95% високофункціональних протезів є імпортного виробництва. Хто займається розробкою української біоніки та в яких сферах можуть з’явитися можливості для стартапів?

Кореспондентка LIGA.net, секція "Технології"

В Україні щонайменше 40 000 людей, які втратили кінцівки (за оцінкою Superhumans на 2023 рік). Минулого року до Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю надійшло 7462 заявки на протезування, а лише за перше півріччя 2026-го - ще 3506.

Попит на високотехнологічні протези, особливо на біонічні, зростає стрімко. У першій половині цього року було подано більше заявок, ніж за весь 2025 рік: 228 проти 218. Біонічні протези здатні зчитувати електричні імпульси з м'язів кукси, що дозволяє їм переключатися між різними типами захватів, наприклад, для утримання склянки, ключів або смартфона.

Але понад 95% таких протезів в Україні - імпортні, каже директор Фонду Віталій Музиченко. Це впливає і на гроші, і на час. За закордонний механічний протез, який здебільшого лише відкриває і закриває долоню, держава платить стільки, скільки коштував би український біонічний, за словами Ніки Кудрицької, CEO Allbionics. А ремонту іноземного протеза доводиться чекати три-чотири тижні - проти 2-4 днів у українських виробників.

Які українські компанії вже займаються виробництвом біонічних протезів, і які можливості вони пропонують? Які ще потреби людей з ампутаціями залишаються невирішеними? Яким чином новим командам можна увійти в цю галузь? Про це розповідає LIGA.net.

### Хто в Україні займається розробкою біонічних протезів? #### Esper Bionics Найбільшим українським виробником біонічних протезів є компанія Esper Bionics. Її ключовий продукт – біонічна кисть Esper Hand, яка наразі представлена у вдосконаленій, вологозахищеній версії. Компанія щомісяця випускає 50 кистей, які використовують більше 600 людей в Україні та США, за словами Ірини Шевчук, менеджерки з стратегічних партнерств компанії. Спочатку Esper Bionics зосередилася на американському ринку, але у 2022 році через війну перенаправила свої зусилля на внутрішній ринок. "На сьогодні близько 80% користувачів протезів Esper в Україні – це військовослужбовці. Продукція постачається за собівартістю: $10 000 для Esper Hand і $20 000 для Esper Hand 2", – зазначила Шевчук. Компанія також працює над новою системою керування MARS, яка мала вийти у 2025 році, але через війну та складність технологій терміни випуску затримуються. "Наша виробнича команда знаходиться в Києві, і безпека співробітників є нашим пріоритетом, тому постійні обстріли впливають на темпи розробки", – пояснила вона. Нових дат запуску поки що немає. Особливістю системи MARS є технологія розпізнавання фізіологічних патернів, що дозволяє користувачам безпосередньо керувати функціями протеза. #### Allbionics Іншим важливим гравцем на ринку є Allbionics, команда якої розпочала свою діяльність у 2023 році. Станом на кінець вересня 2026 року компанія встановила 47 протезів, що вдвічі більше, ніж роком раніше, і запустила серійне виробництво. Вона випускає біонічну кисть в двох розмірах та гібридний лікоть, який поєднує механічні та електронні компоненти. "Повністю біонічний лікоть ми не створюємо, оскільки такі системи є занадто важкими", – пояснила Кудрицька, CEO компанії. Ціни на протези Allbionics стартують від $8500 в залежності від моделі. #### Versi Bionics Versi Bionics – український стартап, що займається розробкою біонічної кисті з 2020 року. Цього року команда зайняла третє місце в Startup Competition на IT Arena. Кисть перебуває на фінальному етапі розробки. "Наш протез проходить практичне тестування з військовими користувачами. Вони регулярно працюють з ним разом з нашим протезистом", – розповів Іван Кухар, COO компанії. Сертифікація продукту завершена на 70%. Після отримання медичного реєстраційного посвідчення компанія планує розпочати серійне виробництво наприкінці 2026 року. Versi Bionics також працює над системою сенсорного зворотного зв'язку, яка дозволить користувачам отримувати інформацію про тиск та температуру, покращуючи взаємодію з предметами. Ця система наразі перебуває на стадії MVP і проходить внутрішні тестування. #### Недостатня розробка в українському біонічному протезуванні Попри розвиток у біоніці, в Україні спостерігається брак рішень для людей з втратою зору, важкими травмами спинного мозку та для кінцівок, які збереглися, але не функціонують. "Біонічних колінних модулів з мікропроцесорним керуванням практично немає, і на 99% це імпортні компоненти", – зазначила Музиченко. Стартап Syla розробляє біонічне коліно, але з моменту показу прототипу на CES у 2025 році публічні оновлення про проект не надходили. Також відзначається брак програмного забезпечення для налаштування протезів та рішень у біодруці. Ці напрямки визначені як пріоритетні для грантової програми "Інноваційне протезування", запущеної Українським фондом стартапів спільно з Brave1 у вересні 2026 року.

Мільйони потреб, небагато розробників: як в Україні просуваються технології для осіб з інвалідністю.

### Невирішені проблеми в створенні біонічних кистей Розробка біонічних кистей в Україні стикається з низкою складнощів. По-перше, це залежність від імпорту таких критично важливих компонентів, як полімери, неодимові магніти, мотори та троси. Західні і китайські постачальники часто уникають продажу таких деталей в Україну через побоювання військового використання, що змушує компанії шукати посередників, як зазначила Кудрицька минулого року. Ситуація з імпортом за минулий рік лише погіршилася: "Останнім часом ми спостерігаємо збільшення атак на склади різного масштабу і збої в роботі транспортних компаній", — коментує CEO Allbionics. У компанії Versi Bionics приблизно 70% компонентів виготовляються або розробляються в Україні, тоді як решта імпортується. Зокрема, це стосується моторів, сенсорів та акумуляторів, для яких в Україні відсутнє виробництво або технологічна база, пояснює Кухар. Ще однією проблемою є відсутність рішень для пальців збереженої кисті. Єдиний український стартап, що займався протезами пальців, Dotyk Fingers, з липня 2025 року призупинив прийом замовлень. ### Як вийти на ринок #### Шукайте фінансування Найближчий варіант — грантова програма УФС і Brave1: до 2 млн грн на перевірку ідеї, до 4 млн грн на лабораторний зразок і до 8 млн грн на прототип або готовий продукт. До кінця року фонд має намір надати 18 грантів, терміни подачі поки невідомі, а наступного року кількість грантів може бути переглянута, зазначає Кравченко-Угрехелідзе. Versi Bionics, за словами Кухаря, планує подати заявку на розробку ліктьового суглоба та автоматизованого зап'ястя. Серед інших можливих джерел фінансування є: - **Європейські гранти.** Наприклад, у квітні 2026 року Європейська рада з інновацій (EIC) відібрала 41 українську deep tech-компанію для отримання грантів до €500 000. - **Корпоративні програми та акселератори.** Наприклад, healthtech-акселератор Generation H від SET University і Tokarev Foundation надає 650 000 грн найкращій команді. - **Венчурні та стратегічні інвестори.** Компанія Esper у 2024 році залучила $5 млн від мюнхенського healthtech-фонду YZR Capital, ЄБРР та u.ventures. Allbionics обрала інший шлях: у 2024 році компанію придбав власник фармкомпанії "Юрія-Фарм" Дмитро Деркач. #### Рання співпраця з клініками Багато компаній приходять у клініки з прототипами, над якими працювали кілька років, зазначає Свірчук. "Рекомендуємо приходити раніше. За двадцять хвилин ми можемо оцінити, як працює пристрій чи ідея, чи буде це корисним і які функції відновлює", — радить вона. Шевчук додає, що у біонічного протеза два користувачі з різними потребами: пацієнт і протезист. Продукт має задовольняти обидві сторони. #### Плануйте сертифікацію з самого початку "Про сертифікацію слід думати на старті, а не в процесі. Інакше можуть виникнути труднощі, і, ймовірно, доведеться змінювати продукт", — попереджає Шевчук. Вона радить налагоджувати партнерства з лабораторіями та центрами сертифікації ще на етапі розробки, а не лише проходити формальності. #### Визначте, хто оплатить протез Оскільки протези є дорогими, важливо заздалегідь продумати джерела фінансування для пацієнтів, такі як державна компенсація, донори або гранти. Allbionics, наприклад, поєднує різні канали: "Ми співпрацюємо з благодійними організаціями, які покривають витрати на протез для кандидатів, а також з протезними центрами, де фінансування здійснюється з державних коштів", — пояснює Кудрицька. Читайте також: "Зможемо краще, ніж США та ЄС". Як VRNow лікує фантомний біль у віртуальній реальності - інтерв'ю.