Ігор Сивенький, Віктор Колодій і Андрій Мацько знайдуть вічний спочинок на території Почесних поховань новітніх Героїв у Львові.

Прощатимуться зі захисниками у Ременеві, Шептицькому, Львові.

У п’ятницю, 22 серпня, Львів вшануватиме пам’ять військовослужбовців Ігоря Сивенького, Віктора Колодія та Андрія Мацька, які боролися за Україну проти російських загарбників. Міська влада запрошує всіх мешканців та відвідувачів міста приєднатися до церемонії прощання та утриматися від розважальних заходів у цей скорботний момент.

Прощання з Ігорем Сивеньким розпочнеться о 9:00 у соборі Пресвятої Богородиці ПЦУ с. Ременів.

Останнє прощання з Віктором Колодієм відбудеться о 8:00 в церкві святого Йосафата, розташованій у місті Шептицькому.

Прощання з Андрієм Мацьком розпочнеться о 9:30 у храмі Вознесіння Господнього (вул. Широка, 81а).

Церемонія похорону воїнів розпочнеться о 11:00 у Гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла. Після цього, приблизно о 11:30, відбудеться міська церемонія прощання на площі Ринок.

Захисників поховають на Личаківському цвинтарі, у секторі Почесних поховань сучасних Героїв.

Ігор Сивенький (02.03.1976 - 08.08.2025) — уродженець Львова.

Отримав освіту в середній загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 31 у Львові. Пізніше завершив навчання на професію кухаря в Львівському професійному коледжі харчових технологій та сервісу.

Пройшов строкову службу в армії.

Мав досвід роботи в охоронних структурах приватних компаній.

Згідно з розповідями близьких, Ігор вирізнявся добротою та позитивним світлом, завжди оточуючи себе атмосферою радості, жартуючи та сміючися. Він був надзвичайно турботливим, глибоко любив дітей і тварин. З юних років захоплювався малюванням і плаванням, а у вільний час насолоджувався риболовлею та прогулянками на природі.

З початком широкомасштабної агресії російських військ, він добровільно вирішив стати на захист своєї країни. Відстоював територіальну цілісність і суверенітет України на Донецькому напрямку, перебуваючи у складі 26-го окремого полку військової частини 3115 Національної гвардії України. За свою мужність був удостоєний нагороди Президента України "За оборону України".

У Героя є донька, зять, брат із сім'єю, племінниця з родиною, похресниця, дядько, тітка, а також двоюрідні брати та сестри.

Віктор Колодій (08.05.1973 - 16.08.2025) народився в місті Шептицькому, що розташоване в Львівській області.

Отримав освіту в гімназії №12, що підпорядкована Шептицькій міській раді. Після цього здобув фах слюсаря з ремонту автомобілів у Львівському вищому професійному училищі комп'ютерних технологій та будівництва, яке раніше було відоме як професійно-технічне училище №26.

Пройшов строкову службу в армії.

Здійснював трудову діяльність у якості шахтаря в окремому підрозділі "Шахта "Червоноградська"" державного підприємства "Львіввугілля", а також в окремому підрозділі "Шахта "Великомостівська"" цього ж підприємства.

Зі слів рідних, Віктор був спокійним і добрим, завжди вирізнявся справедливістю та доброзичливістю. Був працьовитим і відповідальним у всіх своїх справах, водночас сміливим і рішучим у важливі моменти життя. Цікавився технікою, особливо ремонтом автомобілів, у чому мав неабиякий хист.

У 2023 році я вирішив стати на захист своєї країни від агресії російських загарбників. Займався охороною територіальної цілісності та суверенітету України в Північно-Слобожанському, Південно-Слобожанському та Курському секторах, служачи в 15-му мобільному прикордонному загоні "Сталевий кордон" Державної прикордонної служби України.

У Героя залишилися мати, сестра та брат з родинами.

Андрій Мацько (05.12.1986 - 21.08.2024) народився в селі Артищів, що розташоване у Львівській області.

Навчався у Маковицькій загальноосвітній школі І ступеня Новоград-Волинської міської об'єднаної територіальної громади. Працював у будівельній сфері на приватних підприємствах.

За словами близьких, Андрій вирізнявся добротою та щирістю, був сповнений життєвої енергії та відкритості. Він мав велику любов до тварин, захоплювався спортом і завжди черпав з нього натхнення.

У 2024 році став на захист Батьківщини від вторгнення російських окупантів. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Донецькому напрямку у лавах 49-го окремого штурмового батальйону "Карпатська Січ" імені Олега Куцина Сухопутних військ Збройних Сил України. Нагороджений нагрудним знаком "Ветеран війни".

У Героя залишилися син, рідний брат та дядько з родиною.