Чи буде відновлена Каховська ГЕС, чому річка Дніпро покривається цвітом, і яка ситуація з Полтвою у Львові: коротке інтерв'ю з гідрологом.

Які проблеми існують у українських річках, які загрози приносить війна, як відчуває себе головна водна артерія країни – Дніпро, та чи варто відновлювати Каховське водосховище для порятунку південних регіонів – на ці запитання відповідає експерт у інтерв'ю для РБК-Україна.

Головне:

Близько половини річок і озер в Україні перебувають у незадовільному стані. Вони зазнають навантаження з боку промисловості, сільського господарства, побутового водокористування, зміни клімату й військових дій. Деякі водойми на півдні вже пересихають, а для річки Дніпро характерним стало аномально раннє цвітіння.

РБК-Україна розпитало керівницю напряму "Вода" Всесвітнього фонду природи WWF-Україна, кандидатку географічних наук Оксану Коноваленко про головні проблеми українських річок і водойм, ризики та потенціал до відновлення.

Яким чином ви характеризуєте сучасний стан річок в Україні?

- В Україні налічують близько 9 000 масивів поверхневих вод. МПВ - це окремий водний об'єкт або його частина (наприклад, річка чи озеро), який використовується як одиниця моніторингу та оцінки екологічного стану. В управлінні водними ресурсами МПВ визначають для того, щоб оцінювати їхній стан і досягати встановлених екологічних цілей, згідно з офіційною методикою для поверхневих і підземних вод.

Державні установи постійно здійснюють моніторинг та аналіз фізико-хімічних, гідроморфологічних (характеристик річкових русел) і гідробіологічних показників, а також оцінюють хімічний стан вод за 45 забруднюючими речовинами. На основі отриманих результатів формулюють заходи, спрямовані на покращення якості водойм.

Серед усіх об'єктів природно-заповідного фонду, близько 5 000 з них представляють природні водні системи (річки та озера). Лише 57% з цих водоемів можуть похвалитися добрим екологічним станом. Це означає, що приблизно третина таких об'єктів не відповідає стандартам високої якості. Ще близько 4 000 водних об'єктів класифікуються як істотно змінені, тобто вони зазнали фізичних змін внаслідок людської діяльності (каналізовані русла, греблі, регульовані потоки тощо). Для цих водойм екологічний стан визначається на основі їх потенціалу. Наразі лише 37% з них демонструють добрий екологічний потенціал.

Кандидатка географічних наук Оксана Коноваленко (фото: Всесвітнього фонду природи WWF-Україна)

Які проблеми турбують українські річки?

Всі річки України, від потужних Дніпра та Дністра до невеликих приток, стикаються з аналогічними викликами. До основних проблем належать:

Зміна клімату теж суттєво впливає на стан водних об'єктів. Зокрема, збільшення кількості та інтенсивності екстремальних погодних явищ, таких як посухи та повені. Підвищення температури збільшує випаровування, що може призвести до зниження рівня води в річках та озерах, а також до зменшення доступності прісної води. Вже зараз ми фіксуємо відсутність яскраво вираженого водопілля навесні.

Малі річки більш вразливі, бо на них припадає досить серйозне навантаження від громад, що зменшує можливості для їх відновлення.

Чи підвищився рівень забруднення вод річок за останні кілька десятиліть?

Державний моніторинг вод включає в себе збір, обробку та аналіз даних про стан водних ресурсів. На основі отриманої інформації здійснюється прогнозування змін, а також розробляються рекомендації щодо використання, охорони вод та відтворення водних запасів. З 2019 року в Україні впроваджено європейські методики моніторингу вод у відповідності до вимог Водної Рамкової Директиви ЄС.

В Україні за спостереженням за поверхневими водами відповідає Державне агентство водних ресурсів. Наразі моніторинг охоплює всього 5% від усіх водних масивів. Проте, навіть з такою обмеженою інформацією, ми можемо визначити загальні тенденції, прослідкувати за ситуацією та виявити основні проблеми.

Протягом цих років, коли функціонує державний моніторинг, ми не спостерігаємо значного погіршення ситуації, а покращення взагалі відсутнє. Часом трапляються інциденти, пов'язані з військовими діями. Проте з часом загальний стан все ж покращується.

Проте, якщо в басейні річки не буде змін у господарській діяльності — зокрема, продовжать вносити добрива на сільськогосподарські землі, які згодом змиваються у водойми; не виконуватимуться вимоги щодо охоронних прибережних зон; скидатимуться промислові відходи; а системи очистки залишатимуться в неналежному стані; та буде мати місце скидання неочищених стічних вод — тоді ситуація не матиме жодних шансів на покращення.

- Що відбувається із річками через бойові дії? Чи маємо репрезентативну картину їх стану?

Ми не маємо можливості здійснити всебічне дослідження стану річок та відібрати проби води у всіх регіонах, оскільки деякі території залишаються недоступними. Внаслідок цього, нам бракує повного розуміння ситуації. Проте існують певні моніторингові дослідження вод Сіверського Донцю, оскільки його частина перебуває на території, яку контролюємо. Звідти здійснюється відбір проб та їх подальший аналіз.

Спостерігаються, і, ймовірно, ще будуть фіксуватися забруднення води нафтопродуктами, добривами та токсичними речовинами, які потрапили у річки через знищення військової техніки. Дощі змивають з полів залишки після вибухів, і ці забруднюючі речовини потрапляють у природні водні ресурси.

Крім того, у будь-який момент може статись якась аварія, наприклад, зруйнують очисні споруди і станеться забруднення. Торік подібне було із Сеймом (через військові дії під Курськом, - Ред.). Зараз Державне агентство водних ресурсів контролює ситуацію і моніторить стан водних ресурсів - він задовільний.

Конфлікт в Україні викликав значні руйнування водогосподарської системи та забруднення водних ресурсів. Багато водоочисних установок, каналів, водопроводів, мереж каналізації та насосних станцій зазнали пошкоджень.

Це призвело до скидання неочищених стічних вод у водойми, витоку небезпечних речовин, а також забруднення води нафтопродуктами, важкими металами та іншими токсичними речовинами. У багатьох населених пунктах спостерігалися перебої з постачанням води. Крім того, в ряді регіонів підземні води або недостатньо кількісні, або ж не підходять для споживання.

Внаслідок війни на сьогоднішній день певні водосховища зазнали руйнувань. Ці об'єкти забезпечували потреби аграріїв, промисловості та надання питної води. Тому в деяких регіонах може виникнути дефіцит водних ресурсів, що створює ризик погіршення доступу населення до чистої води. Найбільш складна ситуація з водопостачанням спостерігається в південних областях України.

- Ваше бачення, чи потрібно відновлювати Каховське водосховище?

Сьогодні ключові наукові інституції та академії наук підкреслюють важливість міждисциплінарного підходу у дослідженнях стратегій відновлення, які повинні враховувати гідрологічні, екологічні, економічні, інженерні та соціальні аспекти. Наразі вже можна розробляти різні сценарії для відновлення або трансформації Каховського водосховища.

Втім, повноцінно говорити про конкретні рішення можна буде лише тоді, коли ми матимемо повний доступ до півдня України. Поки оцінки робити складно. Час покаже, чи доцільно відбудовувати Каховське водосховище. Цілком можливо, що до того часу з'являться нові вимоги до обсягів водних запасів або технології, які дозволять реалізувати проєкт більш екологічно. Поки що це залишається відкритим питанням.

Слід підкреслити, що південні та східні регіони України знаходяться у вкрай складному становищі. З 50-х років минулого століття вся місцева інфраструктура — від водопроводів до мостів і систем зрошення для сільськогосподарських земель — була спроектована з урахуванням можливості отримання води з Каховського водосховища.

Через два роки після руйнування Каховської ГЕС водопостачання відновили майже в усіх громадах постраждалих районів. 18 червня 2024 року централізовану подачу води отримали жителі Марганця та Покрова.

Каховське водосховище після підриву дамби (фото: Getty Images)

Чи можна віднести Дніпро до річок з якісним чи поганим екологічним станом?

Дніпро охоплює половину території України, якщо розглядати не тільки саму річку, а й її водозбірний басейн. Приблизно 60% водних ресурсів цього басейну знаходяться в задовільному екологічному стані, тоді як решта характеризуються добрим станом. Однак, як і інші ріки країни, Дніпро стикається з проблемами забруднення. Основними причинами є викиди органічних речовин та біогенних елементів через недостатньо ефективну роботу систем очищення, а також змив добрив і пестицидів з аграрних земель і скидання промислових відходів.

Цього року Дніпро "засвітився" незвично рано. Які можуть бути причини?

У водосховищах спостерігається цвітіння води, оскільки там існують лише слабкі течії. Це призводить до змін температурного режиму, завдяки чому вода прогрівається швидше, ніж у річках.

З кожним роком спостерігаються зміни в температурних умовах весни та початку літа. Процес цвітіння активується, коли температура води досягає 15 градусів. Тому це явище може відбутися вже на початку літнього сезону.

Суміш надмірних поживних елементів (таких як фосфор і азот), підвищених температур та застою води створює ідеальні умови для розвитку евтрофікації. Цвітіння вод Дніпровських водосховищ є не тільки природним феноменом, а й результатом взаємодії зміни клімату, людського забруднення та регульованості течії річки.

Наскільки інтенсивно відбуватиметься цей процес, залежатиме від температури повітря і води. Були роки, коли із цим була критична ситуація.

Подолання цвітіння є досить тривалим завданням. Важливо привести в належний стан усі системи очищення на Дніпрі. Слід зменшити стік з сільськогосподарських земель, оскільки добрива, які потрапляють з полів, містять органічні речовини, що сприяють прискоренню цього процесу.

Розквіт Дніпра в Києві (зображення: Віталій Носач/РБК-Україна)

Чи існують ризики для певних річок, що вони можуть стати мілкими або зовсім висохнути?

Якщо розглядати довгострокові прогнози, то ризики існують на півдні та південному сході України, однак мова йде про можливі сценарії на період до 50 років.

В Україні водні ресурси розподілені нерівномірно. У північних і північно-західних регіонах вологість є більш-менш стабільною, тоді як південні та південно-східні області стикаються з проблемами водозабезпечення вже з середини 50-х років. Саме тому там були зведені водосховища, щоб забезпечити водою менш забезпечені райони.

На південних теренах України вже зафіксовано річки, які піддаються пересиханню, в основному це стосується водних артерій, що впадають в Азовське та Чорне моря. У разі нестачі опадів ці річки можуть повністю висихати, а після дощів перетворюватися на короткочасні водотоки.

Малі річки міліють і заростають через забруднення та надлишок органічних речовин, що прискорює ці процеси. Локальне розчищення русел саме по собі не дає довготривалого результату. Потрібен комплексний підхід:

В багатьох регіонах землю обробляють буквально до самих водних берегів, що позбавляє річки їх природного захисту. Якщо ситуація не зміниться, проблема лише поглиблюватиметься.

Цього літа екологічна ситуація для охорони водних ресурсів є благополучною в центральних та північних областях, де спостерігаються помірні температури і достатня кількість опадів. Натомість на півдні країни ситуація залишається критичною через ризик посухи.

На Поліссі спостерігається висихання боліт, які наслідки це може мати в майбутньому?

- У 1960-ті роки на Поліссі масово осушували землі, створюючи іригаційні системи, щоб використовувати його для сільського господарства. Така діяльність мала негативний вплив на екосистему: знищили велику кількість водно-болотних угідь, порушили природної регуляції водного балансу у водозборах, а також почастішали пожежі на торфовищах - це прямий наслідок антропогенного втручання, розпочатого ще у 60-х роках.

Різке припинення цього процесу є складним завданням, тому важливо зосередитися на відновленні водно-болотних угідь і повторному обводненні торфовищ регіону Полісся. Вже реалізується безліч проектів, які орієнтовані на досягнення цих цілей.

Заплавна територія, Вашковецька ТГ, Чернівецька область (фото: Всесвітнього фонду природи WWF-Україна)

- А як щодо карпатських річок? Чи є загрози паводків?

Завжди існує ризик паводків, оскільки це природний феномен, від якого неможливо повністю застрахуватися. Коли річки переповнюють свої береги, це може бути корисним для екосистеми, однак для населення таке явище має негативні наслідки. Тому важливо знати, коли, як і де можуть виникнути ці процеси. Інтенсивні дощі можуть призвести до паводків: якщо протягом доби випаде 30 мм опадів, це вже створює загрозу їх виникнення.

В Україні діє Директива 2007/60/ЄС, що стосується оцінки та управління ризиками затоплень. У жовтні 2022 року були схвалені плани щодо управління ризиками затоплення для різних річкових басейнів країни.

Чому не рекомендується плавати в гірських озерах, зокрема в Синевирському?

- Синевир - це національний парк і там діє заборона на купання, бо цей об'єкт охороняється. Люди мають дотримуватись встановлених правил, оскільки цінні водні екосистеми краще залишати у недоторканому стані, щоб зберегти екосистему цілісною.

Яка користь води, що міститься в Східниці та Трускавці?

У цьому контексті доцільніше звертатися до медичних фахівців, оскільки вони мають знання про вплив цих вод на здоров'я людини. Я вважаю, що ці води можуть бути корисними, адже їх призначають для лікування різних захворювань. Проте важливо враховувати, що не всім людям підходять однакові води, тому варто прислухатися до рекомендацій лікарів.

У Львові більше ніж півтора століття тому Полтва була законсервована в колектор, а в Києві частково заховали річку Либідь. Наразі активно обговорюють ідею їх "відновлення". Чи є це доцільним рішенням?

Закриття річок у колектори - це не оптимальне рішення, хоча в сильно урбанізованих зонах таке рішення іноді виглядає неминучим. Проте, світова практика демонструє зворотну тенденцію: навіть у густонаселених містах річки знову відкривають, знімають бетонні укріплення з берегів, повертають їх природний вигляд і відновлюють природне русло.

Подібні ініціативи мають всебічно позитивний вплив:

Що стосується річки Полтви у Львові, важливо провести ґрунтовний аналіз її стану перед прийняттям будь-яких рішень. Кожна річка має унікальні характеристики, і те, що є ефективним для однієї водної артерії, може бути непридатним для іншої через різницю в кліматичних умовах, ступені впливу людської діяльності та існуючій інфраструктурі.

Які зміни очікують українські річки в найближчі десятиліття?

Ми розробили дев'ять управлінських планів для річкових басейнів, враховуючи існуючі проблеми. Крім того, було запроваджено ряд заходів, спрямованих на досягнення високого екологічного стандарту. Серед них – удосконалення функціонування систем очистки води та ліквідація органічного і біогенного забруднення. В даний час оцінювана вартість цієї програми становить близько 8 мільярдів євро.

Хочу звернутися до місцевих громад із проханням дотримуватися відповідального підходу до управління природними ресурсами, адже від цього залежить існування малих річок. Необхідно зберігати цілісність прибережних захисних зон і уникати наближення до рівня води. Якщо є така можливість, варто демонтувати споруди, які заважають вільному руслу, адже вони сприяють погіршенню екологічної ситуації в річках.

"Відновлення" річок – це значний процес, який відбувається не лише в Європі, а й в інших куточках світу. Демонтаж водних споруд сприяє відновленню рибних міграцій, допомагає екосистемам адаптуватися до кліматичних змін і підвищує природну здатність річок до самоочищення.

Ми вже реалізували таку роботу на річці Черемош у Карпатах в межах проєкту Open Rivers Programme, а також працюємо на річці Кам'янка в Дніпропетровській області. Намагаємося заохочувати громади долучатися до цих процесів і активно співпрацюємо з міжнародною програмою "Відкриті річки".

WWF-Україна також реалізує ініціативу в рамках проєкту Restoriver, що отримує підтримку від Програми Interreg Danube Region Programme, спрямовану на відновлення водних ресурсів у міських зонах.