував проект низки змін до цього закону, згідно з якими всі трансакції, які перевищують 15 тис. євро для готівкових операцій і 300 тис. грн. безготівкових коштів, підлягають спеціальному моніторингу та перевірці даних про відправника, одержувача, призначення переказу. Окрім того, планується дозволити фінансовим установам не зберігати банківську таємницю на вимогу відповідних органів за умови виявлення причетності клієнта до обігу нелегальних коштів. Причому закон знімає будь-яку відповідальність з банківських установ за порушення обіцяної клієнту банківської таємниці. 6 лютого ці проекти буде розглядати Верховна Рада, де народні обранці поставлять чи не поставлять останню крапку на банківській таємниці в Україні та санкціях проти України країн-членів FATF.

Як показує досвід, забавки в “піжмурки” з FATF закінчуються не на користь того, хто ховається. До вже чималого списку країн, які детально контролюють українські потоки капіталу через власні банківські системи відповідно до рекомендацій FATF, долучилася і Швейцарія. Свої вимоги перевіряти легітимність фінансових операцій через швейцарські банки керівництво країни пообіцяло оприлюднити вже на початку наступного тижня. Однак загалом Швейцарія готова терпляче чекати 12 лютого, коли відбудеться наступне засідання FATF, оскільки дуже зацікавлена у подальшій співпраці з Україною і вірить, що до того часу Україна таки встигне відрегулювати своє законодавство до світових стандартів. Натомість до “дня Х” – 12 лютого – Україна має часу менше двох тижнів...

Любов Виткович, Львівська газета, 31 січня 2003 року, №94