На головну

Ігри патріотів

Понеділок, 16 , 2006 року, № 6 (813)

Тимошенко рятує Ющенка

“У вівторок Верховна Рада повинна визнати газове “соглашеніє” юридично нікчемним. Міністра енергетики Плачкова потрібно звільнити навіть із посади виконувача обов’язків… Генпрокурор, який не розглядає дій Плачкова й Івченка (керівник НАК “Нафтогаз України”, — “Газета”), – не генпрокурор… Більшого обману ще не було”. Так безкомпромісно й емоційно Юлія Тимошенко коментувала вчора у Львові газові домовленості від 4 січня.

Західну столицю лідер БЮТ відвідала в екстреному порядку, щоб роз’яснити львів’янам свою позицію стосовно газової проблеми, і передовсім голосування за відставку прем’єр-міністра Юрія Єханурова. “Мій приїзд – один із найважливіших елементів боротьби за Україну”, – скромно розпочала зустріч із журналістами Юлія Володимирівна, після чого піддала нищівній критиці окремих міністрів і “любих друзів” Віктора Ющенка.

На думку пані Тимошенко, “на тверезу голову таке підписати неможливо”, бо газові “соглашенія” (домовленості від 4 січня Тимошенко демонстративно називала тільки так), вважає Юлія Володимирівна, – це “поразка, якої Україна ще ніколи не знала в газовому секторі”. Відтак вона переконана, що після звільнення чиновників, причетних до підписання газових домовленостей, має слідувати порушення проти них кримінальних справ. “Якщо їм пороблено, то нехай тричі в церкву сходять, нехай на Водохреща тричі у воду зануряться. Україна не може бути заручницею тих, кому пороблено. Скільки наших інтересів іще здадуть чи то з бодуна, чи то за відсутності національних інтересів”, – апелювала Юлія Тимошенко до стану та сумління тих-таки Плачкова й Івченка, а також їхнього безпосереднього шефа Юрія Єханурова.

Власне, “відставленого” прем’єра Юлія Володимирівна, як з’ясувалося, не любить уже давно. “Свого часу Єхануров був п’ятою колоною в уряді Ющенка-Тимошенко. Він був делегований Кучмою й виконував усі його вказівки”, – пригадала старі добрі часи лідер БЮТ.

Далі ж Юлія Володимирівна продемонструвала справжні дива логічної еквілібристики. “Звільнивши уряд, ми вивели Президента з-під удару. Коли через три-чотири місяці українські підприємства почнуть стогнати від газового диктату, усі знатимуть, що винен не Президент, а уряд. Якщо ж глава держави не відмежується від цих людей, він втратить довіру”, – констатувала рятівниця Віктора Ющенка, жертовно задекларувавши: “Не складно бути героями Майдану. Складно бути його санітарами, бо в нас може бути помаранчевий Президент і блакитна країна”. Попри все, Юлія Тимошенко сподівається, що їй таки вдасться відгородити пана Ющенка від “таких радників”, щоправда, як саме це зробити – вона не знає.

Щодо самого документа газових “соглашеній”, то Юлія Володимирівна мала претензії як у цілому, так і до кожного з п’яти його пунктів. Мовляв, добрий господар навіть хлів будує за ґрунтовнішим документом. Ю. Тимошенко обурюється, чому Україна погодилася купувати російський газ по 230 доларів за тисячу кубометрів у той час, коли навіть Німеччина та Франція купують його за 188,8 та 170 доларів США відповідно (ціна на російсько-українському кордоні). По-друге, як коментує пані Тимошенко, внаслідок січневих домовленостей енергетичну незалежність України довірено сумнівній компанії “РосУкрЕнерго”, статут якої – лише 35 тисяч доларів.

Далі, як стверджує Юлія Тимошенко, Україна, підписавши “соглашеніє”, зруйнувала стосунки з Туркменістаном. При цьому де-факто втративши туркменський газ, Україна так і не уклала конкретних контрактів на постачання газу російського. Внаслідок цього Юлія Тимошенко прогнозує, що через півроку, коли, згідно із “соглашенієм”, настане можливість знову переглянути ціну на російський газ, РФ диктуватиме Україні свої умови. “Вже сьогодні наші промислові підприємства повстали проти цієї угоди. Через півроку ми констатуватимемо наявність нового боргу перед Росією за газ. І тоді вже не зможемо втримати більшість підприємств від банкрутства”, – окреслила невтішні перспективи лідер БЮТ. Усе сказане – лише мала частина з “незлих тихих слів”, висловлених Юлею Тимошенко стосовно “соглашенія”.

Отже, Юлія Тимошенко бачить єдиний вихід із прикрої ситуації. Домовленості від 4 січня потрібно скасувати будь-якою ціною. А зробити це, виявляється, доволі просто, оскільки Олексій Івченко не мав повноважень підписувати такий документ, бо не отримував відповідної директиви від Єханурова. Відтак оскаржувати “соглашеніє” може будь-який громадянин України “в будь-якому київському суді”. Юлія Тимошенко вже це зробила й закликала долучитися до судової атаки всіх українців.

Водночас, як переконана пані Тимошенко, не можна допустити створення “Нафтогазом України” та “РосУкрЕнерго” спільного підприємства для реалізації газу в Україні, а також міжурядової угоди, яка має закріпити січневі газові домовленості.

При цьому Росії нікуди буде подітися. “Газпром” не має технічних можливостей закрити Україні газ хоча б на день. Україна ж має всі можливості відбирати газ в оплату за транзит. Нехай тоді Росія звертається у Стокгольмський арбітраж і доводить свою правоту”, – акцентувала Юлія Тимошенко.

Андріан Романчук

Наверх