Андрій Галько, Роман Грицик та Юрій Тимуш. Львів проводить в останню путь своїх Захисників.

Поховають воїнів на місцевих кладовищах.

Про це повідомляє пресслужба Львівської міської ради, зазначає DailyLviv.com.

У п'ятницю, 12 грудня, Львів прощатиметься з героями Андрієм Гальком, Романом Грициком та Юрієм Тимушем, які загинули, захищаючи нашу країну від російських загарбників. Міська влада запрошує львів'ян та відвідувачів міста взяти участь у церемонії прощання й просить утриматися від святкових подій та розваг у цей час.

Прощання з Андрієм Гальком відбудеться о 09:30 в храмі Вознесіння Господнього, що знаходиться за адресою вул. Широка, 81. Церемонія похорону розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла. Після цього, приблизно о 11:30, пройде загальноміське прощання на площі Ринок. Воїна поховають на військовій ділянці Ряснянського кладовища.

Чин похорону Юрія Тимуша розпочнеться о 12:00 у храмі Архистратига Михаїла у селі Зашків (вул. Коновальця). Поховають воїна на місцевому кладовищі у Зашкові.

Останнє прощання з Романом Грициком відбудеться о 13:00 в родинному домі в селі Лисиничі (вул. Стрілецька, 8). Похоронна служба проходитиме о 14:00 в храмі Святої Параскеви у Лисиничах (вул. Шевченка). Воїна поховають на кладовищі в Лисиничах.

Андрій Галько (09.12.1984 - 12.11.2024) - уродженець Львова.

Навчався у середній загальноосвітній школі № 65 м. Львова. Здобув професію маляра-штукатура у Львівському професійному коледжі прикладного мистецтва та дизайну, згодом - у Львівському фаховому коледжі Львівського національного університету природокористування за спеціальністю "Обслуговування устаткування систем водопостачання і водовідведення".

Служив слюсарем у Львівському національному університеті, названому на честь Івана Франка.

За словами близьких, Андрій мав захоплення фотографією, обожнював гори та природу. Він вирізнявся добротою, уважністю та турботливістю, був спокійною і миролюбною людиною. Завжди приходив на допомогу тим, хто цього потребував. Все своє життя присвятив праці та захисту своєї країни.

У 2023 році я приєднався до захисту України від агресії російських загарбників. Відстоював територіальну цілісність та суверенітет держави на Запорізькому та Донецькому фронтах, служачи в 33-й окремій механізованій бригаді Сухопутних військ Збройних Сил України.

У Андрія Галька залишилися батько і сестра.

Роман Грицик (01.12.1994 - 20.11.2025) народився в селі Лисиничі, розташованому у Львівській області.

Я отримав базову освіту в загальноосвітній школі "Берегиня" у Львові. Потім продовжив навчання та здобув спеціальність у Технічному фаховому коледжі Національного університету "Львівська політехніка".

Служив у Державній прикордонній службі України.

Пізніше він займався встановленням сантехнічних систем та обладнання на приватному підприємстві "Тепло-технічний сервіс".

Згідно з розповідями близьких, Роман був відданим патріотом, активно залученим до Революції Гідності, де неодноразово демонстрував відвагу в боротьбі з ворогом. Він вирізнявся високою мотивацією, завжди готовий підтримати своїх товаришів, а також впевнено володів зброєю. Його цікавили спорт, пейнтбол та автомобілі.

Він був частиною Вівтарної Дружини при храмі святій Великомучениці Параскевії П'ятниці в селі Лисиничі. Друзі пам'ятають його як людину з добрим серцем, чуйного та завжди усміхненого – справжнього "центру уваги".

З початком повномасштабного вторгнення російських окупантів став на захист Батьківщини. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Південно-Слобожанському, Луганському, Донецькому та Північно-Слобожанському напрямках у складі 7‑го прикордонного Карпатського загону Державної прикордонної служби України та 5‑го Сумського прикордонного загону Державної прикордонної служби України.

Нагороджений відзнаками Президента України "За захист України", "Захиснику Батьківщини", почесною грамотою Верховної Ради України "За видатні заслуги перед українським народом", нагрудними знаками "Відмінний прикордонник", "За мужність у забезпеченні державного кордону" та медаллю "Ветеран війни".

У Романа Грицика є батько, сестри, бабусі, дідусь і його кохана.

Юрій Тимуш (12.05.1972 - 09.12.2025) Уродженець села Гряда Львівської області.

Освіту отримував у Грядівській гімназії, що підпорядковується Львівській міській раді, та в Зашківському ліцеї імені Євгена Коновальця. Пізніше продовжив навчання в Львівському музично-педагогічному училищі, яке носить ім'я Філарета Колесси.

Служив у лавах Десантно-штурмових військ, виконуючи строкову військову службу.

Обіймав посаду викладача музики та образотворчого мистецтва в Зарудцівській гімназії, що підпорядкована Львівській міській раді.

За словами близьких, Юрій вирізнявся доброзичливістю та відкритістю у спілкуванні. Він мав велику приязнь до дітей і користувався популярністю серед друзів. Його захоплення музикою та риболовлею завжди приносило йому радість.

З моменту початку масштабного вторгнення російських військ він став на захист своєї країни. Воював за територіальну цілісність та незалежність України, виконуючи завдання на Донецькому напрямку в складі 8-ї окремої автомобільної санітарної роти Медичних сил Збройних Сил України.

Нагороджений президентською відзнакою України "За захист України", а також медалями "За захист рідної землі" і "Ветеран війни".

У Юрія Тимуша залишилися мати, донька, син, сестра, онуки швагро та племінники.