Галицькі Помпеї можна переосмислити як "Помпеї Галичини" або "Галичанські Помпеї".

Усього за 25 км від Львова майже тисячу років тому зародилося місто, яке було столицею князівства ще до існування самого Львова. Давній Звенигород був княжим центром з кінця ХІ до середини ХІІІ століття. Місто зруйнувала монгольська навала і з того часу його майже не відновлювали. Зараз це невелике село, а територія княжого дитинця майже не забудовували в пізніші століття. На поверхні фактичної забудови не збереглося, проте під землею прихована цінна історія, яку вже не знайти в літописах. Деякі науковці порівнювали Звенигород із Помпеями і вважають, що він має великий археологічний потенціал.

У 2026 році Звенигород відзначає 940 років від першої літописної згадки - у 1086 році. Саме цьому ювілею була присвячена наукова конференція "Жива історія", організована в історико-культурному заповіднику "Древній Звенигород".

Князівські міста на середньовічній карті Європи з інтер'єру заповідника (зображення ZAXID.NET)

Княжа столиця, що збереглася під землею

Звенигород займає особливе місце в історії як одна з перших і найбільших княжих столиць. Археологиня та перша керівниця заповідника Наталя Войцещук підкреслила, що разом з Перемишлем і Теребовлею, Звенигород став основою для формування державності на українському Прикарпатті. На відміну від багатьох інших середньовічних міст, територія Звенигорода майже не була забудована протягом наступних століть. Це дозволило зберегти унікальний історичний ландшафт і значний археологічний шар в його первісному вигляді.

Археологи виявили у Звенигороді дерев'яні дорожні покриття та кам'яні основи церкви, а також паломницькі мушлі і найдавніший струнний музичний інструмент – гуслі. У місцевому музеї представлені середньовічні намиста, шкіряне взуття звичайного мешканця, а також кам'яна чаша для хрещення з князівської церкви.

"Саме із Звенигорода походять три найдавніші документи українського архівного фонду - берестяні грамоти, а також величезна колекція археологічних знахідок, які дозволяють буквально зазирнути у повсякденне життя середньовічного міста", - наголошує дослідниця.

Нижче представлена репродукція берестяної грамоти XII століття (зображення ZAXID.NET)

Не менш важливою є й духовна спадщина княжої столиці. Доктор історичних наук Роман Берест зазначив, що Звенигородська земля була одним із осередків чернецтва на Галичині. Поблизу міста існували монастирські обителі, що фіксують археологічні пам'ятки, писемні джерела, топоніми та місцеві перекази. Монастирі були водночас центрами освіти, книгописання та культури.

Археологічна скарбниця, яка ще чекає на відкриття

Інтенсивний розвиток міста зупинився після монгольського вторгнення в 1241 році. Це, в свою чергу, сприяло збереженню під землею архітектурної структури стародавнього поселення, дерев'яних елементів вулиць, залишків оборонних укріплень, господарських споруд і тисяч цінних артефактів.

Докторка історичних наук Наталя Булик розповіла, що перші наукові дослідження тут розпочалися ще 1885 року. Археологи виявили там свинцеві печатки князівських грамот, унікальні керамічні вироби, ювелірні прикраси, залишки храмів, житлових кварталів, поховання та численні предмети побуту, які дозволили остаточно локалізувати літописний Звенигород.

Панорамне відтворення дерев'яної дороги у Звенигороді (фото ZAXID.NET)

Роботи Ярослава Пастернака в міжвоєнний період набули особливого значення, адже він виявив залишки храму у Звенигороді. Сто років тому археолог Юрій Полянський охарактеризував Звенигород як "наші мініатюрні Помпеї". Дослідники й сьогодні стверджують, що значення та наукові можливості цієї пам'ятки є величезними.

Від стародавніх розкопок до активного вивчення історії.

Для глибшого дослідження, збереження і розвитку туристичного потенціалу у 2020 році у Звенигороді створили історико-культурний заповідник. Втрачену архітектуру відтворюють у цифровому форматі: в окулярах віртуальної реальності можна прогулятися тисячолітнім містом, а кульмінаційний історичний бій за Звенигород відтворює діорама та відеомапінг. У заповіднику хочуть створити археологічний парк, де можна буде оглянути законсервовані пам'ятки княжої доби і фортифікації ранньомодерного часу.

Діорама, що зображує битву за Звенигород 1241 року (зображення ZAXID.NET)

Звенигород має намір стати не лише центром наукових досліджень, але й сучасним культурним осередком. Розвиток туристичної інфраструктури, створення амфітеатру, зон для навчання та розваг для дітей, а також інтерактивних виставок сприятиме залученню туристів.

Виконувачка обов'язків директора заповідника Мар'яна Гой вважає, що сучасні технології здатні відкрити нові горизонти для вивчення давнього міста, проте не можуть передати унікальність справжнього місця. Тому ключовим завданням заповідника є збереження автентичного історичного ландшафту, одночасно роблячи його доступним і цікавим для туристів.

Музей у Звенигороді (зображення ZAXID.NET)

Попри понад століття досліджень Звенигород досі залишається однією із найперспективніших археологічних пам'яток України. Під його луками й пагорбами досі приховані гектари культурного шару, які можуть докорінно змінити наше уявлення про життя княжої Русі. Його історія все ще чекає на відкриття.