Кабінет Міністрів під керівництвом Свириденко: хто залишився на своїх місцях, а хто приєднався. Роз'яснюємо деталі.

У понеділок, 14 липня, президент Володимир Зеленський запропонував призначити Юлію Свириденко новим прем'єр-міністром України, а вже у четвер, 17 липня, Верховна Рада затвердила "новий" кабінет міністрів

Еспресо представить більш глибоке дослідження нових кадрових призначень у міністерстві, а також про тих, хто залишився на своїх посадах. Додатково, ми розглянемо, чому опозиція характеризує ці зміни як "значне перетасування".

Передісторія відставки уряду Шмигаля

Розмови про можливу відставку Дениса Шмигаля - рекордсмена за тривалістю перебування на посаді прем'єр-міністра (понад 5 років з березня 2020 року) - та про реорганізацію уряду точилися вже щонайменше кілька місяців, хоча перші чутки були ще від літа минулого року.

Наприкінці червня цього року народний депутат та колишній голова Верховної Ради Дмитро Разумков розпочав кампанію зі збору підписів на підтримку відставки Шмигаля, звинувачуючи його в провалі економічної політики. Нардеп Ярослав Железняк поділився безліччю цікавих деталей. За його словами, такі суттєві зміни стали несподіванкою як для уряду, так і для провладної коаліції у парламенті. Проте, за інформацією, отриманою від високопосадовця з президентської команди, звільнення та призначення нового Кабінету Міністрів мали відбутися ще раніше - 7 або 8 липня. Однак це не сталося через проблеми з логістикою, оскільки багато депутатів і міністрів були зайняті різними важливими заходами, такими як Ukraine Recovery Conference в Римі.

Президент Володимир Зеленський до останнього не повідомляв суспільству про наймасштабніші зміни в Кабміні від початку повномасштабної війни. До цього були точкові перестановки, як заміна міністра оборони Резнікова на Умєрова та закордонних справ - Сибіги замість Кулеби. Однак у понеділок, 14 липня, Володимир Зеленський запросив на особисту зустріч першу віцепрем'єр-міністерку та міністерку економіки Юлію Свириденко та запропонував їй очолити уряд. У той же день він повідомив, що досвід прем'єра Шмигаля буде корисним на позиції міністра оборони України.

Чи з'явиться нова коаліція в парламенті?

изображение: rada.gov.ua

16 липня, в середу, Верховна Рада України прийняла рішення про відставку Дениса Шмигаля з посади прем'єр-міністра, отримавши 261 голос підтримки. Це рішення призвело до автоматичної відставки всього уряду згідно з положеннями Конституції України.

Голосування відбулося швидко, після кількох годин виступів депутатів і самого Шмигаля, якого проводжали оплесками, хоча саму промову мало хто слухав. Однак опозиція, зокрема фракція "Європейська Солідарність" заявила про порушення закону. Адже стаття 10 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" забороняє припиняти повноваження Кабміну під час воєнного стану. Крім цього, було змінено процедуру - фактично президент подав кандидатуру, яку затвердив парламент, а мало бути, що коаліція висуває, парламент приймає і президент лише тоді схвалює, як це є у парламентсько-президентських республіках.

Хоча Руслан Стефанчук, спікер Верховної Ради, заявив, що, за словами юристів ВР, немає чіткої заборони на відставку уряду, адже подібні випадки вже мали місце, зокрема під час звільнення омбудсмена. Проте опозиція підкреслює, що швидке голосування та нехтування конституційними нормами вказують на політичну мотивацію змін, які мають на меті посилити вплив Офісу президента. Деякі депутати, зокрема Ярослав Железняк, охарактеризували ці зміни як "символічні" та "велике пересування меблів", зауважуючи, що Шмигаль не покинув уряд, а просто перейшов на іншу посаду. Аналогічна ситуація спостерігається і щодо багатьох міністрів — нових облич у складі уряду практично не з'явилося.

"Сьогодні ти займаєш одну міністерську посаду, завтра переходиш на іншу, потім стаєш послом в одній країні, а далі - в іншій. І знову можеш опинитися на Банковій в ролі заступника. Головне, щоб людина була надійною, перевіреною, "своєю", і тоді для неї знайдеться місце. Адже навколо купа фахівців із різними навиками. Це яскраво демонструє, що на державні посади у нас призначають не найкращих експертів, а тих, хто найбільш вірний. Натомість обіцяні соціальні ліфти виявилися просто каруселями з переходами по різних посадах", - висловив свою думку журналіст-розслідувач Данило Мокрик.

17 липня, перед голосуванням щодо нового голови уряду, в Верховній Раді виступив президент України Володимир Зеленський. Він підкреслив, що Україні необхідно "зміцнити власну силу". У зв'язку з цим новий уряд України повинен здійснити аудит усіх угод, меморандумів та домовленостей з партнерами в галузі оборони, а також програм стійкості, щоб забезпечити їх повне виконання в інтересах держави.

"Ми очікуємо нових угод зі Сполученими Штатами, які зміцнять позиції України, і для цього необхідні зміни в нашій дипломатичній діяльності з Америкою. Важливо забезпечити нашим військовим впевненість у підтримці Сил оборони, тому ми працюємо над збільшенням внутрішнього економічного потенціалу країни", - зазначив Зеленський. Він також підкреслив, що новий уряд має за пів року підвищити рівень вітчизняного виробництва озброєння для Збройних Сил до 50% з нинішніх 40%.

Отже, в результаті 262 народних обранці, при необхідних 226 голосах для ухвалення рішення, підтримали призначення Юлії Свириденко на посаду прем'єр-міністерки. Проте виявилася досить цікава ситуація з парламентською коаліцією. Група депутатів від "Слуги Народу" внесла лише 201 голос. У той же час фракція "Європейської Солідарності" не надала жодного голосу, "Голос" - 1 голос, депутатська група "Відновлення" - 10, "За майбутнє" - 12, а "Довіра" - 15 голосів.

"У нас сьогодні при призначенні премʼєра офіційно, фактично, зʼявилась коаліція: СН + ПЗЖМ+Відновлення+За майбутнє+Довіра. Говорять, що навіть на фракції було менше 200 підписів у протоколі", - написав нардеп Железняк.

Народний депутат Петро Порошенко під час виступу у Верховній Раді чітко заявив, що "на сьогоднішній день 231 депутат коаліції монобільшості є вигадкою".

"Декілька з них ухиляються від органів, що борються з корупцією, перебуваючи за межами країни. Інші ж, безумовно, не підтримують кандидатуру прем'єр-міністра і не належать до коаліції," - зазначив колишній президент.

Хто є хто: як змінився склад нового уряду

Юлія Свириденко, фото: gettyimages

Новий склад уряду України отримав підтримку у вигляді 254 голосів від депутатів. Важливо відзначити, що "монобільшість" від партії "Слуга народу" внесла лише 194 голоси. Інші голоси для формування уряду були надані наступними групами: 13 голосів від депутатської групи "За життя", 1 голос від "Голосу", 15 голосів від "Довірі", 13 голосів від "За майбутнє", 10 голосів від "Відновлення" та 7 голосів від позафракційних депутатів.

"Уряд отримав схвалення завдяки голосам ОПЗЖ. Прем'єр-міністра також підтримали представники цієї партії. Лише 194 голоси належали Слузі Народу. Це справжня потужна коаліція", - з іронією зазначив нардеп Олексій Гончаренко.

Міністри, які змінилися:

Отже, перша важлива зміна - новий прем'єр-міністр України. Вдруге в історії країни цю посаду обіймає жінка, і, як і раніше, її ім'я залишається тим же. 39-річна Юлія Свириденко, родом із Чернігова, прийшла на місце Дениса Шмигаля. Проте вона не є новим обличчям у Кабінеті Міністрів. Свириденко стала частиною вищого керівництва завдяки підтримці голови Офісу президента України Андрія Єрмака, заступницею якого вона працювала з грудня 2020 року до листопада 2021 року. Після цього вона провела 3 роки і 8 місяців на посаді першої віцепрем'єрки та міністерки економіки в уряді Шмигаля.

Читайте також: Прем'єра уряду. Що цікаво про Юлію Свириденко, нову голову уряду.

Щодо долі 49-річного львів'янина Дениса Шмигаля, як і передбачалося, він був призначений новим міністром оборони України, отримавши підтримку 267 депутатів. Денис Шмигаль увійшов до політичної арени завдяки призначенню президентом Зеленським спочатку на посаду голови Івано-Франківської обласної державної адміністрації, а згодом, у 2020 році, на посаду віцепрем'єр-міністра України та міністра розвитку громад і територій. З березня 2021 року розпочалося його найдовше прем'єрство в історії України.

Ще однією суттєвою зміною стало призначення Олексія Соболєва, колишнього першого заступника міністра економіки України, на пост керівника новоствореного міністерства, яке має на меті стати "економічним гігантом". Це нове відомство об'єднує міністерства економіки, сільського господарства та екології, щоб максимізувати економічний потенціал країни. У результаті цієї реорганізації свою посаду втратить Віталій Коваль, екс-міністр аграрної політики та продовольства.

Зображення отримане з Facebook-акаунту Олесія Соболєва.

Щодо біографії Соболєва, він з'явився на світ у 1983 році в Києві. Вищу освіту отримав у Київському національному економічному університеті, де здобув магістерський ступінь у сфері фінансів. Окрім цього, він володіє сертифікатом фінансового аналітика, виданим CFA Institute у США. Згідно з його офіційними даними, він має великий досвід роботи в інвестиційному та фінансовому бізнесі, а також обіймав посаду керуючого активами у Dragon Asset Management.

В політичній сфері я працюю вже 10 років. У 2015-2016 роках займав посаду радника Міністра інфраструктури України, де координував проекти, спрямовані на підвищення прозорості, відкритість даних та поліпшення корпоративного управління державними підприємствами. Протягом 2016-2018 років я очолював проект Prozorro.Sale в Transparency International Ukraine, де відповідав за координацію розробки ІТ-рішень для прозорих продажів державних активів. З 2018 року керував Державним підприємством "Прозорро.Продажі". У січні 2023 року я став першим заступником міністра економіки.

Ще однією несподіваною новацією стало призначення на посаду міністра енергетики. На цю роль обрали 39-річну Світлану Гринчук, яка раніше займала пост міністерки захисту довкілля та природних ресурсів України. Вона змінила Германа Галущенка на чолі міністерства енергетики.

Світлана Гринчук, зображення: mepr.gov.ua

Гринчук, родом із Чернівців, завершила навчання в Чернівецькому торговельно-економічному інституті у 2008 році. У 2013 році вона успішно захистила кандидатську дисертацію в галузі економіки, здобувши вчену ступінь кандидата наук. З 2016 року вона очолювала департамент, що займається питаннями зміни клімату в Міністерстві захисту довкілля, активно працюючи над реалізацією Паризької угоди та міжнародних угод. Протягом 2019-2020 років виконувала обов'язки радниці прем'єр-міністра та міністра фінансів у сфері екології. У 2022 році вона отримала посаду заступниці міністра захисту довкілля, відповідальною за євроінтеграційні процеси, а в 2023 році стала заступницею міністра енергетики та очолила офіс реформ. 5 вересня 2024 року її призначили міністеркою захисту довкілля та природних ресурсів України, на цій посаді вона працювала до свого останнього звільнення.

Замість цього, 52-річний Герман Галущенко, про якого вже йшлося, з посади керівника міністерства енергетики переходить на пост міністра юстиції, залишивши позаду Ольгу Стефанішину.

Галущенко родом зі Львова. 30 років тому він закінчив Львівський державний університет імені І. Франка за спеціальністю "Правознавство", отримав диплом юриста з відзнакою. Герман Галущенко працював у прокуратурі Львова, МЗС України, представляв Україну в комітеті Ради Європи з боротьби з корупцією. Цікаво, що він встиг попрацювати, як Адміністрації президента Кучми, так і президента Ющенка. Від 2011-го був у Мін'юсті, після чого вперше і потрапив до "Енергоатому".

У 2013-2014 роках був виконавчим директором з правового забезпечення НАЕК "Енергоатом", а з 2020 по 2021 рік - віцепрезидент компанії. Після 2014 року захищав інтереси України в міжнародних судах, зокрема щодо експропріації активів у Криму. Є членом Американської асоціації міжнародного права та арбітром ICSID та ICC. Від квітня 2021 по липень 2025 року працював міністром енергетики України в уряді Шмигаля.

А от епопея стосовно долі 39-річної Ольги Стефанішин, яка родом з Одеси, була до останнього не відома. Тепер вже ексміністерка юстиції, яка останнім часом відзначилася через двояку піар-кампанію з її заставкою на телефонах працівників міністерства, буде уповноваженою з питань розвитку співробітництва зі США.

"В цьому статусі Ольга зосередиться на підтриманні динаміки відносин з Америкою, поки тривають необхідні процедури узгодження її кандидатури на посаду Посла України в Сполучених Штатах, - зазначив Зеленський."

Таким чином, в останню хвилину Офіс президента переглянув своє рішення щодо призначення нового посла України в США. Ним мав стати ексміністр оборони Рустем Умєров, але тепер цю посаду обійме Ольга Стефанішин. За інформацією, що поширює УП, Умєров може отримати керівництво РНБО.

Щоб стисло викласти їх біографії, слід зазначити, що Стефанішина працювала в уряді понад п'ять років. З червня 2020 року до вересня 2024 року вона займала посаду віцепрем'єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, а згодом стала міністром юстиції. У свою чергу, 43-річний Устем Умєров, кримський татарин з Узбекистану, розпочав свою політичну кар'єру в партії "Голос", де був народним депутатом у 2019-2022 роках. Від 2022 року він приєднався до команди президента і очолив Фонд державного майна України. У 2023 році він змінив Олексія Резнікова на посаді 18-го міністра оборони незалежної України.

Тож замість Стефанішиної новим віцепремʼєр-міністром з євроінтеграції став 46-річний Тарас Качка, який до цього був заступником міністра економіки та торговим представником України.

Тарас Качка, фото: facebook.com/taras.kachka

Тарас Качка походить з Кіровоградщини. Він отримав бакалаврський ступінь у галузі права в Міжнародному науково-технічному університеті в Києві, а також магістерський ступінь у Національному університеті імені Тараса Шевченка. Окрім цього, навчався в Національному інституті державного управління у Варшаві. З 2014 року працював віцепрезидентом зі стратегічного розвитку, а в період з листопада 2014 до квітня 2015 року виконував обов'язки президента Американської торгової палати в Україні. Він також здобув досвід роботи в міжнародних компаніях, а також у Міністерстві аграрної політики та Міністерстві юстиції. З вересня 2019 року обіймає посаду заступника міністра економіки та торгового представника України, починаючи свою кар'єру в уряді ще за часів прем'єрства Олексія Гончарука, першого прем'єра, якого підтримав президент Зеленський.

Ще одна зміна позицій - це 43-річний Денис Улютін, який донедавна був першим заступником міністра фінансів, а тепер став міністром соціальної політики, сім'ї та єдності, яке виникло внаслідок приєднання міністерства національної єдності, яке створили всього пів року тому, до міністерства соцполітики. До Дениса Улютіна мінсоцполітики очолювала львів'янка Оксана Жолнович, яка втратила роботу. Також без роботи залишився скандальний керівник Міннацʼєдності Олексій Чернишов проти якого триває судовий процес через підозру у зловживанні службовим становищем.

Денис Улютін, изображение: mof.gov

Денис Улютін здобув ступінь магістра фінансів у Національній академії державної податкової служби в 2004 році. Має понад 20 років стажу та 3-й ранг держслужбовця. Починав кар'єру головним податковим інспектором. З 2010 по 2016 рік працював в Апараті прем'єр-міністра, з 2016 по 2018 рік - керівником Патронатної служби Мінфіну. З квітня 2019 року був заступником Державного секретаря Кабміну, а з квітня 2020 року - першим заступником Міністра фінансів.

Робота 34-річного Михайла Федорова, міністра цифрової трансформації, зазнала значних змін: тепер він обіймає посаду першого віцепрем'єр-міністра, раніше ж виконував обов'язки просто віцепрем'єра. На посаді першого віцепрем'єр-міністра України він виступає головним заступником прем'єр-міністра, виконуючи його функції у випадках, коли прем'єр не може їх виконати. Крім того, перший віцепрем'єр відповідає за координацію підготовки та реалізації програми діяльності Кабінету Міністрів, а також за управління процесами євроінтеграції та інші важливі питання.

Михайло Федоров з'явився на світ у Запорізькій області. Він отримав магістерський ступінь у галузі економіки в Запорізькому національному університеті. Розпочав свою кар'єру в ІТ-сфері в 2013 році, заснувавши цифрове агентство o. У 2019 році він був обраний народним депутатом від партії "Слуга народу" і взяв на себе керівництво Міністерством цифрової трансформації України за часів уряду Гончарука. Серед його досягнень - створення сервісу "Дія", просування цифровізації державних послуг та останнім часом - розвиток виробництва дронів.

На сьогоднішній день єдине міністерство без керівника - це Міністерство культури. 57-річного Миколу Точицького, котрий обіймав цю посаду з вересня 2024 року, звільнили, проте його наступника досі не призначено. У зв'язку з цим, функції тимчасової виконувачки обов'язків виконуватиме 46-річна Галина Григоренко, яка раніше займала посаду першої заступниці міністра культури та стратегічних комунікацій України.

Галина Григоренко, источник изображения: suspilne.media

Вона отримала освіту в галузі економіки. У 2019 році Галина Григоренко розпочала свою кар'єру в Офісі з розробки гуманітарної політики при Міністерстві культури, а з жовтня того ж року стала позаштатною радницею міністра з питань музичного мистецтва. У 2020 році вона взяла на себе керівництво Державним агентством з питань мистецтв, а з червня 2020 до липня 2022 року очолювала Державне агентство з питань мистецтв та мистецької освіти. Потім, з липня 2022 до серпня 2023 року, працювала заступницею міністра культури, де відповідала за напрямки мистецтва, мистецької освіти та креативних індустрій.

Міністри, які продовжують виконувати свої обов'язки:

Ще одне знайоме обличчя в уряді — 41-річний киянин Олексій Кулеба. Він займає посаду віцепрем'єр-міністра з відновлення України, а також є міністром розвитку громад і територій. Після нещодавніх кадрових змін його функції залишилися незмінними. Кулеба працює в уряді з осені 2024 року, а до цього року обіймав посаду заступника Андрія Єрмака. Його кар'єра на високих посадах почалася в Київській міськраді, після чого, на початку президентства Зеленського, він перейшов до Київської міської державної адміністрації, а згодом став головою Київської військової обласної адміністрації.

У Міністерстві фінансів залишився 44-річний Сергій Марченко, який раніше був кандидатом на звільнення. Він походить з Київщини та отримав диплом Академії державної податкової служби України у 2002 році, а у 2009-му став кандидатом економічних наук. З моменту свого працевлаштування в Мінфіні у 2002 році, Марченко працював також у Державній фіскальній службі та у Секретаріаті Кабінету Міністрів, де активно залучався до створення Бюджетного кодексу. Протягом 2016-2018 років займав посаду заступника міністра фінансів, а у 2018-2019 роках був заступником глави Адміністрації президента. З 30 березня 2020 року до теперішнього часу обіймає посаду міністра фінансів України при двох прем'єрах.

Андрій Сибіга продовжує виконувати свої обов'язки на посаді Міністра закордонних справ, отримавши підтримку 271 депутата. Він займає цю посаду з вересня 2024 року. 50-річний Сибіга родом з Тернопільщини, раніше виконував роль першого заступника в Міністерстві закордонних справ, а ще до цього три роки працював заступником в Офісі президента.

У Міністерстві охорони здоров'я залишилися без змін. Віктор Ляшко, 45-річний міністр, який обіймає цю посаду з 20 травня 2021 року, зберіг своє місце після нещодавніх урядових перетворень. Він походить з Рівненської області, здобув освіту в Національному медичному університеті ім. Богомольця, працював у санітарно-епідеміологічній службі та Центрі громадського здоров'я, а також обіймав посаду головного державного санітарного лікаря України під час епідемії COVID-19.

Міністр освіти і науки Оксен Лісовий, якому 52 роки, залишився на своїй посаді, незважаючи на те, що раніше його відставка обговорювалася. Він очолює міністерство з березня 2023 року. Перед цим служив у Збройних силах України, був добровольцем у ДФТГ 95-ї окремої десантно-штурмової бригади. З 2010 року він також виконував обов'язки директора Національного центру "Мала академія наук України". Лісовий родом з Київської області.

Зміни також торкнулися і Міністерства спорту. З вересня 2024 року його очолить 45-річний Матвій Бідний, який до цього року виконував обов'язки міністра молоді та спорту України. Бідний, уродженець Києва, у початку 2000-х років представляв Україну у складі національної збірної з бодібілдингу. Він завершив навчання в кількох університетах, аби здобути кваліфікацію для роботи в державному секторі.

У Міністерстві у справах ветеранів ситуація залишається стабільною. Наталія Калмикова, яка має 43 роки і родом з Вінниці, продовжує займати свою посаду. Вона здобула освіту в медичному університеті, а нещодавно отримала ступінь магістра з публічного управління та адміністрування. Раніше працювала лікарем, а з червня по грудень 2021 року виконувала обов'язки радника з гендерних питань у командуванні Сухопутних військ ЗСУ. З лютого 2022 року до вересня 2023 року була виконавчим директором Українського ветеранського фонду. Протягом року Наталія обіймала посаду заступника міністра оборони України з питань соціального розвитку, а у вересні 2024 року була призначена міністеркою у справах ветеранів.

Без будь-яких змін залишився і склад Міністерства внутрішніх справ. Ходили чутки, що 52-річного Ігоря Клименка планували призначити міністром оборони, однак він нібито відмовився, зосередившись на своїх обов'язках в МВС. Ігор Клименко народився в Києві, здобув освіту в Харківському військовому університеті та має докторський ступінь з психології. З 2019 року він очолював Національну поліцію, а з січня 2023 року став міністром внутрішніх справ після трагічної загибелі Дениса Монастирського.

Отже, як ми можемо помітити, половина команди уряду Шмигаля залишилася на своїх попередніх посадах, в той час як в інших міністерствах відбулися зміни, що включали рокірування, об'єднання та підвищення деяких заступників до статусу міністрів.

Читайте також: Україна поступово занурюється в епоху застою