Фейки про мову, гастрономію та Степана Бандеру: дезінформаційні кампанії проти українців у Чехії, Словаччині та Польщі - noviny.sme.sk

Ініціатива "Боротьба з дезінформацією про українських біженців у Вишеградському регіоні" реалізується командою "Новини зі Словаччини" у партнерстві з польським виданням "Наш вибір" та чеським ProUA.

У польських соціальних мережах активно обговорюють чутки про можливе запровадження української мови в школах Польщі як другої іноземної. Це може статися замість традиційних мов, таких як німецька, французька чи іспанська.

Такі твердження активно поширюють представники однієї з правоконсервативних партій. Вони називають цю ініціативу "антипольською" та такою, що "пристосовує школи до іммігрантів" та навіть позбавляє польських дітей права на вивчення більш "перспективних" мов.

У соціальних мережах ці матеріали набрали сотні тисяч переглядів. Проте, як повідомило Міністерство освіти Польщі, не планувалося жодних змін щодо обов'язкового вивчення української мови.

Спалах ящуру в Словаччині став не лише серйозною проблемою для місцевих фермерів, але й каталізатором нової хвилі дезінформації. У березні уряд запровадив надзвичайний стан у зв'язку з виявленням цієї хвороби на фермах, що розташовані поблизу кордону з Угорщиною. В рамках протиепідемічних заходів вже знищено близько 8600 тварин. Ящур — це вірусна недуга, яка швидко поширюється серед парнокопитних і може передаватися через повітря, транспортні засоби або одяг.

Та вже за кілька днів у соцмережах почали ширитися конспірологічні версії. Колишня депутатка Анна Белоусовова опублікувала допис, де припустила, що знищення худоби -- це навмисна операція з ослаблення самодостатності регіону. На її думку, це "кара згори", щоб посилити залежність від постачання м'яса з ЄС або України. У тому ж дописі вона згадала і "українські біолабораторії", і нібито замах на генерала, що розслідував їхню діяльність.

У коментарях під подібними постами виникали твердження про "біологічну агресію Заходу щодо країн, що не підкоряються", а також висунуті припущення, що вірус нібито з'явився в Словаччині та Угорщині не без причини. Ці теорії активно підтримувалися каналами на зразок Bádateľ, які славляться поширенням антинаукових матеріалів.

Експерти з громадської організації Hoaxy a podvody швидко спростували ці неправдиві повідомлення, проте в березні пости, що містили теорії змови про ящур, зібрали понад 1,6 мільйона переглядів. Водночас офіційні органи не реагували на цю хвилю дезінформації, що, на думку аналітиків, сприяло її подальшому розповсюдженню.

Детальніше можна знайти за цим посиланням.

З початку масштабного військового конфлікту українці, які шукають притулок у Словаччині, неодноразово опинялися під прицілом дезінформаційних кампаній. Найбільше фальшивих новин стосувалися сфери медицини, зокрема, йшлося про нестачу медикаментів, поширення епідемій та навантаження на медичну систему через українських біженців.

Найбільш розповсюджені міфи щодо українців та медичної системи в Словаччині:

Фейк 1: Українці "відбирають" робочі місця у словацьких медиків.

На протязі багатьох років у Словаччині спостерігається серйозний брак лікарів та медичних сестер. Уряд країни активно підтримує залучення українських медичних працівників. Проте, труднощі з легалізацією їхніх дипломів часто змушують їх шукати роботу в інших державах.

Фейк 2: Нестача медикаментів викликана гуманітарною підтримкою для України.

МВС Словаччини заявило, що дефіцит препаратів спричинений глобальними логістичними проблемами. У 2022 році допомогу медикаментами Україні не реалізували через нестачу препаратів у самій Словаччині.

Фейк 3: Біженці нібито приносять епідемії.

Попри побоювання щодо COVID-19, туберкульозу та ВІЛ, у 2022 році було зафіксовано лише 16 випадків туберкульозу серед біженців. Епідеміологи підтверджували, що система охорони здоров'я працює стабільно, спалахів немає.

Фейк 4: Українці "відновили" кашлюк.

Експерти роз'яснили, що кашлюк ніколи не зник із території Словаччини, а зростання рівня захворюваності зумовлено, передусім, зменшенням рівня вакцинації та природного імунітету серед дорослого населення.

Міф 5: Громадяни України часто користуються безкоштовною медичною допомогою неналежним чином.

Це не відповідає дійсності. Доступ до медичних послуг залежить від типу перебування, а витрати за незастрахованих пацієнтів покриває Міністерство охорони здоров'я. Страхові компанії не фіксують зловживань.

Детальніше можна знайти за цим посиланням.

В Чехії знову активізувалася кампанія дезінформації проти українських товарів. На цей раз під прицілом опинився код 482 — префікс штрих-коду, що використовується для позначення продукції, виробленої в Україні. Анонімні особи поширюють через додаток WhatsApp повідомлення, в яких стверджується, що товари з цим кодом нібито є "отруйними" і становлять загрозу для здоров'я. Важливо відзначити, що це всього лише вигадка, яка не має жодного зв'язку з дійсністю.

Цифри, які можна побачити на початку штрих-коду, представляють собою EAN-префікс, що його надає міжнародна організація GS1, яка об'єднує 116 країн. Цей код вказує на країну реєстрації виробника, проте не завжди відображає місце, де фактично виробляється товар. Наприклад, компанія може бути зареєстрована в Україні (з кодом 482), але виготовляти продукцію в Литві. Або ж чеський бренд з кодом 859 може виробляти суп у Таїланді. "Штрих-код не є надійним показником географії виробництва", — зазначають автори розслідування в програмі Řetězák.

В Європейському Союзі вимога щодо обов'язкового маркування країни походження стосується лише деяких видів продукції, таких як м'ясо, риба та морепродукти, мед, молоко (в окремих випадках), а також фрукти і овочі. Що стосується оброблених товарів, наприклад, салямі, шоколаду чи готових страв, така вимога не є обов'язковою.

Дезінформатори заявляють, що всі товари з кодом 482 -- "отруйні" і що їх нібито використовують для приготування їжі в їдальнях, ресторанах, будинках для літніх людей. Усе це безпідставні вигадки, які мають лише одну мету -- посіяти страх та недовіру до українських товарів.

Оскільки Україна не є частиною Європейського Союзу, її продукти підлягають тим самим митним та ветеринарним контролям, що й імпорт з інших країн. Для того щоб ці товари могли потрапити на ринок ЄС, їм необхідно пройти перевірку та отримати відповідний сертифікат.

У Facebook знову поширюється неправдива фотографія, на якій зображено колишнього мера одного з районів Праги, а нині депутата Європарламенту Ондржея Коларжа, який нібито тримає український прапор біля пам'ятника Бандері у Празі.

Насправді пам'ятника Бандері в Празі не існує. Зображення є фотомонтажем, як підтвердили експерти Demagog. Статую "вставили" у справжню фотографію, яку Коларж опублікував у мережі ще 22 лютого 2022 року -- за два дні до повномасштабного вторгнення.

У своєму пості політик висловив солідарність з Україною та закликав до введення санкцій проти Російської Федерації. Пам'ятник, який був використаний у монтажі, знаходиться у Львові. Facebook вже помітив, що зображення є відредагованим. Сам Коларж охарактеризував це як "абсолютно невдалий" жарт.

В Чехії активно розповсюджується неправдива інформація про нібито привілейоване становище українських біженців з інвалідністю, зокрема, що вони отримують більше фінансової підтримки, ніж чеські громадяни. Насправді, це пов'язано з новим видом гуманітарної допомоги, який був закріплений у законі "Lex Ukraine VII". Відповідно до цього законодавства, біженці з інвалідністю можуть розраховувати на виплату у розмірі 11 835 крон на дитину та 11 690 крон на дорослого.

Ці цифри спричинили значне обурення в соціальних мережах. Маніпулятивні публікації стверджують, що в той час чехи з інвалідністю нібито отримують лише 880 крон, що, на думку авторів, є "зрадою" з боку держави.

Чеський фактчекінговий проєкт Manipulatoři пояснює: сума (880 крон) -- допомога по догляду для людей з І ступенем обмеження, тобто найнижчим. У чеській системі є чотири рівні, і допомога може сягати: до 19 200 крон для дорослих на IV ступені, до 27 100 крон для дітей.

Крім того, гуманітарна допомога є єдиним можливим фінансовим ресурсом для біженців, які не мають змоги користуватися повноцінною соціальною системою Чехії. Отже, порівняння цих двох видів підтримки є недоречним і маніпулятивним.

У Празі чоловік жорстоко напав на 35-річну українку, почувши її розмову російською з українським акцентом. Він вдарив жінку в обличчя, повалив на землю й ударив ногою -- усе це супроводжувалося образами "українські шльондри".

Безліч коментаторів пов'язали напад із підбурюванням ненависті з боку опозиційних політиків. Невдовзі перед цим інцидентом Андрей Бабіш, що лідирує в рейтингах, активізував свою риторику проти українців, а його партнери з SPD виступили з закликами до їх виселення.

Бабіш стверджує, що після завершення конфлікту українці повинні повернутися на батьківщину. Тим часом, SPD закликає до вислання українців вже зараз, оскільки, на думку Томіо Окамури, "українці вже й так відпочивають у своїй країні за наші кошти, тож нехай залишаються там". Видання Forum24 відкрито зазначає, що риторика цих політиків корелює з атмосферою ненависті, яка може спонукати до насильства.

Водночас прихильники опозиції в соціальних мережах по-своєму трактують події. Вони знову намагаються "перекласти провину на жертву", стверджуючи, що це міг бути не чех, а якийсь інший українець, якому не сподобалася російська мова тих жінок. Поліція проводить розслідування, намагаючись знайти нападника, якому загрожує обвинувачення у хуліганстві та насильстві стосовно соціальної групи та окремої особи. За такі дії передбачено покарання до трьох років позбавлення волі.

Детальніше можна знайти за цим посиланням.

У польських соціальних мережах, зокрема на платформах X та Facebook, активно розповсюджується інформація про ймовірне запровадження української мови в навчальних закладах Польщі як другої іноземної, замість німецької, французької чи іспанської. Ці заяви поширюються представниками правоконсервативної партії "Конфедерація", які характеризують цю ініціативу як "антипольську" та таку, що "адаптує школи під потреби іммігрантів". Вони також стверджують, що це рішення позбавляє польських дітей можливості вивчати більш "перспективні" мови. Публікації на цю тему в соціальних мережах набрали сотні тисяч переглядів.

Утім, як заявило Міністерство освіти Польщі, жодних змін щодо обов'язкового вивчення української мови не передбачалося. Також українська не додаватиметься до переліку предметів на іспит восьмикласника.

Фактично, можливість вивчення української мови як другої іноземної в польських школах була введена ще в 2017 році. Це не є обов'язковим, а скоріше добровільним рішенням кожного конкретного навчального закладу, яке має бути погоджене з місцевою адміністрацією. Щоб уроки української мови з'явилися, батькам слід звернутися до керівництва школи. Проте остаточне рішення приймається адміністрацією школи спільно з її засновниками, зазвичай це органи місцевого самоврядування. Навіть якщо знайдеться група зацікавлених учнів, це не гарантує, що заняття почнуться.

Зростання інтересу до цієї проблеми стало помітним після внесення поправки до спеціального закону, що стосується підтримки громадян України, яка зобов'язує навчати українських дітей у польських навчальних закладах. У цій ситуації можливість вивчення української мови вважається важливим інструментом для того, щоб діти-біженці могли зберегти зв'язок зі своєю рідною мовою та культурними традиціями. Українські фахівці в галузі освіти підкреслюють, що викладання української як другої іноземної мови є цілком прийнятним варіантом, який не завдає шкоди іншим учням і відповідає освітнім стандартам Польщі.

Детальнішу інформацію можна знайти за цим посиланням.

У соцмережах активно поширюється відео з TikTok, у якому українка демонструє сім закордонних паспортів і польською мовою стверджує, що отримує за кожен із них фінансову допомогу для родин з дітьми 800+. Ролик набув популярності після того, як його було опубліковано на платформі X -- 386 тисяч переглядів, тисячі поширень. Поширив його акаунт, який раніше розміщував прокремлівський контент. Автор закликав до депортації жінки та довічної заборони на її в'їзд до Польщі.

Під публікацією з'явилися образливі коментарі та погрози. У дописах та коментарях поширювали тезу про "привілейоване становище" українців у Польщі. Відео поширювали у Facebook, Telegram та X -- польською, англійською й російською мовами.

Насправді, жінка, яка з'явилася у відео, пізніше пояснила у медіа, що це був саркастичний жарт у відповідь на постійні звинувачення в зловживанні соціальними виплатами. Всі паспорти, представлені у відео, належать її родині, адже в Україні дозволено мати кілька закордонних паспортів на одну особу. Більше того, після сплеску негативу в мережі, українка звернулася до правоохоронців через отримані погрози.

Згідно з інформацією, наданою Інститутом стратегічного діалогу, цей випадок увійшов до складу організованої кампанії дезінформації, метою якої є підрив репутації українських біженців у Польщі та загострення ксенофобських настроїв.

The project is co-financed by the governments of Czechia, Hungary, Poland, and Slovakia through Visegrad Grants from the International Visegrad Fund. The mission of the fund is to advance ideas for sustainable regional cooperation in Central Europe.