На головну

Насамперед раджу взяти розписку

Четвер, 25 , 2007 року, № 11 (81)

Розмова з Олександром Атаманюком, директором центру юридичного захисту

“Газета” вирішила з’ясувати: що слід ураховувати, позичаючи гроші? Які документи оформляти й у кого їх завіряти? Куди звертатися, якщо одна зі сторін не виконує домовленостей?

Із цими запитаннями ми звернулися до директора Центру юридичного захисту Олександра Атаманюка.

– Олександре Михайловичу, як правильно позичити гроші, щоб не пошитися в дурні?

– Коли позичаєте гроші, насамперед раджу взяти розписку. Немає значення, чи це близький друг, чи родич. Написати її доволі просто: “Я (прізвище, ім’я, по батькові) позичаю в такого-то (прізвище, ім’я, по батькові) таку-то суму грошей. Зобов’язуюся повернути до такого-то числа”. Дата, підпис. Суму позики пишіть у гривнях, а в дужках можна вказати її еквівалент у валюті. Цей документ буде важливим доказом у суді, якщо виникне непередбачувана ситуація. Якщо боржник відмовлятиметься від розписки – мовляв, її написав не він – істинність документа з’ясує судово-почеркознавча експертиза.

Люди часто позичають гроші “на віру” або при свідках. Але відстояти свої інтереси законним шляхом вони не зможуть, оскільки слова свідків для угоди такого виду не є доказом у суді. В таких ситуаціях закон передбачає обов’язкову наявність письмового документа.

Позичаючи велику суму грошей, найкраще укласти договір, у якому передбачити всі нюанси. Скажімо, як повертатимуть гроші – всю заборговану суму відразу чи частинами, врахувати коефіцієнт інфляції. Цей документ мають підписати обидві сторони. Для гарантії інтересів позичальника договір можна завірити в нотаріуса.

– А за послуги нотаріуса потрібно багато платити?

– За нотаріальне посвідчення договору слід сплатити певний відсоток держмита від суми позики, а також доведеться оплатити послуги нотаріуса. Проте, економлячи на цих витратах, можна втратити все. Якщо позичальник, скажімо, заявить, ніби, підписуючи договір, не розумів своїх дій, грошей не отримав, а мав отримати їх згодом тощо, то нотаріус у суді засвідчить факт перевірки дієздатності цієї особи в момент укладання договору. Його свідчення як незацікавленої особи можуть бути вирішальними в ухваленні рішення суду.

– Що робити, коли позичених грошей вчасно не повертають?

– Якщо позикодавець не хоче чекати, він може звернутися до суду. Коли на руках є документ (розписка, договір), суд змусить боржника повернути позичене й обов’язково врахує коефіцієнт інфляції. Але позивач ще до початку розгляду справи має право звернутися до суду з клопотанням накласти арешт на майно боржника, адже той може переоформити його на інших осіб або продати. Й тоді доведеться довго чекати на свої гроші.

– А відсотки можна повернути через суд?

– Ні. Наше законодавство не дозволяє фізичним особам позичати гроші під відсотки, це виняткове право фінансово-кредитних установ. Якщо така домовленість була, суд визнає її недійсною й вирахує з боржника лише основну суму боргу. А позикодавця, який дає гроші під відсотки, можуть притягнути до відповідальності за незаконну підприємницьку діяльність.

– Чи існують терміни, впродовж яких, у разі непорозумінь, слід звернутися до суду?

– Безумовно. Від того моменту, коли сплив обумовлений термін позики, й до часу звернення до суду має пройти не більш ніж три роки. Хоча якщо цей термін минув із важливих причин, то суд має право продовжити строк позовної давності. Проте обачними мають бути й боржники. Повертаючи борг, слід попросити у кредитора розписку, яка підтвердить, що він отримав гроші й не має претензій. Після повернення грошей варто забрати у кредитора оригінал розписки про позику грошей і знищити її.

– А якщо людина, яка позичила гроші, померла, хто повертатиме борг?

– Відповідальність за борги в такому разі несуть спадкоємці, але в межах вартості отриманої спадщини. Скажімо, боржник позичив 100 тисяч, а спадкоємцеві дісталася лише однокімнатна квартира. Він повертає борг, який дорівнює вартості однокімнатної квартири. Закон зобов’язує спадкоємців повідомити кредиторів про відкриття спадщини. Але інколи вони можуть і не здогадуватися про борги “багатого родича”. Тож кредитор також не повинен зволікати. Йому слід протягом шести місяців від дня, коли відкрито спадщину, висунути свої вимоги. Якщо покійний боржник не мав спадкоємців, то справа взагалі спрощується: достатньо впродовж півроку заявити свої претензії в державну нотаріальну контору за місцем відкриття спадщини.
Розмовляла Олександра Баландюх

Наверх