Буферна територія між Україною та Росією: оборонна лінія чи база для агресії - думки експертів.

Згідно з інформацією, опублікованою на сайті Politico, у Брюсселі тривають переговори щодо створення буферної зони довжиною 40 кілометрів.

Демілітаризована зона, патрулі миротворців і укріплені кордони - під контролем НАТО. Саме такою, за даними Financial Times, може бути "післявоєнна безпека" України. Та як може бути на практиці і чи не стане цей план новою пасткою? Журналістка "5 каналу" Марта Шикула дізнавалася.

Миротворчі сили на українському кордоні, демілітаризована зона та європейські війська стримування в тилу. Саме таким є один із пунктів плану безпеки для України, який обговорюють у західних дипломатичних колах, стверджує Financial Times. Нині ця ідея більше схожа на фантастику, аніж на реальність, запевняють аналітики.

"Цей план абсолютно не має шансів на успіх. По-перше, Росія ніколи не прийме таку пропозицію, адже їй не потрібні іноземні війська на українській землі. Що таке демілітаризована зона? Яка її ширина, і яким чином вона буде контролюватися вздовж всього фронту?" - підкреслив військово-політичний експерт групи "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко.

Згідно з інформацією, опублікованою Politico, в Брюсселі розглядають можливість створення 40-кілометрової буферної зони. Російська сторона висловила підтримку цій ініціативі, тоді як Київ ще не надав офіційної згоди. Експерти попереджають, що навіть 5-кілометрова "сіра зона" може бути швидко використана Москвою як база для нових атак.

"росія хоче все-таки спробувати перемогти Україну на полі бою. Тому станом на зараз мені важко собі уявити, перше, що буде реально припинені бойові дії, і, відповідно, можна буде створювати якусь демілітаризовану зону. Друге, для росії присутність армій, країн-членів НАТО, це є, в принципі, неприйнятна річ. Вона неприйнятна не тільки з позиції врегулювання, вона неприйнятна з позиції того, що НАТО вважається і подається російською пропагандою і російськими ЗМІ, російським керівництвом, як ворог. росія дотепер поширює міф про те, що начебто вона напала на Україну, тому що Україна хотіла вступити в НАТО", - сказав професор кафедри політології та міжнародних відносин НУ "Львівська політехніка" Микола Бучин.

У документі також висловлюється думка, що війська держав, які були б прийнятні як для Києва, так і для Москви, могли б виконувати роль миротворців.

"Гіпотетично ми можемо уявити, що це може бути Туреччина. Була інформація, яка потім була спростована МЗС Китаю, що вони теж були готові надати свої миротворчі сили, але я не впевнений, що це влаштує Україну, і я не впевнений, що це влаштує Сполучені Штати Америки. Тому ми маємо знайти саме компромісні країни, які будуть виконувати це патрулювання, які забезпечуватимуть безпеку на території нашої держави. Зокрема, вже виявили своє бажання надати сили миротворчі Німеччина, хоча є певні обмеження з боку населення, вони не всі підтримують, скажімо так, мяко кажучи, надання своїх сил для забезпечення миру на території нашої держави. Польща і країни Балтії - це країни, які відчувають загрозу найбільше. І вони розуміють, що їм зараз легше надати своїх людей, своїх військовослужбовців для того, щоб стримувати російську агресію на території нашої держави", - наголосив експерт з економічних питань Олег Саркіц.

Але навіть якщо миротворці опиняться в Україні, чи зможуть вони реально гарантувати безпеку?

"Військові контингенти наших партнерів, навіть не союзників, будуть розміщені поблизу Львова або Одеси, але це жодним чином не зміцнить нашу обороноздатність. Якщо ми говоримо про відповідальність за фінансування цих сил, які будуть розгорнуті в Україні, важливо врахувати, чи кожна країна-гарант, кожна європейська держава дійсно обіцяє виділяти певний відсоток свого ВВП на оборону України. У такому випадку це може бути серйозною гарантією. Якщо ж обмежитися лише загальними заявами про розміщення військовослужбовців в центральній Україні, то це не матиме жодного сенсу. Ситуація може завершитися, як у фільмі "Готель Руанда", коли миротворці швидко покинуть місце подій, залишивши цивільних і не лише їх наодинці з наслідками їхніх помилок", - підкреслив старший лейтенант ЗСУ, лицар ордену Богдана Хмельницького, експерт аналітичної групи "Левіафан" Микола Мельник.

Цей гарантійний план видається радше політичним жестом, аніж реальним механізмом. Бо ключове питання залишається відкритим: хто наважиться взяти відповідальність і чи готові західні союзники відправити своїх людей ризикувати життям? Аналітики надто сумніваються.

Марта Шикула, "Пятый канал"

Читайте також: Європейці виступають проти концепції введення миротворчих контингентів в Україні.

Дивіться також відео:

Друзі, приєднуйтесь до нашого каналу "5 канал" у Telegram. За хвилину ви будете в курсі всіх новин. Не забувайте також слідкувати за нами у WhatsApp. Для тих, хто говорить англійською, у нас є WhatsApp-канал англійською мовою!