7 квітня у Львові відбудеться прощання з двома українськими героями-захисниками.

У понеділок, 7 квітня, місто Львів вшануватиме пам'ять захисників Володимира Гложика та Андрія Голендерського, які загинули в боротьбі з російськими загарбниками, захищаючи свою країну. Цю інформацію повідомила пресслужба Львівської міської ради.

Володимир Гложик - уродженець міста Макіївка Донецької області.

Навчався у Макіївській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 22. Протягом 2007-2009 років здобував освіту у Донецькому обласному ліцеї-інтернаті з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Георгія Тимофійовича Берегового. Згодом вступив на кафедру військової підготовки Камʼянець-Подільського Національного університету імені Івана Огієнка, а протягом 2012-2013 років проходив навчання у Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного у Львові.

Після закінчення академії одружився у місті Жидачеві Львівської області, де і народилися його донька та син.

Професійний військовослужбовець. Служив у 808-й окремій бригаді підтримки Сил підтримки Збройних сил України. У складі бригади виконував бойові місії в зоні антитерористичної операції, а в останній час обіймав посаду заступника командира бригади.

За виявлену особисту мужність та багаторічну добросовісну службу отримав іменну зброю та численні нагороди, серед яких: нагрудний знак "Знак пошани" від Міністерства оборони України, Почесний нагрудний знак Начальника Генерального штабу "За досягнення у військовій службі" I-го та II-го ступеня, а також Почесний нагрудний знак Начальника Генерального штабу "За заслуги перед Збройними Силами України" та інші відзнаки.

У Володимира Гложика залишилися дружина, донька, син, батько та сестра. Йому було 32 роки.

Андрій Голендерський - уродженець міста Маріуполь Донецької області.

Пройшов навчання в Середній загальноосвітній школі №60, після чого отримав спеціальність механіка металургійного обладнання у Механіко-металургійному технікумі Приазовського державного технічного університету.

Після закінчення навчання я розпочав кар'єру в транспортній галузі, спочатку у Маріуполі, а згодом у Харкові. У вільні години присвячував себе боксу, а ще в рідному місті захоплювався вітрильним спортом. За словами моєї матері, я був "надзвичайно доброю людиною з винятковими здібностями до кулінарії".

Із початком повномасштабного вторгнення родина Андрія Голендерського переїхала до Львова. Тут він за власною ініціативою став на захист держави від російських загарбників до складу військової частини А4896 Збройних Сил України. Брав участь у запеклих боях на Покровському напрямку.

У Андрія Голендерського залишилася лише мати. На момент його смерті йому виповнилося 42 роки.