Це одне з найстаріших міст Львівської області, можливо, вам про нього ніколи не розповідали: як його звати?

За кілька кілометрів від польського кордону є місто, якому понад тисячу років

Сьогодні в цьому місці проживає близько двох тисяч осіб. Є одна головна вулиця, кілька давніх храмів і спокій, який можна відчути лише на старовинних рубежах. Проте, якщо заглибитися в минуле, за цією тишею ховається безмежна історія.

Мова піде про місто Белз. І "Телеграф" розповість про нього детальніше.

Белз розташований у Сокальському районі Львівської області, за кілька кілометрів від українсько-польського кордону. Населення -- трохи більше двох тисяч людей, переважно україномовних українців. За розмірами -- містечко скромне. За вагою в історії -- одне з найзначніших на заході країни.

Перший письмовий запис про Белз походить з 1030 року, коли це місто було згадано в "Повісті временних літ". Тоді Ярослав Мудрий повернув його під контроль українців, відвоювавши у поляків. Таким чином, Белз стає найстарішим містом Львівської області та одним із найдавніших населених пунктів на заході України.

У X-XIII століттях Белз був центром Белзької землі у складі Київської Русі. У XII-XV -- столицею Белзького князівства. На початку XIII століття тут княжив Василько Романович, а місто відігравало стратегічну роль в обороні західних рубежів Русі. 1241 року його спалили татари -- але Белз відродився, щоб стати центром Белзького воєводства вже у складі Польського королівства.

Наступним етапом є Габсбурзька імперія, Західноукраїнська Народна Республіка, період між світовими війнами в Польщі, нацистська окупація, а також радянські часи. І з 1991 року розпочинається ера незалежної України.

Це питання залишається дискусійним, і навколо нього існує кілька наукових теорій, кожна з яких має свої переконливі аргументи.

Перша та найпоширеніша версія пов'язує назву з давньослов'янським терміном "белз" або "бевз", що означає "болотиста, важкопрохідна територія". У бойківському діалекті це слово використовувалося в такому ж значенні, і воно чудово відображає заплави Солокії та прилеглі низини, на яких розташоване місто.

Друга версія виводить назву від давньоруського "бълизь" -- "біле місце", тобто галявина чи відкрита ділянка серед темного лісу. Прихильники цієї гіпотези вважають, що топонім описував "світлий острів" поселення серед важкодоступних боліт та хащів.

Третій варіант - кельтський. На початку XX століття, після виявлення латенської (кельтської) культури в Прикарпатті, виникла думка, що терміни "belz" або "pelz" в кельтських мовах могли означати воду або річку. Прихильники цієї теорії зазначають, що Белз знаходиться поруч з рікою, а водні артерії відігравали важливу роль у становленні ранніх населених пунктів.

Важливо відзначити, що всі три варіанти мають спільну рису: назва відображає природне оточення – чи то воду, болота, чи ж контраст між відкритими просторами і лісовими масивами. Це є цілком зрозуміло для міста, яке сформувалося серед заплав Солокії і яке, завдяки самій природі, отримало захист від ворогів.

З 2001 року Белз та його навколишні території мають статус державного історико-культурного заповідника під назвою "Княжий Белз". У цьому місті збереглися архітектурні пам'ятки різних епох і релігійних традицій: руїни костелу домініканців, церква святого Миколи, дерев'яна церква святої Параскеви, таємнича "Аріянська вежа", старовинні кладовища та залишки історичної забудови.

Археологічні знахідки на місці городища -- намиста, кераміка часів Володимирського князівства -- підтверджують, що поселення існувало вже на межі X-XI століть.

Раніше "Телеграф" розповідав про поліське містечко, яке здобуло цікаву славу. Де воно знаходиться і чому називається саме так.