Гретцкі, Оліник, Макар та ще 23 канадці з українськими коренями.

Блогер Sport.ua звертає увагу на канадських атлетів, які мають українське коріння.

7 червня підопічні Сергія Реброва проведуть перший матч на турнірі в Канаді проти господарів. Українська діаспора в північноамериканській країні давно вже є однією з найбільших у світі, тому вирішили згадати відомих канадських спортсменів з українським корінням.

Денні Дем'яненко — спортсмен з домініканськими та українськими коренями. Він є володарем Кубка, Суперкубка та дворазовим чемпіоном Франції, виступаючи за команду "Монпельє". Також він представлятиме свою країну на Олімпійських іграх 2024 року. На початку весни йому було надано французьке громадянство.

Крістен Кіт зазначила: "Моя родина по батьківській лінії має українські корені, походить з Тернополя та невеличкого села Трудовач поблизу Львова. Я пишаюсь тим, що є частиною української діаспори", - заявила спортсменка в лютому 2022 року, засуджуючи агресію рф. В її активі – дві срібні медалі чемпіонату світу (2017, 2018) та дві бронзові (2013, 2022). Вона також здобула золото на Олімпійських іграх 2020 року та стала срібною призеркою у 2024 році. Окрім успіхів у веслуванні, Крістен також представляла Канаду в шосейному велоспорті.

Тайлер Міславчук — учасник Олімпійських ігор 2016, 2020 та 2024 років. На Олімпіаді в Парижі він опинився в центрі фейкового скандалу, пов'язаного з нібито отруєнням водою з Сени. Проте сам спортсмен спростував ці чутки, пояснивши, що його нудота була викликана переповненням шлунка через велику кількість проковтнутої води.

Келлі Оліник, центровий команди "Нью-Орлеан Пеліканс", має цікаву родинну історію. Його предок, Михайло Олійник, емігрував до Канади в 1905 році, після чого прізвище було модифіковано на Оліник. Келлі представляв свою країну на Олімпійських іграх 2016 року та здобув бронзову медаль на чемпіонаті світу 2023 року.

Пенні Олексяк — олімпійська чемпіонка 2016 року на дистанції 100 метрів вільним стилем. Вона здобула срібні медалі на Олімпійських іграх 2016 та 2020 років, а також чотири бронзові нагороди на цих же змаганнях. Олексяк двічі ставала чемпіонкою світу на короткій воді (2016) і має дев’ять медалей світових чемпіонатів з водних видів спорту — срібних та бронзових. Вона є рекордсменкою серед канадських спортсменів за кількістю олімпійських нагород і медалей чемпіонатів світу з водних видів спорту. Пенні встановила національні рекорди Канади на дистанціях 100 метрів вільним стилем і 50 метрів батерфляєм, а також має чотири національних рекорди в естафетах (4 по 50, 100 та 200 метрів вільним стилем, комбінована естафета 4×100 метрів). У 2016 році вона була визнана найкращою спортсменкою Канади.

Юрій Кисіль - триразовий учасник Олімпійських ігор (2016, 2020, 2024). У 2021 році він став чемпіоном світу на короткій воді в естафеті 4 по 50 метрів. Крім того, він тричі здобував бронзові медалі на чемпіонатах світу (2015, 2017, 2017) у змішаних естафетах 4 по 100 метрів. У 2024 році Юрій отримав срібло на короткій воді у змаганнях 4 по 50 метрів.

Кейл Макар, захисник команди "Колорадо Евеланш", став відомим завдяки своїм досягненням у хокейному світі. Його батько, Гарі, має українське коріння, проте точне місце його народження залишається загадкою. У 2022 році Кейл здобув Кубок Стенлі, що стало значним досягненням у його кар'єрі.

Едді Шак. Син пари з українським корінням - Білла та Олени Шак. Із 1962 по 1967 роки Едді чотири рази вигравав Кубок Стенлі в складі "Торонто". В 1963 році закинув переможну шайбу в 5-му матчі фінальної серії. Прикметно, що зробив це сідницею. Сам гравець після гри зізнався, що намагався ухилитися від шайби.

Дейв Андрейчук. Як капітан "Тампи-Бей" привів команду до Кубка Стенлі-2004. По завершенні кар'єри заснував Dave Andreychuk Foundation. Допомагає Україні від моменту повномасштабного вторгнення рф. "Наші серця розриваються з народом України та за нього. Підтримуємо Україну", - написав Дейв у власних мережах на початку березня 2022 року.

Дейв Бабич, учасник чемпіонатів світу 1981 та 1989 років, активно сприяє розвитку юнацького хокею в Україні. Він бере участь у різноманітних ініціативах, зокрема через організацію "Канадські друзі хокею в Україні" (CFHU). Спільно з братом Вейном він організовував хокейні табори в Україні та продовжує підтримувати молодих талановитих хокеїстів.

Білл Барілко – видатний хокеїст, який чотири рази святкував перемогу в Кубку Стенлі разом з командою "Торонто" у 1947, 1948, 1949 та 1951 роках. 26 серпня 1951 року він вирушив у подорож на літаку разом зі своїм стоматологом Генрі Хадсоном, щоб порибалити. На зворотному шляху до озера Порк'юпайн їх однодвигуновий літак зник з радарів, і пасажири стали зниклими безвісти. Лише через 11 років, в червні 1962 року, було знайдено уламки літака приблизно за 56 км від місця його зникнення. Дослідження показали, що катастрофа сталася через поєднання недосвідченості пілота, несприятливих погодних умов і перевантаження. На момент смерті Біллу було всього 24 роки.

Майк Боссі — ще один з тих, хто чотири рази здобував Кубок Стенлі у період з 1980 по 1983 рік. Але на відміну від багатьох інших, він досяг цього успіху в складі американської команди "Нью-Йорк Айлендерс". Його дідусь, Володимир Босий, був активним громадським діячем в Україні на початку XX століття і брав участь у війні в рядах січових стрільців. На жаль, Майк пішов з життя 15 квітня 2022 року у віці 65 років через рак легенів.

Джонні Бауер. І знов 4-разовий володар Кубка Стенлі (1962, 1963, 1964, 1967). При народженні майбутній гравець "Торонто" мав прізвище Кішкан, яке змінив у 50-х роках. Під час Другої світової війни Джонні був пушкарем у другому армійському канадському корпусі. Бауер помер 26 грудня 2017 року у віці 93 років.

Джонні Бойчак — володар Кубка Стенлі 2011 року в команді "Бостон". У листопаді 2020 року він оголосив про завершення своєї кар'єри внаслідок травми ока.

Тайлер Бозак, який у 2019 році здобув Кубок Стенлі разом з командою "Бостон", також поділився своїм українським корінням в одному з інтерв'ю. Серед його улюблених страв - вареники, які займають особливе місце в його серці.

Турк Брода — п'ятиразовий володар Кубка Стенлі (1942, 1947-1949, 1951). Цей воротар "Торонто" народився в родині українсько-польського походження, яка переїхала до Канади з південно-східної Польщі. У період з 1943 по 1945 рік він служив у канадських збройних силах. Брода увійшов до списку ста найкращих хокеїстів в історії НХЛ. Він пішов з життя в 1972 році внаслідок серцевого нападу у віці 58 років.

Джонні Буцик, уродженець Едмонтона, з'явився на світ у родині українських емігрантів Сема та Перл Буциків, які походять із села Буців, що в Яворівському районі Львівської області. Він двічі став володарем Кубка Стенлі (у 1970 та 1972 роках) і є найрезультативнішим гравцем в історії "Бостон Брюїнз", забивши 545 голів, а також займає друге місце за загальною кількістю набраних очок (1339). У свої 90 років Джонні залишається активним членом клубу, в якому він проводить більше 70 років.

Кен Данейко. Рекордсмен "Нью-Джерсі Девілз" за кількістю ігор (1283 матчі за 20 сезонів у клубі). Бронзовий призер чемпіонату світу-1986, та срібний - ЧС -1989. "Моє коріння в Україні, і моє серце з людьми, які борються за своє життя", - написав Кен 24 лютого 2022 року в Instagram. Нещодавно зустрівся з українськими військовими, які перебувають на реабілітації у Брукліні.

Вейн Гретцкі. Ікона хокею. 4-разовий володар Кубка Стенлі (1984, 1985, 1987, 1988). Другий найкращий бомбардир в історії НХЛ (894 голи). Кращий асистент в історії НХЛ (2223). Рекордсмен за кількістю голів (100 - в сезоні-1983/1984) та кількістю асистів за сезон (174 - в сезоні-1985/1986) тощо. Гретцкі, бабуся якого із Західної України, встановив понад 60 рекордів у найсильнішій хокейній лізі світу. В лютому 2022 року Вейн одним з перших закликав відсторонити рф із міжнародного хокею.

Денні Левіцький, восьмий у родині Михайла та Анастасії Левіцьких, які емігрували з України, залишив незабутній слід у світі хокею. Він став єдиним гравцем в історії, який завоював три найпрестижніші нагороди: Кубок Аллана, Меморіальний Кубок та Кубок Стенлі. Останній він отримав у 1951 році, граючи за "Торонто Мейпл Ліфс". Вражаюче, що всі три трофеї він здобув ще до досягнення 20-річного віку. Денні Левіцький пішов з життя 24 вересня 2018 року, залишивши по собі 87 років сповнених успіхів.

Ларрі Мельник — дворазовий володар Кубка Стенлі, який здобув ці титули з командою "Едмонтон" у 1984 та 1985 роках. Також він виступав за молодіжну збірну Канади.

Ерік Нестеренко. Він прийшов у світ в українській родині, яка переїхала до Канади з Чехословаччини. Став володарем Кубка Стенлі у 1961 році, виступаючи за команду "Чикаго Блек Хоукс".

Террі Савчук — один з найвідоміших воротарів в історії НХЛ, народився в родині українських іммігрантів з Галичини. Його батько, Луї, працював будівельником, а мати Ганна Масляк була домогосподаркою. Хоча Террі був охрещений як Тарас, сім'я вже проживала в передмісті Вінніпега, і тому його офіційно записали як Терренса. Савчук здобув Кубок Стенлі чотири рази (1957, 1961, 1963, 1964) та отримав звання найкращого голкіпера сезону чотири рази (1952, 1953, 1955, 1965). Він вигравав ці трофеї з двома різними командами: "Детройтом" та "Торонто". Життя Террі було насичене випробуваннями. У той час маска вважалася символом слабкості, тому його обличчя, яке піддавалося ударам шайби близько 400 разів, було в шрамах. Савчук також пережив автокатастрофу, тяжко переніс мононуклеоз, страждав від депресії та мав труднощі в родині. Ці проблеми іноді призводили до загострення алкоголізму та нервових зривів. Його життя обірвалося у 40 років (31 травня 1970 року) через різноманітні хвороби та поганий фізичний і психологічний стан. У Вінніпезі, де він виріс, один зі спорткомплексів тепер носить ім'я Terry Sawchuk Arena.

Дейв Семенко. "Охоронець Гретцкі" (прізвисько Девіда за його функції на льоду) двічі вигравав Кубок Стенлі з "Едмонтоном" (1984, 1985). Дейв мав довге волосся, а на тренувальних таборах вдягав пов'язку на голову, за що товариші по команді іноді називали його "український циган". Семенко був настільки крутим тафгаєм, що в 1983 році (коли Дейву було 25) йому запропонували бій із 41-річним Мухаммедом Алі. Звичайно, це було шоу, де ніхто не збирався нікого бити, а сам поєдинок завершився внічию після трьох раундів. Семенко помер у 59 років (29 червня 2017 року) від раку печінки.

Віктор Стасюк, разом із Джонні Буциком і Бронко Хорватом, став частиною легендарного тріо The Uke Line, яке виступало за "Бостон Брюїнз". Незважаючи на те, що Хорват був угорського походження, Віктор здобув два Кубки Стенлі, граючи за "Детройт" у 1952 та 1955 роках. Він залишив цей світ 7 травня 2023 року, у віці 93 років.

Федір Богатирчук. Відомий шахіст народився в Києві, був чемпіоном СРСР (1927) та України (1937). У 1926 році опублікував власну книгу про шахи українською мовою. Під час німецької окупації був одним із керівників Червоного Хреста в Україні. У жовтні 1943-го влаштувався на роботу в Інститут експериментальної медицини. Того самого року емігрував до Німеччини. Також проживав у Кракові та Празі, де входив до складу Української національної ради й до Комітету визволення народів росії. Далі переїхав до Канади, яку представляв на шаховій Олімпіаді-1954. В СРСР вважався зрадником, ще з початку 1940-х років як борець проти тоталітарного режиму. Богатирчук помер у 1984 році в 91 рік в Оттаві. За однією з гіпотез, саме Федір став прототипом головного героя роману "Доктор Живаго".

Кріс Джеріко. "Дівоче прізвище моєї мами - Клевчук, а мої бабуся і дідусь народилися в Україні та емігрували до Канади в 1920-х роках. Коли я був дитиною, мої баба й дід навчили мене українських звичаїв, годували українською їжею, розмовляли зі мною українською. Я їздив до українського літнього табору, коли мені було 12, і я був на більшій кількості українських весіль, ніж можу порахувати! Це - моя спадщина. Це - мій потік. Це - моя історія. Я пишаюся тим, що наполовину українець, і я пишаюся тим, що українці сильні!", - написав чемпіон Європи та світу з реслінгу 28 лютого 2022 року.