Будівництво відбувалося під покривом таємниці: які факти відомі про секретні укриття на станції "Арсенальна" в Києві.

Під підприємством "Арсенал" функціонував великий командний центр, призначений для управління, а також склади, де зберігалися запаси продуктів харчування та озброєння.

Станція "Арсенальна" вважається однією з найпопулярніших у київському метро. Її значна глибина стала основою для вражаючого інженерного досягнення.

У період існування Радянського Союзу під Арсенальною площею збудували декілька бункерів для партійних діячів. "Телеграф" поділиться історією цих незвичних об'єктів.

"Арсенальна" розташована на Святошинсько-Броварській лінії Київського метрополівтену між станціями "Хрещатик" і "Дніпро". Вона була відкрита 6 листопада 1960 року у складі першої черги будівництва.

Дослідники вказують на те, що в другій половині XX століття в Києві були зведені секретні бункери та бомбосховища, які мали на меті забезпечити управління військовими силами та прихисток для вищого партійного та військового керівництва в умовах ядерної загрози. Під час Холодної війни київський метрополітен перетворився на важливий стратегічний об'єкт оборони. Укриття, створені в підземних переходах столиці наприкінці минулого століття, вважалися одними з найпотужніших у світі.

Зокрема, на станції "Дніпро" розташована система захисту від ядерних атак. Вона оснащена потужними герметичними дверима товщиною від 30 до 40 см, які закриваються всього за 8-10 секунд, надійно ізолюючи станцію в критичних ситуаціях.

Поряд із лініями метро були створені складні мережі підземних тунелів. Станція "Арсенальна" вважається найглибшою у світі, оскільки вона знаходиться на глибині 105,5 метрів. У зв'язку з цим, там було організовано великий командний центр управління, а також система коридорів і проходів, склади для зберігання продуктів та зброї.

При зведенні станції застосовували технологію замороження ґрунтів: пробурили близько 400 свердловин, які заповнили рідким азотом. Це забезпечило стабільність ґрунту і запобігло можливим обвалам. Щоб приховати будівництво, його розпочали за територією секретного на той час заводу "Арсенал". Роботи велися в три зміни, а вивезення землі здійснювалося вночі за місто на закритих брезентом вантажівках. Коли основні етапи викопування штолень та зведення спеціального блоку були завершені, СРСР розпався, і про таємне будівництво забули. На поверхні залишилися частини маскувальних конструкцій, зокрема звичайна котельня та закритий ґратами вихід на перегін "Хрещатик" - "Арсенальна".

У цих підземних укриттях були створені умови підвищеного комфорту для тривалого перебування партійних функціонерів та військового командування. Одне з таких укриттів було виявлено на Сирці. До залишків подібних об'єктів належать "Станція Герцена", "Львівська брама" та "Теличка". Вражає, що системи вентиляції в цих укриттях були розроблені за аналогією з підводними човнами, де подача та очищення повітря були на високому рівні. І що найбільш дивовижно, ця система і досі функціонує бездоганно — в приміщеннях підтримується циркуляція сухого повітря.

Вважається, що саме через подібні другорядні роботи, перша лінія столичного метрополітену будувалася аж 20 років. Також є версія, що центральні головні станції червоної гілки метро мають сполучення з головними урядовими будівлями країни.

Раніше "Телеграф" розповідав про перший рейс, рекорди, легенди та таємниці столичної підземки.