Палестина обрала наступника Арафата PDF Друк E-mail
Автор: Дмитро Борисов   
11.01.2005 17:25

Президентські вибори в Палестинській Автономії відбулися минулої неділі, 9 січня, без несподіванок: переміг кандидат від правлячого угруповання “Фатх”, голова виконавчого комітету Організації визволення Палестини Махмуд Аббас, відомий своєю поміркованістю та прагненням якомога швидше покінчити з другою палестинською інтифадою.

Явка виборців становила не більш ніж 66%, а за Аббаса, за офіційними результатами, проголосували 65,8% громадян, які брали участь у волевиявленні. Друге місце з 19,5% посів Мустафа Баргуті, відомий у Палестині опозиційний політик і громадський діяч. Попри значну перевагу над усіма конкурентами, ісламісти з “ХАМАСу” поспішили дорікнути Аббасу в тому, що він зміг здобути голоси щонайбільше 35% палестинців, враховуючи рівень явки й те, що за межами автономії, в сусідніх країнах, проживає велика кількість біженців, які не мають права голосу, хоча й становлять невід’ємну частину палестинського народу. Через це, на думку лідерів ісламістів, Аббас не матиме права представляти всіх палестинців під час переговорів з Ізраїлем. Самі ісламісти бойкотували вибори та закликали своїх прибічників не голосувати.

Міжнародні спостерігачі схвально оцінили рівень підготовки до виборів і перебіг голосування, хоч опозиційні кандидати поскаржилися на те, що через низьку явку незадовго до закриття виборчих дільниць ЦВК ухвалила рішення продовжити голосування на дві години в деяких районах, зокрема в Східному Єрусалимі. Позитивні відгуки спостерігачів дозволили президентові США Джорджу Бушу пообіцяти, що він сприятиме палестинському народові “в реалізації його прагнень” – створення незалежної Палестинської держави. Цього року адміністрація Буша має намір збільшити допомогу Палестинській Автономії на 200 млн. доларів.

Переможець виборів 69-літній Махмуд Аббас проводив свою виборчу кампанію під доволі популістськими гаслами, до яких постійно звертався і покійний Ясир Арафат. До речі, на більшості плакатів Аббас зображений поруч з Арафатом. Свою перемогу він публічно приніс у жертву душі покійного палестинського лідера. Однак між популістськими виборчими гаслами про жертовність усіх палестинських мучеників, які загинули в боротьбі з Ізраїлем, і справжньою програмою дій нового палестинського президента лежить глибока прірва.

Очікують, що Аббас поступово примусить усі політичні угруповання та їхні мілітаризовані крила відмовитися від актів терору проти ізраїльтян, оскільки наслідки таких дій, а точніше удари Ізраїлю у відповідь, лише послаблюють Палестинську Автономію. Наступним кроком Аббаса повинна стати остаточна консолідація всіх палестинських служб безпеки та підготовка до взяття під палестинський контроль Сектора Гази, який Ізраїль покине до кінця цього року, відповідно до плану Шарона.

Утім було б марно сподіватися, що новий президент невдовзі укладе мирну угоду з Ізраїлем і проголосить незалежну Палестинську державу. Аббас сповідує чимало Арафатових поглядів, зокрема, про приналежність Східного Єрусалима та повернення біженців. Імовірно, що спершу новий палестинський лідер піде на підписання тимчасових угод з Ізраїлем, аби  було легше розв’язати проблеми.