На головну

Біснування з м’ячем

П`ятниця, 20 , 2008 року, № 87 (395)

Люди грають в різноманітні ігри, напевне, для того, щоб хапати за хвіст одну з найстійкіших ілюзій – потребу причетності.

Ольга Пелих (архів “Газети”)

Люди “бавляться” ляльками з колиски, “копають м’яч” підлітками, “ведуть політичні ігри”, правлячи державами та народами... А з усіх відомих у світі ігор футбол – чи не найпопулярніша.

Коли та звідки прийшла ця гра? Справжньої дати народження футболу історія не знає. Але археологічні розкопки свідчать, що в Древньому Єгипті, 1900 р. до н. е., люди бавились у гру, схожу на футбол – віднайшли зображення м’яча та гравців. У ігри, подібні до сучасного футболу, грали у Древньому Китаї і в античних Греції та Римі. Одним із видів військових тренувань легіонерів була гра “гарпастум”, у якій м’яч проводили між двома стійками. Це була гра в “ручний м’яч”, жорстока та безкомпромісна.

Відомий французький історик футболу Морріс Нефферкорн вважає предком нинішнього футболу гру “ла суль”, в якій дві команди ганяли шкіряний м’яч, наповнений повітрям або ганчір’ям. Було це в середні віки на теренах тодішньої Європи. А італійські знавці історії футболу стверджують, що гра походить не від “ла суль”, а від “кальчіо” – у XVI ст. в “кальчіо” грали в тодішній Італії. Шкіряний м’яч, поле розмірами 100 на 50 метрів – таким був там “предок” футболу. Як відомо з історичних життєписів, Леонардо да Вінчі любив грати “з флорентійськими юнаками в копання м’яча”.

Щодо британців, то вони справедливо вважають себе хрещеними батьками футболу – власне тут гру й назвали “футболом”. У середньовічній Англії, звідки футбол починав свою зоряну дорогу, в цю гру бавилися на базарних площах і навіть на вузьких вулицях. Іноді в команді було 100 й більше осіб, обмежень майже не існувало. Грали від полудня й до заходу сонця. Грали й ногами, й руками. Збивали з ніг одне одного. Весела юрба часто жахала глядачів, адже в азартній грі іноді доходило до рукопашної. Англійський письменник Лонгвуд описував футболістів як людей, у яких “обличчя в синяках, руки, ноги і хребти поламані, вибиті очі, роз’юшені носи...” А мандрівник Гастон де Фуа зауважував: “Якщо англійці називають це грою, то що ж тоді вони називають бійкою?”

Футбол жив, здобував собі прихильників, вдосконалювалися його правила і... ширився спротив цій грі. Середньовічні представники духовенства, феодали й купці почали вимагати заборонити футбол. Його називали “диявольським виплодом”, “бісівськими радощами”. 1313 р. Едуард Другий заборонив гру, назвавши її “біснуванням із м’ячем”. Неслухняних очікувало ув’язнення. Футбол перекочував на пустельні місця.

1333 року вже Едуард Третій заборонив “усяке бігання”, наказавши шерифам відстежувати та припиняти “гру в м’яч”. Тільки 1592-го заборону на футбол скасували у Шотландії, а 1603 р. – і в Англії. Наприкінці ХІХ ст. футбол завоював і Європу, й Латинську Америку. Національну футбольну асоціацію створили в Англії 1863 року, тоді ж виробили перші в світі офіційні правила гри. Але тільки з 1871 р. голкіперові дозволили грати руками. Сітки для воріт запатентував англієць Броді з Ліверпуля 1890 р. Суддя на полі вперше з’явився 1880-го. А ще через десять років судді почали виходити на поле з двома помічниками.

Футбольна форма в 70-ті роки ХІХ ст. мала назву “плюс 4”, бо складалася з чотирьох елементів – штанів, заправлених у високі, до колін, шкарпетки, сорочки й шапки. Іноді футболісти тих часів грали в циліндрах – як в Англії.

1939 року з’явилися перші номери на сорочках футболістів. Після Другої світової війни футбольна форма кардинально змінилася, шорти стали коротшими. 1960 р. шотландський “Селтік” грав у формі, де було пронумеровано шорти, а не сорочки. Це – єдиний за всі часи футболу такий випадок. Нові технології позначилися на формі футболістів, яка тепер важить 200 грамів, тканина не промокає, зручне взуття добирають спеціально. Футбольне екіпірування захищає гравців – у кожного профі під гетрами є “щитки”, які запобігають травмам.

Іноді спонсорські контракти мають ознаки абсурдних – як у ситуації з футболістами мадридського “Атлетіко”, які на кожен матч виходили в іншій формі, оскільки рекламували нові фільми, які тоді демонстрували в кінотеатрах. Уже існує і своя футбольна мода.

Оминаючи всілякі заборони, футбол жив, розвивався, долав кордони, завойовував світ. І, схоже, завоював. Від 1872 р. тривають міжнародні зустрічі з футболу. Міжнародну федерацію футбольних асоціацій (ФІФА) створено 1904 р. з ініціативи Бельгії, Данії, Нідерландів і Швейцарії.

Про футбол написано багато книг, створено кінофільми, його значення для розвитку суспільства навряд уже осягнули. Все ще буде. Підростають нові гравці та бігають за м’ячем бур’янами, в полі або на справжньому стадіоні. Ніхто не може безапеляційно стверджувати, чого футбол приніс більше: користі чи шкоди.

Пам’ятаєте жарт? У кожному чоловікові приховано тренера національної збірної з футболу. Зрештою, ліпше вже футбол, аніж диктаторські ігри з долями людей і народів...
Надія Степула, м. Київ

Наверх