Хамам, арт-терапевтичні заняття та кав’ярня поблизу Стрийського парку.

Місто прагне знайти нове використання для столітньої вілли львівських Бріджертонів.

Між консульством Польщі та входом до Стрийського парку знаходиться невеличка вулиця Паркова. Будинки, що розташовані на цій вулиці і були зведені в середині XIX - на початку XX століття, мають статус пам'яток архітектури місцевого значення. Особливо виділяється вілла на Парковій, 1 – будівля в стилі історизму, що не зовсім відповідає духу тієї епохи. Багатьом львів'янам ця вілла знайома як колишня дитяча поліклініка та амбулаторія сімейної медицини, яка наразі не функціонує. Сторіччя тому тут проживав віце-президент Львова Віктор Хаєс, а в майбутньому це місце може стати простором для відновлення міського життя. ZAXID.NET розповідає про історію, сучасний стан та перспективи розвитку цієї архітектурної пам'ятки, про що йшлося на презентації результатів проєкту "Місто майбутнього. Паркова, 1", що реалізується за ініціативи Інституту стратегії культури. Громадськості були представлені концепції майбутнього використання цієї комунальної історичної будівлі, а також візуалізації можливих проектів, які сподіваються реалізувати в майбутньому.

Тут жили львівські Бріджертони

Наприкінці XIX століття ця престижна сьогодні ділянка була краєм міста - тут росли сади і можна було натрапити на дикого кабана, розповідає історик Богдан Шумилович.

"Це місце розташоване дуже далеко, подібно до Троєщини в Києві. Тут ще не існувало жодних ознак цивілізації. Пізніше було створено парк Кілінського, тепер відомий як Стрийський, і депутат, у власності якого була земля поряд, вирішив продати її для забудови. На непарному боці вулиці будівлі були спроектовані Наполеоном Лущкевичем", - зазначає дослідник.

Згодом цю тоді ще двоповерхову віллу придбав інший депутат і майбутній віце-президент Львова банкір Віктор Хаєс, який втілив тут свій план про сімейний маєток за допомогою будівничого Фердинанда Кесслера. До вілли добудували третій поверх, конюшню та інші господарські приміщення, додали пишного декору, хоча на той час - у 1920-х роках - це вже було не модно, адже в архітектурі міста панував модернізм.

"Віктор Хаєс мав велику пристрасть до влади та її символів, тому прагнув відобразити це у своєму будинку - продемонструвати своє заможне і впливове становище. Крім того, архітектура цього дому нагадувала про польські палаци," - зазначає Богдан Шумилович.

Яким чином могла проживати родина Віктора Хаєса у своїй віллі сто років тому? Хоча точних відомостей немає, історик зазначає, що, спираючись на свідчення про повсякденне життя інших заможних людей тієї епохи, можна скласти певне уявлення про їхній побут.

Історик Богдан Шумилович ділиться своїми знаннями про історію вілли, розташованої на Парковій, 1, перед початком її презентації (фото ZAXID.NET).

"Я натрапив на одну таку історію. Господар прокидався о 7:00 ранку, а служниця приносила йому сніданок прямо в спальню — на кухні він не їв. Він мав можливість розмістити ванну в будь-якому місці свого поверху, якщо йому це подобалося. Після сніданку він міг займатися справами до обіду, а потім вирушати на чай до мами чи друзів. Після цього збиралися клуби, де обговорювали важливі питання Львова", - поділився Богдан Шумилович.

Відповідно і внутрішнє планування будинку створювалося під такий спосіб життя - наша сьогоднішня логіка не завжди може це осягнути.

На першому поверсі жила і працювала прислуга - цей поверх більш тісний та низький, господарі тут не затримувалися, а одразу піднімалися до себе нагору - кожен, ймовірно, мав окремий поверх, де займався своїми справами та приймав своїх гостей. Час від часу подружжя зустрічалося.

Хоча ззовні вілла не відповідала модним тенденціям свого часу, внутрішній простір вражав сучасними зручностями – тут були електрика, туалет, сучасні печі, стильне оздоблення та всі необхідні зручності. Анфіладні двері створювали можливість розширення простору, що було зручно під час зборів або для організації салону для обговорення важливих питань, пов'язаних із життям Львова. Всередині все ще можна побачити історичні елементи столярної роботи та фурнітуру, які, безумовно, потребують реставрації.

Після Другої світової війни маєток львівських Бріджертонів став гуртожитком педагогічного інституту, а згодом тут оселилась дитяча поліклініка. Вілла була пов'язана з медициною аж до весни 2024 року - тоді амбулаторію сімейної медицини звідси перенесли, адже будинок конче потребував капітального ремонту.

На даний момент вілла знаходиться у віданні Другого територіального медичного об'єднання Львова. Останні кілька років між зацікавленими сторонами точилися дискусії щодо її подальшого використання – чи віддати її медичним потребам, чи надати їй культурного значення. Але в рамках ініціативи "Місто майбутнього" було вирішено об'єднати ці дві сфери.

Так вілла на Парковій, 1 виглядає зараз (фото ZAXID.NET)

Що це за проєкт - "Місто майбутнього"?

"Зараз є питання, як врятувати цю будівлю, бо чим довше за будинком не дивляться, тим більше шансів, що він помре. Керівниця Інституту стратегічної культури Юлія Хомчин отримала грант і за ці гроші ми взялися напрацьовувати ідею того, як врятувати віллу на Парковій", - каже Богдан Шумилович.

Для цього запросили осіб різного віку, статі та професійного досвіду, а також людей з різними потребами, що мешкають у Львові. Вони, беручи до уваги чотири ключові аспекти - економічний, соціальний, екологічний та культурний, розробили кілька концепцій для майбутнього простору.

"Було б доцільно запросити фахівців, які могли б надати свої рекомендації щодо ситуації, але у Львові проживають не лише професіонали. Хоча, звичайно, вони також присутні," – зазначає дослідник.

За його словами, спільною основою при розробці концепцій став перехід від лікування до відновлення, інтеграція історичної архітектури, навколишнього контексту, лабораторії для випробування нових ідей та культурних аспектів.

В результаті ми сформулювали концепцію "Сад. Сенс. Арт", оскільки особливістю вілли на Парковій, 1 є затишний сад, який відокремлений від вулиці і може слугувати місцем для відновлення і відпочинку.

У серпні 2026 року відбулася стратегічна сесія "Простір, який лікує". Вона відбувалася у форматі гри "Місто майбутнього", що розроблена Британською радою. Впродовж двох днів 30 учасників - представники культури, медицини, реабілітації, ветеранського середовища та інших сфер - спільно уявляли, яким може бути простір вілли і як поєднати в ньому культуру, медицину та різні практики відновлення людини, зокрема через мистецтво.

Наступним етапом стали фокус-групи. Завдяки спільним зусиллям архітекторів Харківської школи архітектури була розроблена просторово-візуальна модель, яка дозволяє уявити, як реалізовані концепції можуть вплинути на фізичне середовище.

Збереження медичної функції споруди, але в оновленому вигляді, є одним з ключових завдань, оскільки це відкриє можливості для отримання державного фінансування на реалізацію проектів у майбутньому. Проте, це не може обмежуватися лише лікарнею або реабілітаційним центром, адже столітня вілла не відповідає сучасним вимогам, особливо в умовах війни.

Розроблення моделі майбутнього простору на Парковій, 1 відбувається в межах Vidnova Lab 2026/Vidnova Program - програми для досвідчених професіоналів і професіоналок громадянського суспільства, створеної Commit gGmbH за підтримки Robert Bosch Stiftung.

Які концепції представили архітектори?

Виходячи з ідей, запропонованих місцевою спільнотою, архітектори з Харківської школи архітектури — Марія Целік, Ярослава Сенюк та Назарій Церна — презентували ряд візуалізацій, що демонструють можливий вигляд простору в майбутньому. Деякі з варіантів зосереджені на ментальному відновленні, в той час як інші акцентують увагу на фізичних аспектах.

Площа вілли становить 740 квадратних метрів, а додаткові 240 квадратних метрів займає горище, яке можна ефективно використовувати. Перший поверх будівлі задумано як простір, відкритий для громадськості: планується створення кафе та конференц-залу, серед інших можливостей.

Для другого поверху можна розглянути різні концепції. Один з варіантів передбачає створення просторів для арт-терапії, кімнат для сенсорної регуляції та деескалації, кабінету фізичної реабілітації, а також залу для занять йогою. Інша ідея полягає в облаштуванні приватного простору, присвяченого відновленню через водні процедури, що нагадуватиме санаторій на один день у місті. Тут можуть бути хамам, тропічний душ, масажні кабінети та інші релаксуючі зони, а на балконах - куточок для засмаги.

Третій поверх можна охарактеризувати як "культурний" – тут розташовані виставкові зони та простори для творчих занять. Ключовим є те, що всі ці зони можуть бути гнучко адаптовані для різних потреб та заходів. Що стосується горища, його можна облаштувати під резиденційні кімнати, де зможуть зупинятися арт-терапевти, реабілітологи та інші спеціалісти, які братимуть участь у майбутніх проектах цього простору.

Другий та третій поверхи, відповідно до концепції архітекторів, можуть мати місток, який веде до саду за віллою, доступ до якого наразі обмежений. Цей простір є повністю ізольованим від зовнішнього світу і може стати ідеальним місцем для ментального та фізичного відновлення, організації мистецьких пленерів та інших заходів.

Технічні приміщення, що розташовані поруч із віллою, мають потенціал для перетворення на майстерні, що доповнять загальну концепцію використання вілли. Для забезпечення зручного доступу до всіх поверхів планується обладнати ліфт.

Ярослава Сенюк представила тривимірну візуалізацію можливого функціонального використання вілли на Парковій, 1 (фото ZAXID.NET).

До чого тут нейроархітектура?

Керівниця архітектурної команди Марія Целік зазначила, що під час реалізації проєкту особливу увагу було приділено темам громадського здоров'я та профілактичних заходів. Вона підкреслила, що якісні громадські простори, де люди проводять значну частину свого часу, можуть суттєво впливати на їхнє самопочуття. Архітекторка також поділилася з ZAXID.NET своїм інтересом до нейроархітектури — нового напрямку, який лише починає розвиватися в Європі, але вже активно досліджується в США, де існує добре розвинена наукова база.

"Це відносно новий міждисциплінарний напрямок, в якому поєднуються знання спеціалістів, які працюють з мозком людини, та архітекторів, які працюють з середовищем. Загалом нейроархітектура досліджує, як середовище впливає на здоров'я людини", - розповідає Марія Целік.

Професійні інтереси Марії Целік зосереджені на медичних просторах, і вона вважає, що в умовах війни Україна може стати значущою платформою для досліджень, що стосуються впливу архітектури на процеси відновлення людей.

Керівниця Інституту стратегії культури Юлія Хомчин зазначає, що нове призначення вілли на Парковій, 1 повинно відповідати актуальним потребам українського суспільства.

"На превеликий жаль, ми вже протягом п'яти років переживаємо війну. Це справжня трагедія, яка впливає на людей як фізично, так і емоційно. Ми відчуваємо тривогу, зазнаємо втрат, переживаємо різноманітний біль і потребуємо єдності та соціальної солідарності. Наша спільнота іноді виявляється поляризованою. А виклики, з якими ми стикаємося сьогодні, є тим, над чим має працювати кожна інституція в цей складний час," - зазначає Юлія Хомчин.

Ще однією метою даного простору є продемонструвати, як медицина та культура можуть взаємодіяти та взаємно підтримувати одне одного, а також як сучасні художні та культурні практики можуть впливати на стан здоров'я людей.

Що чекає на віллу за адресою Паркова, 1?

Все, що обговорювалося під час презентації ідей щодо використання вілли, за словами Богдана Шумиловича, наразі залишається лише у сфері уяви. Якщо місто вирішить обрати один із запропонованих напрямків, перш за все необхідно провести технічний аудит будівлі: виявити, які елементи є аварійними, що можна модернізувати, а що не підлягає адаптації до сучасних вимог тощо.

Наступним ключовим етапом є розробка операційної моделі для функціонування простору на Парковій, 1: визначити джерела фінансування та залучити фахівців для реалізації проекту.

Наступним етапом після відповіді на ці засадничі питання може стати оголошення архітектурного конкурсу на найкращий проєкт на основі розробленої концепції та операційної моделі. Усе це, звісно, має враховувати історичний контекст, адже будівля є пам'яткою архітектури.

"Ми маємо велику удачу, що ця будівля належить Другому ТМО, оскільки другий поверх може бути цілком відведений під медичні гарантії Національної служби здоров'я, яка фінансуватиме лікування пацієнтів. Крім того, для проведення арт-терапії необхідні кваліфіковані психотерапевти, психологи та ерготерапевти. І всі ці фахівці вже працюють у наших ТМО", - підкреслив депутат ЛМР Євген Кузик після презентації своїх ідей.

Отже, в майбутньому місто планує визначити функціонал вілли на Парковій, 1 та шукатиме шляхи для реалізації цього проєкту.