Житомирський геній, який подарував Росії космос і ракетні технології: 119 років з дня народження Сергія Корольова.

Сьогодні, 12 січня, виповнюється 119 років від дня народження Сергія Павловича Корольова - видатного українського вченого, конструктора та основоположника практичної космонавтики, який народився у Житомирі

Завдяки видатним винахідникам та інженерам, Радянський Союз став першим, хто здійснив запуск штучного супутника Землі та вивів людину в космічний простір. Однак, трагічна іронія полягає в тому, що основні технології, розроблені Сергієм Корольовим, включаючи знамениту ракету Р-7, досі є основою для російських космічних місій. На жаль, ці технології також використовуються для агресивних дій проти України, як це сталося з балістичною ракетою "Орешник", якою нещодавно обстріляли Львів.

Детальніше про особистість Корольова та його інновації розкриє Еспресо.

Корольов у кабіні розробленого ним планера "Коктебель", фото: Вікіпедія

Сергій Корольов народився 12 січня 1907 року у Житомирі в родині вчителя російської словесності Павла Яковича Корольова (родом з білоруського Могильова) та Марії Миколаївни (чиї далекі пращури були грецькими колоністами, що приїхали у Гетьманщину за часів гетьмана Хмельницького).

Він народився в час, коли ще існувала Російська імперія, яка була за крок від Першої світової війни та революційних подій. Але дитинство Корольова було непростим у першу чергу через сімейні драми. Адже вже у три роки шлюб батьків розвалився і хлопець кілька років прожив в Ніжині у бабусі та дідуся, поки мама вчилася і працювала. Батька відсторонили від опіки над сином і згодом він зник з його життя.

У Ніжині маленький Сергій, якому виповнилося лише шість років, можливо, вперше відчув магію неба. За словами біографів, саме там він став свідком вражаючого польоту знаменитого авіатора Сергія Уточкіна, що могло запалити в його серці любов до авіації, а згодом і до космічних мандрівок.

Хай там як, Корольов з дитинства вирізнявся своїми талантами, адже, маючи виняткову пам'ять, рано навчився говорити та писати, а також дуже любив математику.

З початком війни, родина переїхала до Києва. Вже за два роки батьки офіційно розлучилися і мати Сергія одружилася за інженера-електрика Григорія Баланіна, який став вітчимом хлопця. Баланіна направили працювати в Одесу і він забрав з собою нову сім'ю. Там же Сергій пішов до першого класу гімназії, однак не встиг повчитися, бо почалася Українська революція і гімназію закрили. Таким чином вітчим взявся сам за освіту пасинка і записав його в гурток моделювання.

У 17-річному віці Корольов створив свій перший планер К-5, який успішно пройшов тестування. Пізніше він навчався в Київському політехнічному інституті у 1924-1926 роках, де чітко зазначив у анкеті, що вважає себе українцем. Потім він перевівся до Московського вищого технічного училища імені Баумана, щоб здобути спеціальність авіаційного інженера.

Для своєї дипломної роботи Корольов створив двомісний літак СК-4, який був успішно виготовлений і зумів піднятися в повітря. Пізніше він самостійно став пілотом, отримавши ліцензію на управління літальними апаратами.

Таким чином, він почав проявляти інтерес до творчості Костянтина Ціолковського, українського теоретика космонавтики, якого вважають одним із основоположників сучасної ракетної техніки. У 1929 році в Москві відбулася їхня особиста зустріч, яка справила значний вплив на Корольова і визначила його подальшу долю — присвятити своє життя розробці ракет і дослідженню космосу.

Сергій Корольов в момент затримання, зображення: з публічних джерел.

У 1930-х роках Сергій Корольов активно займався розробкою ракетних двигунів і рідинних ракет у Групі вивчення реактивного руху (ГВРР), а пізніше - у Реактивному науково-дослідному інституті. Він очолив ключовий відділ, що займався крилатими ракетами, а згодом став керівником групи, яка розробляла ракетні апарати. Проте в 1938 році, під час сталінських репресій, його заарештували за звинуваченням у "шкідництві", яке базувалося на наклепі про його нібито участь у вигаданій троцькістській організації. У в'язниці Корольов зазнав катувань (йому зламали щелепу), а також відбув покарання на Колимі та в таборах.

Корольов неодноразово звертався до Сталіна з проханням переглянути його справу.

"Моя мета і життєва мрія полягали в розробці потужних реактивних літаків, яких раніше не було в СРСР. Я готовий довести свою невинність і прагну продовжити роботу над ракетними літаками для захисту нашої країни," - підкреслював він.

Тільки влітку 1944 року його випустили на свободу достроково, але повну реабілітацію від судимості він отримав лише після завершення війни.

Після реабілітації Корольов став керівником проекту з розробки балістичних ракет. Проте спочатку його направили до Німеччини, де він мав вивчити трофейні досягнення Вернера фон Брауна, піонера німецької ракетної програми. Цей вчений був перевезений до США, де він відіграв ключову роль у створенні їх космічної програми, зокрема, розробив потужну ракету, яка вивела людей на Місяць.

Незабаром після цього Корольов розробив першу радянську версію німецької Фау-2, відому як Р-1, а згодом продовжив роботу над моделями Р-2 та Р-5. За ці значні досягнення у 1956 році він був призначений на посаду керівника та головного конструктора найбільшого ракетного центру країни – ОКБ-1. Результати не забарилися: всього через рік, у 1957-му, він представив революційну Р-7 – першу в історії міжконтинентальну балістичну ракету.

Саме Р-7 стала основою для запуску першого штучного супутника Землі (4 жовтня 1957), а також польоту Юрія Гагаріна (12 квітня 1961) та багатьох інших космічних місій навіть на інші планети.

Внесок Корольова в домінування СРСР у космічних дослідженнях є надзвичайно значним: він стояв за створенням першої ракети, здатної нести ядерний заряд, організував перші орбітальні польоти (зокрема, космонавт Павло Попович став першим, хто заспівав народну пісню "Дивлюсь я на небо, та й думку гадаю..." у космосі, таким чином, українська музика вперше почулася у безмежному просторі), здійснив перший вихід у відкритий космос, а також був причетний до отримання перших знімків зворотного боку Місяця та багатьох інших важливих досягнень. Саме тому Корольова вважають "батьком" радянської космонавтики.

Вчений відійшов у засвіти у 59-річному віці 14 січня 1966 року, після перенесеної операції (наслідки знущань у таборах дали про себе знати). Він так і не дожив до моменту, коли його талант буде належно оцінений, адже за життя його іменували лише "головним конструктором". Його останки знайшли спочинок у Москві, біля Кремлівської стіни.

Сергій Корольов на момент запуску ракети у космос, зображення: з публічних джерел.

Ракета Р-7, створена під керівництвом Корольова, виявилася настільки ефективною, що її різні модифікації, такі як Союз, Восток, Молнія та інші, продовжують експлуатуватися в Росії до сьогодні.

Росія здійснює запуски космонавтів на Міжнародну космічну станцію на основі ракети Р-7. Ці ж самі принципи та основна архітектура, що використовувалися ще за часів Гагаріна, дозволяють країні залишатися на позиціях "космічної держави".

Але трагедія в іншому, бо ці ж технології слугують у війні проти України. Нещодавня атака балістичною ракетою "Орешник" (якою 8 січня 2026 року вдарили по критичному об'єкту у Львові), яку росіяни називають "мегасучасною" та "неперехоплюваною", насправді базується на старих радянських напрацюваннях.

"Орешник" є вдосконаленою версією проєкту РС-26 "Рубєж", що представляє собою спадщину радянських ракетних технологій. Хоча він був розроблений в період після розпаду СРСР, багато аспектів його конструкції та технологій мають своє коріння в досвіді, здобутому під час ракетних програм, ініційованих Корольовим і його наступниками.

CNN представила унікальну інформацію про ракету "Орешник", яка, за словами Андрія Кульчицького, керівника лабораторії військових досліджень КНДІСЕ, була зібрана на основі радянських компонентів, на яких ще "літав Гагарін". Цю інформацію підтверджують результати аналізу уламків ракети, що була використана під час атаки на Дніпро в листопаді 2024 року, коли ця зброя була вперше застосована російськими військами. Українські експерти знайшли серед залишків ракети радянські лампу та гіроскоп, виготовлені ще в часи СРСР, що свідчить про те, що ці елементи вже давно не відповідають сучасним вимогам до озброєння.

Становлення радянських технологій у ракеті "Орешник", зображення: скріншот з відео CNN.

Отже, це не абсолютно нова ракета, а скоріше переосмислення вже існуючих технологій, що поєднуються в новий спосіб для атак на цивільні об'єкти.

Отже, талант українського науковця з Житомира, який прагнув мирного освоєння космосу, досі надає можливість Росії не лише здійснювати космічні польоти, але й тероризувати Україну ракетними обстрілами. Це гірка іронія: інновації, створені для того, щоб відкривати людству нові горизонти та світле завтра, перетворилися на знаряддя агресії.

У всіх випадках Сергій Корольов продовжує бути символом українського внеску в глобальну науку, а також нагадуванням про те, як війна може спотворити мирні ідеї.