Хто такий Руслан Кравченко, якого обирають на посаду генерального прокурора?

Руслан Кравченко може стати наймолодшим генеральним прокурором за всю історію України. Про його кар'єрний шлях і найцікавіші справи - в матеріалі DW.

У понеділок, 16 червня, президент України Володимир Зеленський, нарешті, висунув Верховній Раді пропозицію щодо нової кандидатури на посаду генерального прокурора. Ця вакансія залишалася незаповненою протягом семи з половиною місяців, після того як парламент і президент прийняли, як стверджують, добровільну відставку Андрія Костіна. Він вирішив залишити свою посаду після резонансного скандалу, пов'язаного з фіктивною інвалідністю в прокуратурі Хмельницької області.

Найближчим часом новим генеральним прокурором України може стати Руслан Кравченко, який наразі очолює Податкову службу і має 35 років. Як повідомляють депутати, у вівторок, 17 червня, його планують офіційно представити фракції "Слуга народу", а згодом - комітету, що займається питаннями правоохоронної діяльності. Після цього його кандидатуру внесуть на голосування в сесійній залі. Для затвердження потрібна проста більшість голосів; у липні 2022 року 299 депутатів підтримали призначення Андрія Костіна.

Сам Кравченко поки що не прокоментував своє можливе призначення. В понеділок він не відповів на повідомлення DW.

Ознайомтеся також: Відставка генерального прокурора Костіна: стратегічний крок чи справжня боротьба з корупцією?

Народившись у Сєвєродонецьку, Кравченко з юних років обрав шлях військового. У 15 років він почав навчання в Київському військовому ліцеї імені Богуна, а з 17 років продовжив освіту в Харківській юридичній академії імені Ярослава Мудрого. Після завершення навчання його направили до Севастопольської військової прокуратури на посаду слідчого. Проте, з початком російської окупації півострова, він вирішив залишити його і переїхав до Львова. У 2014-2015 роках, вже виконуючи обов’язки військового прокурора, служив у Дебальцевому та Бахмуті, здобувши статус учасника бойових дій.

Навесні 2015 року Кравченка призначили прокурором Головної військової прокуратури в Києві. Незважаючи на те, що його спеціалізація була зосереджена на військових злочинах, тодішній керівник прокуратури, амбітний Анатолій Матіос, активно взявся за низку інших резонансних справ. Серед них були розслідування зловживань попередньої влади, а також розгляд актуальних правопорушень, що мали місце під час антитерористичної операції на Донбасі.

Кравченко брав участь у справах, які отримали широкий резонанс. Наприклад, восени 2015 року він виступив у ролі обвинувача у справі російських розвідників Олександра Александрова та Євгенія Єрофеєва, які були захоплені в полон українськими військовими під Щастям у Луганській області. Протягом менш ніж шести місяців напружених судових процесів, під час яких один з адвокатів обвинувачених був викрадений і вбитий, а будівлю Голосіївського суду - підпалили, колегія на чолі з суддею Миколою Дідиком винесла вирок, засудивши обох до 14 років ув'язнення за незаконний перетин кордону, тероризм та ведення агресивної війни проти України. Менше ніж через місяць їх обміняли на українську льотчицю Надію Савченко, яка була засуджена в Росії.

Окрім російських військових, Кравченко також змушений був звинувачувати українських солдатів. Наступною справою, над якою він працював, стало обвинувачення бійців спецроти МВС "Торнадо", яким інкримінували серйозні злочини проти мирного населення в його рідній Луганщині.

Проте справжнім випробуванням для 31-річного прокурора стало кримінальне переслідування Віктора Януковича. Спочатку він очолює слідчі дії, а з весни 2017 року виступає в суді з обвинуваченням експрезидента у державній зраді та пособництві агресії проти України. Це обвинувачення базується на листі, в якому Янукович просив російську владу ввести війська після свого втечі з Києва.

Суперскандальний процес тривав майже два роки - за цей час обвинувачення та захист Януковича постійно закидали один одному зловживання та зневагу до основ правосуддя. Самого Кравченка навіть заочно арешутвали в Москві - місцевий Басманний суд вирішив взяти його під варту в рамках обвинувачень у "притягненні до відповідальності завідомо невинуватої людини". Зрештою колегія Оболонського райсуду Києва заочно засудила експрезидента до 13 років позбавлення волі. В подальшому вирок підтримали апеляція і Верховний суд.

Протягом року резонансних подій кар'єра Кравченка швидко підіймалася. У 2018 році він обійняв посаду начальника відділу, а в 2019 році став заступником військового прокурора Центрального регіону. "Я мрію коли-небудь представляти обвинувачення проти Володимира Путіна в Міжнародному кримінальному суді", - заявляв Кравченко влітку 2019 року, коли Володимир Зеленський став президентом, а під керівництвом Анатолія Матіоса відчувалися певні зміни.

Невдовзі нова влада взагалі розформувала інститут військових прокуратур. Кравченка звільнили з військової служби і поставили на чолі вкрай непублічного управління з розслідування злочинів в оборонно-промисловому комплексі. Вже звідти в березні 2021 року він вперше перейшов до повністю цивільного кримінального права - очолив Бучанську окружну прокуратуру на Київщини.

Менш ніж через рік після подій, Кравченко знову став центром уваги численних телевізійних камер з усього світу. Після звільнення Бучі від російських військ він зайнявся координацією збору доказів та розслідуванням масових злочинів проти цивільного населення в цьому регіоні, включаючи вбивства, катування та мародерство. Незважаючи на певну неузгодженість дій різних правоохоронних органів у ті дні, Кравченко привернув увагу керівництва Офісу президента своєю стійкістю та дисципліною, як повідомляли джерела DW у генеральній прокуратурі незабаром після цих подій. У серпні 2022 року президент Зеленський удостоїв Кравченка ордена "За заслуги".

Навесні 2023 року Кравченко у Бучі виступив організатором міжнародної конференції правоохоронців, яку провів новий генеральний прокурор Андрій Костін. У ході заходу він активно обговорював можливості притягнення Російської Федерації до відповідальності за військові злочини. Одночасно він брав участь у конкурсі на посаду директора Національного антикорупційного бюро, проте безуспішно. Комісія виявила сумніви щодо його доброчесності через питання, пов'язані з приватизацією службового житла та необґрунтованим збагаченням його родини.

Проте, Офіс президента швидко призначив Кравченка на нову посаду - в квітні він очолив Київську обласну військову адміністрацію. На цій позиції колишній прокурор приймав іноземні делегації та ініціював зміни до герба області, одночасно проводячи перевірки численних тендерів у рамках відновлення після війни.

Крісло очільника Київської обласної адміністрації Кравченко залишив так само раптово, як і прийшов на цю посаду. Напередодні Нового 2025 року Кабінет Міністрів призначив його новим головою Державної податкової служби - першим повноцінним керівником за останні три з половиною роки, а не виконуючим обов'язки. Цікаво, що на той момент посада генерального прокурора вже два місяці залишалася вакантною.

Тоді це призначення пов'язували зі зміною контролю над Державною податковою службою. Втім неповні півроку під керівництвом Кравченка ДПС не показала ніяких помітних реформ. Сам він натомість звітував про стабільне перевиконання плану податкових надходжень та антикорупційні заходи всередині податкової.