Андрій Наконечний та Володимир Кушнір повідомляють, що завтра у Львові відбудеться церемонія прощання з Захисниками, під час якої буде вшановано їх пам'ять.
Андрія Наконечного та Володимира Кушніра відправлять в останню путь на Личаківському цвинтарі, на території почесних поховань номер 87, що розташоване на вулиці Пасічній.
Цю інформацію надає прес-служба Львівської міської ради, повідомляє DailyLviv.com.
У четвер, 5 березня, Львів вшануватиме пам'ять військовослужбовців Андрія Наконечного та Володимира Кушніра, які загинули, захищаючи Україну від агресії російських окупантів. Міська влада закликає мешканців та відвідувачів долучитися до церемонії прощання та утриматися від розважальних заходів і святкових подій у цей час.
Церемонія похорону Андрія Наконечного та Володимира Кушніра відбудеться о 11:00 в Гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла. Після цього, приблизно о 11:30, розпочнеться загальноміське прощання на площі Ринок.
Андрія Наконечного та Володимира Кушніра відправлять в останню путь на Личаківському цвинтарі, на території почесних поховань номер 87, що розташоване на вулиці Пасічній.
Біографічні відомості про захисників
Андрій Наконечний (19 березня 1976 – 28 лютого 2026) – уродженець Львова.
Навчався у ліцеї "Львівський" Львівської міської ради. Згодом здобув фахову освіту у комунальному закладі Львівської обласної ради "Львівське вище професійне училище комп'ютерних технологій та будівництва", а також у Львівському торговельно-економічному університеті.
Служив у лавах армії на строковій основі.
Починав свою кар'єру в компанії "Спецторг Трак" з обмеженою відповідальністю, а згодом вирішив розпочати власний бізнес.
Зі слів рідних, Андрій був мужнім і сміливим, справжнім сім'янином, завжди усміхненим, позитивним і життєрадісним. Вирізнявся добротою та щирістю, був вірним другом, завжди готовим прийти на допомогу. Захоплювався зброєю, професійно займався страйкболом. В останній рік свого життя здійснив давню мрію -- придбав мотоцикл, на якому під час відпустки подорожував містами України, відчуваючи швидкість і свободу.
З моменту початку повномасштабного вторгнення російських військ, повернувшись із-за кордону, він став на захист своєї країни. Він брав участь у захисті територіальної цілісності та суверенітету України в Донецькому, Луганському, Запорізькому та Північно-Слобожанському регіонах, служачи в 103-й окремій бригаді територіальної оборони імені митрополита Андрея Шептицького Сил територіальної оборони Збройних Сил України. За свої заслуги був нагороджений відзнакою Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України "За особливу службу" II ступеня, медаллю "Учасник бойових дій" та медаллю "Ветеран війни".
У Андрія Наконечного залишилися дружина, двоє синів, батьки, сестра та родина.
Володимир Кушнір (04.12.1972 – 21.12.2024) народився у Львові.
Навчався у ліцеї імені Василя Симоненка Львівської міської ради, згодом -- в Українській академії друкарства, де здобув фах інженера поліграфічних машин.
Я працював маляром на станції обслуговування автомобілів, а потім отримав досвід роботи маляром на СТО за кордоном.
За словами близьких, Володимир мав пристрасть до фотографії та автомобілів. Він вирізнявся своєю добротою, оптимізмом, справедливістю та вмінням легко знаходити спільну мову з людьми.
У 2024 році став на захист Батьківщини від вторгнення російських окупантів. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Курському напрямку у складі 41-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних Сил України.
У Володимира Кушніра є дружина, син, батьки та близькі родичі.