26 лютого у Львові відбудеться прощання з двома героями-захисниками.

У середу, 26 лютого, місто Львів проведе в останню путь військовослужбовців Юрія Струка та Олега Перуна, які захищали Україну від агресії російських окупантів. Інформацію про це надала пресслужба Львівської міської ради.

Вранці, о 09:30, відбудеться прощання з Юрієм Струком у Храмі Зіслання Святого Духа на вулиці Зеленій, 106. Прощання з Олегом Перуном відбудеться в Храмі Володимира і Ольги, що знаходиться за адресою вулиця Симоненка, 5.

Церемонія поховання героїв Юрія Струка та Олега Перуна стартує о 11:00 в Гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла. Після цього, приблизно о 11:30, відбудеться міське прощання на площі Ринок.

Поховають воїнів на Личаківському кладовищі.

Навчався у Ліцеї №46 імені В'ячеслава Чорновола Львівської міської ради. Здобув професійно-технічну освіту у Льовові, згодом вступив до Львівського національного університету природокористування.

Протягом більшої частини свого життя Олег Перун присвятив себе монтажу систем вентиляції та кондиціонування. За свідченням його родини, він мав безліч друзів, відзначався винятковою добротою, був чудовим сім'янином, а також найкращим батьком і чоловіком. Колеги відзначають, що він був не лише відмінним фахівцем у своїй справі, але й просто чудовою людиною. У вільний час Олег любив рибалити та займатися лижним спортом.

Після початку повномасштабного вторгнення росії став на оборону держави від російських окупантів до лав 7-го прикордонного Карпатського загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України. За особисту мужність і самовіддані дії при захисті суверенітету та територіальної цілісності України був неодноразово відзначений командуванням.

У Олега Перуна є батьки, дружина, троє синів та брат.

Юрій Струк (09.01.1982 - 19.02.2025) народився в Івано-Франківську.

Отримав освіту в Середній загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №49 у Львові. Після цього завершив навчання в Університеті банківської справи, що раніше мав іншу назву.

Після закінчення навчання спочатку трудився за своєю професією, а в останні роки перейшов у будівництво. Як зазначає його сім'я, він був надзвичайно сумлінним, дуже уважним сином, а також чудовим батьком і чоловіком.

Після початку широкомасштабної агресії Росії, він приєднався до 155-ї окремої механізованої бригади імені Анни Київської, що входить до складу Сухопутних військ Збройних Сил України, щоб захистити свою Батьківщину від російських загарбників. Там він брав участь у виконанні бойових завдань, спрямованих на охорону суверенітету та територіальної цілісності країни, зокрема на Донецькому фронті.

В Юрія Струка залишилися мама, донька та брат.