Хмара над очима: чому Банкова не змогла приборкати кадровий бунт і які наслідки нас очікують далі.

Незважаючи на тимчасове "закриття" посади міністра оборони за участю бойового генерала, масові протести в Україні тривають. В даний момент акції протесту в містах країни вийшли за межі лише захисту конкретної особи - Михайла Федорова. Суспільство тепер виступає проти загальної невизначеності, що охоплює безліч найбільш актуальних і болючих питань.

Чому нещодавні зміни в команді президента не принесли спокою суспільству та які наслідки може мати друга "революція на картоні" за два роки — досліджувала Gazeta.ua.

Гра з прізвищами

На думку президента України Володимира Зеленського, питання вважається вирішеним: увечері 16 липня він оголосив про призначення Євгена Хмари виконуючим обов'язки міністра оборони.

Інформація: основні факти про Євгена Хмару.

Він є бойовим генерал-майором, який брав особисту участь в обороні Києва, Київської та Донецької областей, де показав себе як успішний та високопрофесійний спецпризначенець. Це не дивно, адже з 2011 року він служив у Центрі спеціальних операцій "А" СБУ (з 2023 року очолював його). До того служив у підрозділі "Омега" Національної гвардії України, який займався, зокрема, боротьбою з тероризмом у тилу ворога. Брав безпосередню участь у розробці унікальної спецоперації "Павутина". Тож коли Євген Хмара очолив Службу безпеки України у січні 2026 року, суспільство очікувало, що спецоперації проти ворога стануть частішими та успішнішими. Так і сталося: феєрія високоточних ударів по військовій та енергетичній інфраструктурі вглиб території Росії вразила навіть НАТО. Цей напрямок буде не просто продовжено, а суттєво посилено - про такі очікування відкрито заявив президент Володимир Зеленський, призначаючи його т.в.о. міністра оборони.

Для Банкової це рішення стало єдиним можливим тактичним компромісом: Михайло Федоров наразі категорично відмовляється від будь-яких посад у структурах влади, а колишній міністр внутрішніх справ Ігор Клименко, якого Офіс президента першочергово хотів пропонувати на Міноборони, не зміг зібрати голоси на підтримку у парламенті та відмовився від претензій.

Однак Клименко не залишився без посади – Зеленський швидко призначив його секретарем РНБО, замінивши Рустема Умєрова. Тим часом, міністерства внутрішніх справ та закордонних справ досі не мають керівників. Проте хвилі протестів в Україні тривають, і їх причини зовсім інші.

Колода карт, гра в пасьянс та справжні запитання.

Активісти все ще перебувають на вулицях і площах Києва, Вінниці, Львова, Миколаєва, Тернополя та в інших містах України, висловлюючи вимоги не тільки про повернення Михайла Федорова на посаду в Міністерстві оборони, але й про термінове звільнення головнокомандувача Олександра Сирського.

"Проти армії радянського зразка"

Напередодні Володимир Зеленський офіційно підтвердив наявність конфлікту між Федоровим та Сирським, який вже давно обговорювався в кулуарах. Ситуацію ускладнили також повідомлення про нібито секретну зустріч колишнього керівника Офісу президента Андрія Єрмака з головнокомандувачем у ніч на 17 липня, що відбулася одразу після голосувань у Раді, на одній із зон, близьких до фронту.

Однак, якщо президент бачить проблему лише у конфлікті між окремими особами, міжнародні партнери мають зовсім іншу точку зору. Федоров символізує інноваційний та технологічний підхід до військової справи, тоді як Сирський і Клименко сприймаються населенням як прихильники суворих "радянських" практик (тотальна вертикаль влади, придушення ініціативи, "бусифікація" та інші).

Контракти під ризиком

Відтак те, що відбувається нині, може суттєво загальмувати перехід ЗСУ до армії з опорою на БпЛА, а отже - уповільнити реалізацію щойно підписаних міжнародних угод про спільне виробництво далекобійної зброї, непокоїться військовий аналітик Густав Грессель у коментарі для DW.

BBC News підкреслює, посилаючись на свідчення учасників протестів, що існують значні ризики системного регресу. Федоров розпочав широкомасштабні реформи в оборонному секторі, які важко буде продовжити будь-кому іншому. Le Monde вважає, що останні події в Україні свідчать про відкриту конфронтацію між сучасним управлінським стилем Федорова та консервативними поглядами генерала Сирського. Телеканал Al Jazeera (Катар) прямо зазначає, що протести є першим свідченням глибокої кризи довіри до Володимира Зеленського.

Проте найсуттєвішим є інше: вперше з моменту призначення головнокомандувача Валерія Залужного, Збройні сили України та оборонний сектор виявилися поділеними на два суперечливі угруповання.

Тобто, це не зовсім те і відбувається не так.

Українська опозиція додатково наголошує на юридичному аспекті: Євген Хмара є чинним бойовим генералом, тоді як за стандартами НАТО та українським законодавством міністром оборони може бути лише цивільна особа. Та й сама процедура його призначення т.в.о. не була дотримана, адже президент лише пропонує кандидатури, а затверджує керівників на виконання обов'язків саме прем'єр-міністр, нагадав народний депутат Олексій Гончаренко. Лише ввечері 17 липня уряд офіційно призначив Євгена Хмару т.в.о. міністра оборони, а Андрія Сибігу - т.в.о. керівника МЗС.

Інформація: Яка причина бажання Гончаренка вручити Зеленському Конституцію?

Згідно з Основним законом України, міністр оборони призначається виключно Верховною Радою на пропозицію президента. У тексті Конституції не зазначено про статус "тимчасового виконувача обов’язків". Якщо повноправного міністра немає, його функції автоматично переходять до першого заступника. У разі, якщо на цю посаду призначають іншого заступника, відповідне рішення повинно бути ухвалене Кабінетом Міністрів.

Запитання про те, якими саме повноваженнями володітиме Євген Хмара та чи матиме він реальні можливості для впливу, залишається відкритим. Так само невизначеними залишаються важливі для суспільства та наших міжнародних партнерів питання прозорості у військових тендерах та проблеми примусової мобілізації.

Гасити вогонь

Ця політична нестабільність, ймовірно, збережеться принаймні до 18 серпня. Саме в цей день, за словами народного депутата з фракції "Голос" Ярослава Железняка, заплановане наступне пленарне засідання Верховної Ради України. Проте, влада не планує залишатися бездіяльною: за його даними, новий прем'єр вже встиг зв'язатися з першим заступником голови МВФ Деном Катцом і підтвердити всі попередні фінансові угоди.

Криза довіри з боку західних партнерів виникла не на порожньому місці, наголошує політолог Ігор Чаленко.

"Уряд стверджує, що всі угоди будуть реалізовані. Проте це питання довіри, адже за рік змінилося вже два міністри. Посадження Євгена Хмари на посаду в.о. міністра виглядає як спроба замаскувати проблему, використовуючи легкий підхід," - зазначає він.