100 тисяч солдатів для України: які плани має Захід

Іноземні збройні сили, які розташовані вздовж фронтової лінії, військові інструктори та консультанти у тилових населених пунктах, а також істотні фінансові вливання в український військово-промисловий комплекс — ці та інші пропозиції постійно обговорюються в рамках так званої коаліції охочих, що складається з країн на чолі з Великою Британією та Францією.

Саме миротворча місія - одне з головних питань, навколо якого точаться чималі дискусії. Спершу опиралася москва, мовляв, іноземний контингент на території України кремль розцінить як агресію проти себе. Тоді заявою приголомшили у США: своїх військ не надаватимуть і не гарантуватимуть безпеку союзницьких сил.

Яка формула перемовин є найактуальнішою на сьогодні? Усі можливі варіанти зібрала Анна Басова.

Володимир Зеленський вирушив до Берліна, щоб заручитися підтримкою союзників. Німеччина є однією з ключових країн у так званій коаліції охочих, яка була створена для всебічної підтримки України в боротьбі з Росією та особливо для зміцнення переговорних позицій Києва. У той час як Німеччина в основному забезпечує постачання зброї, техніки та фінансової допомоги для розвитку національної оборонної промисловості, Франція та Велика Британія також пропонують кадрові ресурси. Еммануель Макрон першим заговорив про можливість відправки іноземних військ до України, отримавши одразу ж підтримку від британського лідера Кіра Стармера. Однак далі обговорення цієї ініціативи поки що не просунулося.

Ігор Рейтерович, експерт у сфері політичного консалтингу:

Коли справа доходить до впровадження на практиці, стає очевидним, що навіть у президента Макрона, наприклад, не вистачає депутатів у парламенті, готових підтримати це голосування. Це свідчить про наявність цілого ряду факторів, зокрема, про брак політичної волі в деяких європейських країнах, які не здатні довести ці ініціативи до успішного завершення.

Джеймі Ші, ексзаступник помічника Генерального секретаря НАТО:

Миротворча місія змінилася на програму, що сприяє навчанні та постачанню ресурсів. Як я вже зазначав, це в певному сенсі впливає на конкурентні переваги як Заходу, так і України.

Заявлені Парижем і Лондоном ініціативи про надання 10 й більше тисяч осіб військового контингенту передбачала підкріплення авіацією. І тут європейські колеги покладалися на Сполучені Штати. Та в Білому домі, де нині господарюють республіканці, від ідеї відмовилися. І навіть більше: заявили, що не гарантуватимуть безпеку іноземних військ на території України.

Джеймі Ші, ексзаступник помічника Генерального секретаря НАТО:

Стратегічний підрахунок полягає у врахуванні ризиків і вигод. Проте, на мою думку, найбільший ризик для НАТО полягає в бездіяльності щодо України. Одного ранку ми можемо прокинутися і виявити російські війська на межі з Польщею чи Естонією. Для країн Альянсу це було б рівносильно самогубству - дозволити Росії здобути перемогу. Тоді російські війська опиняться прямо біля наших кордонів.

Сьогодні питання про розміщення іноземних військових сил уздовж лінії фронту більше не обговорюється. Натомість почали з'являтися повідомлення про їхнє розміщення в тилових населених пунктах. І тут виникає нове питання — з якою метою це робиться?

Ігор Рейтерович, експерт у сфері політичного консалтингу:

Їх потрібно висаджувати не лише у Львові та Ужгороді. Чому б не направити їх у центральну частину України? Вони можуть бути в Дніпрі або Кривому Розі. Це не зовсім лінія фронту, але і не надто далеко від неї. Яка тут логіка? Росіяни почнуть боятися завдавати ударів, адже в такому випадку вони усвідомлюватимуть, що ми можемо відповісти, і це може мати для них серйозні наслідки.

У Кремлі це чудово усвідомлюють, тому активно чинять опір і висловлюють погрози щодо можливого розгортання конфлікту з західними державами. Те, що відбувається в Україні, у Москві не класифікують як війну. Проте юридичні маніпуляції не змінять суті справи.

Ігор Рейтерович, експерт у сфері політичного консалтингу:

Україна абсолютно суб'єктна держава, в нас в Києві парламент, кабінет міністрів, просто приймається рішення Верховної Ради і ми запрошуємо якісь країни, які приходять і виконують, не знаю там, миротворчу місію, спостережну місію, я не знаю, військову місію, воно по-різному може називатися.

Досвід та підготовка, а не активна участь у конфліктах, є оптимальним підходом для залучення західних партнерів, вважає колишній високопосадовець НАТО Джеймі Ші. Він зазначає, що українські військові мають більше досвіду і вищу мотивацію, а західні країни можуть надати необхідну матеріальну підтримку.

Джеймі Ші, ексзаступник помічника Генерального секретаря НАТО:

Україна вже довела свою здатність створювати безпілотники, які здатні досягати Омська в Сибіру та завдавати ударів по російських об'єктах. Українські фахівці володіють необхідними технологіями та ресурсами, але для масштабного виробництва потрібні значні фінансові інвестиції. Отже, оптимальним рішенням буде використати 30 чи 40 тисяч військовослужбовців для підготовки та оснащення українських бійців, щоб вони могли ефективно захищати державні кордони на передовій.

Нагадаємо, у лютому президент України Володимир Зеленський називав цифру у сто тисяч, мовляв, стільки військ іноземного контингенту здатні гарантувати мир. Близько 30 тисяч мали б відрядити Франція та Велика Британія, зосередившись на повітряній і морській обороні. У травні про ймовірність долучитися до військової коаліції заявила Австрія. Наступного ж дня бажання приєднатися висловила Бельгія.