60 тисяч гривень на місяць – це цілком прийнятна сума. Чому ж більшість автозаправних станцій сплачує лише "мінімальний" податок на прибуток?

Систематичне дослідження сплати податків мережами АЗС під час повномасштабної війни дедалі більше переконує в тому, що до 2022 року в цій величезній індустрії мало хто взагалі платив. Перший дотик до цієї непопулярної теми відбувся у 2020-2021 роках і одразу показав там неоране поле. Через постійну увагу до питання сьогодні тема податкового навантаження стабільно перебуває на порядку денному, причому як серед учасників ринку, так і серед податківців. Останні результати цієї програми отримали завдяки дослідженню звітності 40 найбільших мереж за кількістю АЗС у І півріччі 2026 року, яке охопило 2977 АЗС, або 55% від загальної кількості ліцензій на роздрібну торгівлю пальним станом на 30 червня 2026 року. Це дані Тимчасової слідчої комісії з питань економічної безпеки Верховної Ради, яка стала важливим елементом у детінізації ринку нафтопродуктів. Саме наявність даних для аналізу дала змогу діагностувати проблемні місця та зрештою змусити й бізнес, і податківців щось із цим робити. Результати більш ніж яскраві.

Так, загальна сплата операційних податків (без акцизів на пальне і митних платежів) у І півріччі 2026 року становила 8,727 млрд грн, що на 15,8% більше, ніж за аналогічний період 2025 року, і на 58 (!) %більше, ніж у І півріччі 2024-го (див. інфографіку 1).

Які ключові фактори та ознаки цього вражаючого явища – читайте далі.

Вибір з "обгортки"

Мабуть, найбільш ілюстративним маркером поступового виходу паливних мереж із "тіні" є динаміка сплати "зарплатних" податків (ПДФО та ЄСВ) і, відповідно, зростання офіційних окладів. Загалом у топ-40 мереж АЗС відрахування "зарплатних" податків зросли на 82% -- з 1,993 млрд до 3,618 млрд грн за І півріччя 2024 і 2026 років відповідно. А середній розрахунковий оклад працівників за порівнювані періоди збільшився з 12,1 тис. до 22,7 тис. грн на місяць, або на 88%.

Ці дані вказують на те, що всього два роки тому в цій сфері переважала практика виплат у "конвертах". Були випадки, коли деякі роботодавці офіційно нараховували зарплату навіть нижче за державну мінімальну. Однак, ситуація зазнала певних змін.

Протягом останніх двох років офіційні зарплати в львівській мережі автозаправок Solar зросли в чотири рази - з 6666 до 26 000 гривень на місяць.

Серед відоміших мереж рекордсменом є "Паралель" зі зростанням зарплат на 188%. Щоправда, рівень І півріччя 2026 року -- менш як 20 тис. грн на місяць -- набагато нижчий, ніж у колег із топ-10 за кількістю АЗС. Нижчим він був лише у VST (18 300) і KLO (17 300 грн).

Тривалий час компанія "БРСМ-Нафта" залишалася на межі аутсайдерів, але у 2025 році вона значно підвищила свої офіційні зарплати, збільшивши їх у 2,5 рази – з мінімальної ставки до 23 400 грн на місяць.

Що змусило ринок так переглянути "зарплатну" дисципліну? Прокинулося сумління? Не зовсім. Основний стрибок відбувся 2025 року, коли почалося "економічне" бронювання, зокрема для компаній ТЕК. Один із критеріїв -- офіційний оклад на юрособу не менш як 20 тис. грн. Із 1 вересня цей критерій підвищили до трьох мінімальних зарплат -- 25 941 грн. Отже, у ІІ півріччі варто очікувати покращення "зарплатної" статистики.

Чи справді державні вимоги змогли повністю "обілити" заробітні плати? Є підстави сумніватися в цьому. Розглянемо дані ринкових лідерів. Найвищі зарплати спостерігались у групі ОККО, де середня заробітна плата становила 38,7 тисяч гривень на місяць, що на одну третину, або 31,7%, перевищує показники першого півріччя минулого року. Вражає також різке зростання сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного соціального внеску у другому кварталі — майже на 25%. У компанії це пояснюють не переглядом окладів, а виплатою річних бонусів. Варто зазначити, що жодна інша мережа не демонструє таких значних стрибків. Чи це свідчить про відсутність премій, чи їх виплату у традиційних "конвертах"?

Наступними у "зарплатному" рейтингу є SOCAR з 37,8 тис. грн, UPG з 33,7 тис., AMIC з 33 тис., "Укрнафта" з 30,7 тис. та WOG з 30,6 тис. грн.

Переважна частина працівників мережі складається з лінійного персоналу АЗС, до якого належать оператори та касири. Їхні заробітки в цій сфері є досить стабільними та схожими по всіх мережах і регіонах країни. Однак у статистичних даних щодо зарплат існує значний розрив (див. інфографіку 2). Це вказує на те, що "конвертні" виплати все ще присутні, хоча вже не настільки поширені, як це було два роки тому.

Чому варто витрачати більше грошей?

Податок на прибуток (ПнП) -- ще один цікавий маркер паливного ринку. З висоти останніх двох років можна впевнено стверджувати: до грудня 2024 року абсолютна більшість мереж АЗС його взагалі не платила або робила це суто символічно. Це почало викликати запитання: мережі зростають і модернізуються, а в деклараціях із прибутку нулі. Через це уряд із парламентом запровадили непопулярне, але ефективне рішення: встановили фіксовану плату -- авансовий внесок із податку на прибуток, який не повертається за будь-яких результатів господарської діяльності. Базовий платіж -- 60 тис. грн на місяць, що діє для багатьох паливних АЗС.

Результати говорять самі за себе: у першій половині 2026 року провідні 40 мереж сплатили 1,72 мільярда гривень податку на прибуток підприємств (ПнПП), що на 70% перевищує показники аналогічного періоду 2024 року, тобто до введення авансового ПнП.

Однак це не повністю ілюструє зсув, що відбувся. Річ у тім, що до запровадження "авансу" були три мережі, які добровільно платили більше за встановлену ставку. Це ОККО, WOG і BVS. У певні періоди доходило до того, що на ОККО припадало понад 75% сплати податку на прибуток серед топ-40, а сумарно на трійцю -- понад 90%. Зберігається це лідерство і сьогодні. Якщо порівняти надходження від ПнП без урахування трійці, то динаміка вражає: 796 млн проти 110 млн грн відповідно за І півріччя 2026 і 2024 років. У сім разів!

При цьому прогнози про масове закриття АЗС, якими лякали противники авансового ПнП, не справдилися: якщо у січні 2025 року, на другий місяць після запровадження податку, платниками були 5 373 АЗС, то на вересень 2026 року -- 5 352.

Водночас стає зрозумілою стратегія, яку обрали більшість мереж, як великих, так і малих. Вони обирають оплачувати лише встановлений мінімум, що складає 60 тисяч гривень на місяць. Це, насправді, не є несподіванкою. Якщо така сума влаштовує державу, то чому б платити більше?

Менш очікуваним було те, що на ринку збережеться контраст між різними мережами, який і надалі викликає запитання: чому хтось може платити, а інші -- ні? Так, ОККО цього року платить 245 тис. грн з АЗС на місяць, WOG -- 125 тис., BVS -- 86 тис. грн. З цікавого -- 96 тис. грн із кожної своєї станції платила в І півріччі мережа "Авантаж 7", яка до 2025 року завзято тримала статус антилідера "податкових" рейтингів. Що характерно, ця мережа є дискаунтером, тобто продає пальне за мінімальними цінами, і це, як бачимо, не завадило їй показати третій серед топ-40 результат зі сплати податку на прибуток на одну АЗС. Це свідчить про те, що непоганий потенціал на майбутнє щодо цього податку має й решта колег по ринку (див. інфографіку 3).

"Нафтопродуктовий" кейс залишається найуспішнішим серед традиційно проблемних галузей -- побутової електроніки, тютюну, біоетанолу тощо. За допомогою профільного комітету парламенту на чолі з Данилом Гетманцевим і Ярославом Железняком питання вдалося вивести на орбіту й стабільно утримувати його там. І це створило наступність: розглянуті результати в І півріччі 2024, 2025, 2026 років продемонструвала податкова служба з різними очільниками. У кожного були свої мотиви й мотиватори, але всім була потрібна історія успіху. Про це завжди приємно говорити, особливо якщо в інших сферах виходить не так круто.

Ця спадщина ставить перед новим головою Державної податкової служби Юрієм Конюшенком серйозні виклики, адже йому необхідно підтримувати стабільність в умовах, що ускладнюються. Ситуація в секторі погіршується через посилені атаки ворога, а також через руйнування та втрату активів. Крім того, уряд чинить дедалі більший тиск на ціни на паливо. За даними статистики, незважаючи на зростання витрат, надбавка на дизельне паливо та бензин на автозаправних станціях у період 2024-2026 років залишається на стабільному рівні. Усе це може призвести до зниження податкових надходжень. Проте, статистичні дані вказують на наявність можливостей для подальшої детінізації економіки, що є єдиним шляхом для підтримання темпів розвитку у 2024-2026 роках.