"Той, хто тричі виконував цю колядку, очищав свою душу від семи десятків гріхів."

Вісім колядок та щедрівок, які радить насолодитися Анжеліка Рудницька.

Цьогорічний проєкт "Територія Різдва" має особливе значення. Ми створили різдвяний альбом під девізом "Дух нескорених", в якому беруть участь не лише артисти, але й військовослужбовці та ветерани російсько-української війни. Для деяких з них це перший досвід роботи зі студійним мікрофоном, а більшість професійних музикантів уперше виконали різдвяні пісні. Саме в цьому і полягає унікальність нашого проєкту. Він є багатогранним та багатозадачним, адже охоплює збереження культурної спадщини, колядки з тимчасово окупованих регіонів, поєднує цивільне життя з воєнними реаліями та об'єднує людей з різним досвідом. Головна мета нашого проєкту – відродити різдвяну культуру і зробити її доступною для кожного українця. Сподіваємося, що українці не лише співатимуть колядки та щедрівки, але й відкриватимуть двері для колядників, щоб традиція вертепування жила. Адже різдвяна музика символізує Бога, світло та гармонію в світі, вона допомагає зберігати баланс. Коли я відчуваю втому, з задоволенням слухаю колядки та щедрівки, адже вони здатні наповнити навколишній простір і мене саму позитивною енергією.

Щодо якогось особистого рейтингу різдвяних пісень, то в сенсі краси вони всі неймовірні. Проте щороку є такі, що стають відкриттям

"З'явилася нова радість"

Ця колядка є однією з найулюбленіших, але під час Другої світової війни її виконували в новому звучанні. Саме повстанську версію записав фольклорист Валерій Гладунець у Косівському районі Івано-Франківської області, а частину куплетів зафіксував у іншому селі того ж району - Тарас Компаніченко. Під час роботи в студії життя само внесло свої корективи, і ми вирішили створити енергійний куплет для наших військових. Це демонструє, як фольклор здатен до самовідновлення. Колядка відображає сучасні реалії, з якими ми стикаємося, і є близькою кожному з учасників нашого проєкту, тому ми вирішили виконати її практично всі разом.

"Ой рано-рано, та й загадано всім на війну"

Цю колядку записали фольклористи на Київщині в Іванківській громаді, що пережила російську окупацію. Її наспівали жіночими голосами, тому звучить як голосіння, великий жаль про те, що син іде на війну. Мати його проводжає і каже, щоб був мужній, але не йшов попереду всіх. А він же чоловік - і йому важливо продемонструвати звитягу, за це його хвалить цар і надсилає нагороди. Тобто ця колядка давня, хоча точно не відомо, скільки їй років. Важливо не дати їй зникнути. У нашому проєкті її співає Олег Скрипка. І на мою думку, це його друга "Весна", тільки в зимовому варіанті. Олег повністю занурився в роботу, переробив аранжування під себе. Ми записали скорочену версію, бо насправді в цій колядці десь 20 куплетів. Коли слухаєш, то щось шкрябає всередині: якось і мотивувально, і боляче водночас. Військовослужбовиця і поетеса Оксана Рубаняк на тлі колядки читає свій вірш. Її поезія звучить чудово.

"У містечку, яке називається Вифлеєм"

Ця колядка також є відкриттям. Вона не дуже поширена. Наприклад, я не чула, щоб, крім Оксани Мухи, її хтось співав. Проте в Оксани завжди напружений графік, і їй вдалося записати колядку для проєкту аж у Львові. Для мене це було трішки складно, бо я люблю контролювати процес, супроводжую весь проєкт, намріюю його, визбирую пісні, придумую, чиїми голосами вони мають звучати. Але Оксані я повністю довіряю. По-перше, вона виросла в різдвяних традиціях. По-друге, співала цю пісню раніше. Як партнера обрали для неї Артема Полежаку. Ми багато разів їздили з благодійними концертами на фронт, і власне, Оксана з Артемом познайомилися в одній із таких поїздок.

Для створення цього треку до процесу залучили хор ансамблю Національної гвардії України. Керівник хору Андрій Карпінець розробив партії та створив вокальну основу, на фоні якої звучить голос Оксани. Результат вийшов вражаючим.

"Завітали до нашого дому, щоб щедрувати."

Не можу точно вказати, в якій епосі з'явилася ця щедрівка. Судячи з її тексту, вона має наївний характер, що може свідчити про її вік – можливо, 200 або навіть 300 років. Цю мелодію записали в Кремінському районі Луганської області. Цього року її виконують солістка Ансамблю прикордонної служби України Катя Бойко та ветеран, який після контузії повернувся до мирного життя, переможець "Голосу країни" Михайло Панчишин. Для Каті ця щедрівка має особливе значення, оскільки вона походить з Сіверськодонецька, де й народилася. На жаль, її рідний дім тепер майже зруйнований. Спочатку Михайло вагався з приводу участі у проєкті. Хоча він знає колядки та щедрівки, цей жанр не зовсім його стиль. Але я його вмовила: "Приїжджай до студії, обговоримо, послухаємо". Врешті-решт, все вдалося чудово. Ми створили цю щедрівку у стилі рок-балади, поєднавши жіночу ніжність та тендітність із чоловічою силою.

"Чи є, чи відсутній пан-господар у своїй оселі?"

Цю щедрівку виконали Павло Зібров та парамедикиня Юлія "Куба" Сідорова. Дивовижно, але їхня перша зустріч відбулася не в звукозаписній студії, а під час спільної фотосесії. Ця щедрівка ідеально відображає їхній дует — вони веселі, життєрадісні, з відкритими обіймами готові приймати щедрівників. Цікаво, що під час запису Юлія була супроводжена своїм песиком Кавуном, якого вона врятувала на деокупованих територіях Херсонщини. Він охоче знайомився з усіма, але нікуди не хотів йти від господині, тому залишився в студії. Коли Юлія співала, Кавун "долучався" до виконання. Варто зазначити, що Юлія записувала цю щедрівку під час своєї відпустки, як і всі військовослужбовці. Все, що створюється за участю наших героїв, має бути ще прекраснішим і кращим, ніж звичайно. Така співпраця надихає нас, формує цінності і вчить бути більш уважними один до одного.

"Ой сивая зозуленька"

Мене завжди захоплювала щедрівка "Ой сивая зозуленька", і я давно планувала її виконати. Однак, через численні великі проєкти, руки не доходили до мого власного репертуару. І ось, нарешті, цей момент настав. Я запросила до тріо двох Дмитрів. Поет Дмитро Лазуткін, який після повномасштабного вторгнення пішов на фронт, тепер є речником Міністерства оборони України. Ми багато працювали разом у прифронтовій зоні та безпосередньо на фронті — він декламував вірші, а я співала. Маємо досвід великих концертів, а також виступів у маленьких хатинках, де наші військові ночували перед бойовими виходами. Ще один Дмитро — це Дмитро "Орест" Козацький, захисник Маріуполя. Коли сталися атаки на Азовсталь, я дуже переживала за хлопців і дівчат, які там були, але навіть не могла уявити, що одного дня ми співатимемо разом.

"Ой, спустилися з небес янголи!"

Ця стара лемківська колядка стала частиною нашого проєкту, у якому її виконують лідер гурту ТіК Віктор Бронюк та парамедикиня Юлія "Тайра" Паєвська. Хоча обидва не походять із Карпатського регіону, їхня інтерпретація вийшла чудовою. Юлія поділилася, що найбільше в житті цінує можливість пробувати щось нове, тому виконання цієї колядки стало для неї цікавим і позитивним досвідом. До речі, в тексті є куплет: "Хто цю колядку тричі співав, 70 гріхів із душі змивав". Після кількох спроб Юлія жартома зауважила: "Ти знала, яку колядку мені вибрати!"

"Щедрик" можно переформулировать как "Щедрая песня" или "Песня о щедрости".

Традиційно щороку його переспівуємо, адже цей шедевр не можна не любити. У нас є різні версії "Щедрика". Попри це, цьогоріч він знову вийшов несподіваним. Ми довго тримали ім'я виконавиці в секреті, але нині я можу розкрити інтригу - це Руслана. Ми змогли втілити в життя фантастичну ідею - поєднати "Щедрика" з "Дикими танцями". Композиція вийшла магічною, звучать бандура, трембіта й інші народні інструменти. Хоч насправді Руслані було непросто організувати свій час, адже одночасно вона брала участь у шоу "Маска" в Бельгії й дійшла до півфіналу, а це цілих 12 тижнів. Звісно, вона виснажилася через переїзди, але я їй вдячна за блискуче втілення нашої ідеї.

В певний момент я замислилася, що, можливо, вже виконали всі відомі різдвяні пісні. Але згодом я заспокоїлася, усвідомивши, що існує безліч колядок і щедрівок, які неодмінно повинні зайняти місце в нашій програмі. Ми повинні відновлювати нашу культурну спадщину та залучати людей з усього світу до українських традицій.