На головну

Стрийська, Стрийський парк

П`ятниця, 05 Жовтня, 2007 року, № 178 (248)

Одна з магістральних вулиць Львова – Стрийська. Має цю назву з 1626 року (Стрийська дорога). Від перетину вулиць Руставелі та Зарицьких прямує на південь до кільцевої дороги.

Львівський автобусний завод побудований на місці колишнього іподрому, крім того, на його території опинилися споруджені у 1920-1930-х костел і монастир кармелітів босих (фото: Віталій Грабар)

У будинку №1 за радянських часів був магазин “Продукти”, зараз тут кафе-бар. Під №4 у 1950-х виконували ремонт бляхарського посуду і металовиробів, нині тут бар “Ван Гог” і відеопрокат. У будинку №26 за польських часів була цегельня Нойвонера, тепер студія краси. Елітний радянський житловий дев’ятиповерховий будинок №28 збудовано 1971-го, тоді ж тут облаштували магазин “Продукти” і продуктовий магазин для інвалідів Великої Вітчизняної війни. У будинку №33 за часів СРСР містився готель облради спортивного товариства “Динамо”, нині тут львівська філія Українського кредитного банку.

На місці будівлі Податкової адміністрації (Стрийська, №35) до 1939-го був стадіон польської футбольної команди “Чорні”, у повоєнні часи – стадіон “Динамо”, де 1963-го відбувся перший офіційний матч команди “Карпати”, потім стадіон знесли і на його місці 1986-го розпочали будівництво грандіозної, як для Львова, офісної будівлі, де мали намір розмістити всі місцеві керівні партійні та радянські органи влади. Проти цього проекту виступало КДБ, вважаючи розміщення в одному місці всіх керівних органів невиправданим із міркувань безпеки. В перебудовні часи про будівництво забули, і лише 1996-го Податкова адміністрація власним коштом завершила будівництво цієї найбільшої в місті адміністративної споруди та розмістила там свої підрозділи.

У будинку №36 за радянських часів був магазин “Канцтовари” “Воєнторгу”, зараз тут магазин автозапчастин. Під №43 розташований Львівський завод будівельних виробів, за польських часів це була міська бетонярня. На фасаді будинку №46 – одна з не багатьох пам’ятних дошок радянських часів, яка сповіщає, що в цьому будинку в 1938-1941 роках мешкав галицький письменник-комуніст Ярослав Галан. Під №45 знаходиться Львівський автомобільний завод, який від 1946-го і до зміни акціонерів 2005-го, мав назву Львівський автобусний завод. Цехи заводу зведено на місці колишнього іподрому, крім того, на його території опинився споруджений у 1920-1930-х костел і монастир кармелітів босих. Під №48 знаходиться завод “Львівприлад”. У будинку №48-а, що його збудовано 1974-го, за радянських часів містився Музей історії військ Прикарпатського військового округу, зараз цю будівлю переобладнує для своїх потреб фірма “Сімекс”.

У будинку №52 в 1950-х була дитяча трудова колонія №2, зараз це житловий будинок. У дев’ятиповерховому житловому будинку 1970-х №57 за радянських часів був Окружний універмаг управління торгівлі ПрикВО, нині тут відділення “Укртелекому”, “Укрсиббанку”, поштове відділення, аптека і магазин секонд-хенду. Навпроти будинку №63 до кінця 1970-х була кінцева зупинка тролейбусного маршруту №5, після побудови 1980-го нового автовокзалу маршрут продовжили до нього. За дев’ятиповерховим житловим будинком 1970-х №71-б від повоєнних часів розташований Львівський бронетанковий ремонтний завод. У №76 від 1950-х працює перукарня, до 1980-х був овочевий магазин, зараз тут магазин “Продукти” і бар “Макар”. У дев’ятиповерховому будинку №78 1970-х років, збудованому на місці будівлі Стрийської рогачки, за радянських часів був магазин “Продукти”, нині тут гральні автомати. У триповерховому житловому будинку в стилі конструктивізму 1930-х №80 за Польщі були помешкання військових, а в часи СРСР – філія бібліотеки для дорослих Радянського району. В 9-поверховому житловому будинку 1970-х №103 за часів СРСР був магазин “Воєнторгу” “Товари за зниженими цінами”, зараз тут крамниця “Продукти”, хлібний магазин і бар. У дев’ятиповерховому житловому будинку 1970-х №104 за радянських часів був магазин “Галантерея”, зараз тут крамниця “Хліб-Булки”.

Під №108 знаходиться Каменеобробний завод, який у радянські часи мав назву Цегельний завод №7. Адресу Стрийська, №109 має Львівський автовокзал, збудований 1980-го. Чотириповерхові житлові будинки №148 і 148-а збудовані для військових у 1953-1954 роках.

На відтинку Стрийської від вулиці Рубчака до Наукової в 1960-х заклали невеличкий парк, який одержав назву 50-річчя Жовтня, зараз це парк Боднарівка. Тут 1965-го з’явилася могила-пам’ятник радянському воїну Веселову, який загинув “у боротьбі з ворогами радянської влади 1950 року”. В роки незалежності пам’ятник демонтували. В 1960-1970-х у цьому парку стояв літак, у якому облаштували дитячий кінотеатр, який так і називався – “Літак”. Із початку 1990-х у парку будують храм УАПЦ святих великомучеників Бориса і Гліба. Тимчасово Службу Божу проводять у дерев’яній каплиці неподалік. За парком на перетині Стрийської та Наукової до кінця 1970-х стояло декілька одноповерхових особняків.

Забудова вулиці Стрийської: класицизм, сецесія, польський конструктивізм 1930-х, радянський 1950-1980-х, нові забудови межі ХХ-ХХІ століть.

Стрийський парк. У 1939-1941 роках горішню частину парку, тобто територію колишніх Східних Торгів, займали військові. В повоєнні часи, до 1956-го, в приміщеннях колишніх павільйонів Східних Торгів містилися військові склади, сюди доходила залізнична гілка від станції Персенківка, прокладена 1894-го, частину якої на території парку переобладнали і 8 листопада 1951-го відкрили тут дитячу вузькоколійну залізницю, яка існує донині. До 700-ї річниці заснування Львова, 1956-го, військові склади забрали. Після цього якийсь час верхню терасу парку використовували для обласних промислових і сільськогосподарських виставок, згодом перебудовані павільйони зайняли різні організації. Знамениту Рацлавіцьку панораму демонтували 1945-го й перевезли до Вроцлава, а в цьому приміщенні обладнали спортзали Політехніки. В колишньому Палаці мистецтв обладнали приміщення кафедри фізвиховання Політехніки з басейном. В одному з колишніх павільйонів від радянських часів міститься Львівська торгово-промислова палата. У часи СРСР доволі популярним був ресторан “Лебідь”, який одержав свою назву від фонтанів початку 1950-х зі скульптурним зображенням лебедів. Зараз ресторан закрили та переобладнують, найімовірніше, під готель, а фонтанні фігури сильно понищені.

Вхідну арку Стрийського парку з боку вулиці Паркової спорудили 1952-го. На місці одного зі старих польських павільйонів 1960-го збудували перший у місті широкоформатний кінотеатр “Львів”. Найдовше виставкову функцію виконував павільйон “Підкова”, розташований неподалік кінотеатру, поки його не знищила пожежа наприкінці 1970-х. У декоративній псевдоготичній вежі австро-польських часів 1976-го обладнали бар, який став одним із найпопулярніших у Львові, зокрема, тут уперше в громадському місці встановили відеомагнітофон. У парку була парашутна вежа, яку демонтували в 1980-х. Також у 1980-х через грандіозні плани будівництва на Стрийській нового центру Львова демонтували залізничну колію, що вела від Персенківки до парку та стадіону. 2004-го в парку встановили пам’ятник українському футболу. Неподалік цього місця в бік вулиці Стрийської в передвоєнні часи був стадіон українського спортивного товариства “Сокіл-Батько”.
Ілько Лемко

Наверх