Чому Україна постачає озброєння та інші акценти світових медіа 10 лютого

У міжнародних медіа обговорюється, як Україна використовує можливості, що виникають внаслідок зростання попиту на військові технології, а також аналізується, як на фронті змінюються собаки, все більше нагадуючи своїх далеких диких предків.

Цю тему та багато інших обговорювали міжнародні медіа 10 лютого.

безпілотники, фото: Львівська ОВА

Світові інформаційні агенції зафіксували, що Україна почала реалізацію зброї. Як зазначає New York Post, цей крок має на меті скористатися технологічним підйомом, що виник під час війни, відповідно до слів президента Володимира Зеленського.

Конфлікт в Україні призвів до появи численних оборонних компаній, які виробляють більше зброї, ніж Київ здатен придбати. Це змусило президента Зеленського оголосити в неділю про запуск 10 "експортних центрів" по всій Європі цього року, щоб залучити критично важливі фінансові ресурси для країни, повідомляють американські ЗМІ.

Президент України повідомив, що новітні українські безпілотники, які продемонстрували свою ефективність у боротьбі з російськими військовими силами, будуть також доступні для продажу. Це рішення пов'язане з очікуванням, що європейські держави почнуть збільшувати свої оборонні витрати. Незважаючи на те, що в українському бюджеті на 2025 рік передбачено 18 мільярдів доларів на безпілотники вітчизняного виробництва, цих коштів недостатньо для повної закупівлі всіх дронів, що виготовляються в Україні.

"Сьогодні основою безпеки Європи є інноваційні технології та безпілотники", - зазначив Зеленський, відзначаючи досягнення українських спеціалістів у галузі дронів.

Ігор Федірко, керівник Української ради оборонної промисловості, повідомив, що іноземні замовники проявляють інтерес не лише до українських дронів, але й до технологій для їх нейтралізації.

"Безпілотники виявилися домінуючою силою в бойових діях війни в Україні, причому як Москва, так і Київ використовують їх для проведення масованих атак на великі відстані. Багато експертів попереджають, що ця війна є лише яскравим прикладом того, як виглядатимуть сучасні війни, оскільки багато країн цікавляться бойовими безпілотниками та системами глушіння безпілотників", - підкреслюють у New York Post.

Президент Трамп також виявив значний інтерес до українських безпілотників під час переговорів минулого року про "мегаугоду", в рамках якої Сполучені Штати планували закупівлю українських безпілотників в обмін на постачання зброї, що є критично важливою для України.

Виробництво українських безпілотників має розпочатися в Німеччині в середині лютого, сказав Зеленський, а самі безпілотники вже будуються у Великій Британії в рамках спільної ініціативи.

"Зараз налічується 450 компаній, що займаються виробництвом дронів, з яких близько 40-50 є лідерами галузі. Усі прагнуть вкласти свої кошти. 2026 рік стане роком інвестицій у наші технології, зокрема у дронів", - підкреслив Зеленський.

За інформацією Reuters, чотирирічний конфлікт призвів до значного зростання в оборонній промисловості. Професійні асоціації оцінюють, що в Україні налічується понад тисячу виробників зброї та військової техніки, серед яких переважають невеликі приватні підприємства, створені після російського вторгнення в 2022 році.

Оскільки компанії невпинно прагнули створювати нові види озброєння та методи протидії їм, оборонний сектор збільшувався швидшими темпами, ніж можливості уряду купувати цю продукцію. Це змусило Київ звертатися за фінансовою допомогою до союзників для підтримки внутрішніх закупівель. Українські виробники, багато з яких мають успішний досвід застосування своєї продукції на полі бою, сподіваються скористатися історичним зростанням витрат на оборону в Європі, яке стало наслідком найбільшої війни на континенті з 1945 року, - зазначає видання.

У той же час, потреба в підвищенні військової автономії Європи, щоб зменшити залежність від США, є однією з ключових тем, що висвітлюється у звіті, підготовленому до Мюнхенської конференції з безпеки, яка проходитиме цього тижня, повідомляє The Guardian. Журналісти описують це як "гостре усвідомлення".

"Європа дійшла болісного усвідомлення того, що їй потрібно бути більш наполегливою та більш незалежною у військовому плані від авторитарної адміністрації США, яка більше не поділяє відданості ліберально-демократичним нормам та цінностям, стверджується у звіті, підготовленому Мюнхенською конференцією з безпеки. У звіті готується ґрунт для повномасштабної ідеологічної конфронтації з Білим домом Трампа на щорічній зустрічі високопосадовців з питань політики безпеки, яка розпочнеться у п'ятницю", - додають у виданні.

фото: Еспресо: Біла Церква

А у New York Times написали, що війна змінила навіть поведінку собак в Україні. Адже дослідники "виявили дивовижні зміни у колишніх домашніх тваринах на передовій бойових дій з Росією".

У дослідженні, оприлюдненому в грудні в журналі Evolutionary Applications, команда вчених виявила, що наслідки конфлікту в Україні за короткий час призвели до трансформації домашніх собак на тварин, які стали адаптуватися до диких умов.

Дослідники зібрали різноманітну інформацію про 763 собак у дев'яти регіонах України. Команда співпрацювала з притулками для тварин, а також ветеринари та волонтери отримували дані про безпритульних собак як у відносно безпечних зонах, так і в місцях, що вважаються небезпечними.

Проте процес збору даних на передовій виявився значно більш складним. Цю ініціативу вів Ігор Дикий, зоолог, який представляє Львівський національний університет імені Івана Франка. Протягом двох років, починаючи з 2022 року, Дикий виконував свої обов'язки на передовій - спершу в околицях міста Лиман у Донецькій області, а згодом неподалік Харкова, розташованого на кордоні з Росією, як доброволець у ЗСУ.

"У селі Зарічне з нами перебувало чимало бездомних собак. Вони були сповнені страху через військові дії; деякі з них переживали наслідки контузії. У одного маленького песика була неправильно загоєна травма лапи, через що він завжди кульгав. Інший пес втратив зір на одне око під час вибуху, що стало для нього великим випробуванням," - розповідає Дикий.

Він додав, що він та його побратими "годували їх усіх, давали притулок та надавали медичну допомогу, коли це було можливо".

Попри те, що дослідження зосереджувалося на домашніх собаках, значна частина з них більше не мала своїх власників і вела життя безпритульних.

"З моменту початку війни ми стали свідками надзвичайно трагічної ситуації з домашніми улюбленцями в Україні, - зазначила Марія Марців, провідний автор дослідження та зоолог у Львівському університеті. - Деякі власники вирішували взяти своїх тварин із собою, тоді як інші залишали їх на залізничних станціях або в районах, що потрапили під окупацію."

Переважна частина висновків групи вказує на те, що собаки на фронті за надзвичайно короткий час почали нагадувати диких родичів, таких як вовки, койоти або дінго.

Приклади трансформацій демонструють безліч даних: на передовій собаки рідко мали морди, які були короткими, як у французького бульдога, або довгими, як у такси. Багато з них також зазнали зменшення ваги. Навіть форма їхніх вух змінилася, причому загострені вуха траплялися частіше, ніж висячі.

"На фронті собаки з рисами 'дикого' фенотипу дійсно мають вищі шанси на виживання: їхні вуха прямі, хвіст також прямий, а білих плям на шерсті менше," - підкреслила Марців.

Малгожата Вітек, дослідниця та аспірантка Гданського університету в Польщі, зазначає, що війна виступає як "сильний фільтр, який стимулює формування характеристик, що підвищують шанси на виживання в умовах екстремального стресу".

Інші особливості, які зазвичай пов'язують із дикими собачими видами, були виявлені у зонах бойових дій в Україні: там спостерігалося менше старих, хворих і травмованих собак, а тварини на передовій частіше утворювали групи.

Найбільше дослідників вразило, наскільки швидко проявилися ці зміни. Хоча війна тривала недовго, відмінності між собаками на передовій та іншими популяціями вже стали очевидними. Вчені наголошують: це не прискорена еволюція, а швидкий відбір. Умови війни сприяли виживанню тварин із певними ознаками - менша вага (менше шансів підірватися на міні), краща здатність ховатися, менша вразливість до осколків. Більшість собак залишалися залежними від людей у харчуванні, хоча й доповнювали раціон рослинами, рідкісним полюванням чи навіть тілами загиблих. Деяких прихистили військові.

Водночас деякі особини на лінії фронту вже успішно адаптувалися до самостійного виживання, що свідчить про фералізацію — повернення до первісних інстинктів. Це дослідження собак відкриває більш загальне питання: війна має руйнівний вплив на навколишнє середовище.

"Події, що стосуються собак, є тривожним індикатором для менш активних видів, які мають більш суворі вимоги до свого середовища та харчування", - зазначає еколог Юен Річі.

Читайте також: Нас чекає забруднена гречка через "Чорнобилі", викликані війною: еколог розповідає про нову географію України та способи запобігання катастрофі.