Керівники аеропортів, що знаходяться під окупацією або в зонах, близьких до фронту, отримують зарплату, що перевищує 1 мільйон гривень: за що вони отримують такі значні виплати?

Керівники аеропортів, які знаходяться в зруйнованих чи окупованих зонах, все ще отримують значні зарплати. Наприклад, у 2024 році зарплата директора Запорізького аеропорту становила 1,07 мільйона гривень, тоді як керівник Миколаївського аеропорту отримав 667 тисяч гривень. Основними причинами для цих виплат є участь у судових розглядах, управління залишками майна та потреба в юридичному представництві підприємств.

OBOZ.UA провів аналіз декларацій керівників зруйнованих аеропортів, виявивши їхні доходи. Крім того, видання звернулося до авіаексперта Богдана Долінця, щоб дізнатися, які причини стоять за такими значними зарплатами цих керівників.

Авіаційна сфера України зазнала серйозних руйнувань через агресію Росії. Внаслідок конфлікту деякі аеропорти отримали значні пошкодження або були знищені, а інші залишаються під окупацією вже більше десяти років. Незважаючи на ці труднощі, керівники галузі продовжують отримувати значні зарплати.

Відповідно до декларацій за 2024 рік, які офіційно опубліковані Національним агентством з питань запобігання корупції, керівники аеропортів у містах, що постраждали від руйнувань або розташовані поблизу фронту, мають наступний рівень доходів:

Здавалося, що ці компанії вже давно втратили свою первісну мету – надання авіаційних послуг. Наприклад, аеропорт у Херсоні зазнав руйнувань, тоді як миколаївський аеропорт став мішенню для крилатої ракети ще на початку великої війни.

Згідно з думкою спеціаліста, керівники цих аеропортів продовжують виконувати адміністративні обов'язки, навіть якщо їхні заклади не мають активних операцій. "Юридично ці підприємства все ще функціонують. Вони володіють майном, мають зобов'язання перед кредиторами, банківські рахунки та угоди, укладені ще до початку окупації або руйнування. Хтось повинен захищати їхні інтереси в судах, вести документацію та займатися компенсацією збитків. Це основна причина, чому керівники залишаються на своїх позиціях", - коментує Долінце.

Ситуація з Донецьким аеропортом є ще більш ускладненою. Він зазнав повного руйнування ще у 2014 році, але генеральний директор Владислав Близнюк продовжував отримувати зарплату до 2022 року, оскільки підприємство все ще володіло активами на території, контрольованій Україною. "Прийняття рішення про банкрутство або ліквідацію таких підприємств може суттєво вплинути на можливість отримання компенсацій у майбутньому, а також ускладнити процес повернення активів після деокупації", - підкреслює Долінце.

Володимир Берко, який наразі виконує обов'язки директора, у 2024 році отримав після оподаткування 433,4 тисячі гривень як зарплату. Здавалося б, підприємство не функціонує, проте:

"Такі ситуації демонструють складність роботи державних підприємств під час війни. З одного боку, необхідність управління юридичними аспектами очевидна. З іншого - відсутність реальної діяльності ставить перед суспільством сумнів отримання таких коштів", - коментує Долінце.

На фоні обговорень щодо зарплат керівників аеропортів, які постраждали від конфлікту, слід не забувати й про летовища, що розташовані на умовно спокійних територіях. Наприклад, у 2024 році генеральний директор аеропорту "Бориспіль" Олексій Дубревський задекларував свою зарплату на рівні 2,268 мільйона гривень.

На перший погляд, це може викликати обурення, оскільки аеропорт не обслуговує комерційні рейси через закритий повітряний простір. Однак експерт підкреслює, що цей аеропорт потребує належного обслуговування, адже він має стратегічну важливість і повинен бути готовим до відновлення авіасполучення в будь-який момент.

"Навіть у разі, якщо аеропорт не працює у комерційному форматі, необхідно забезпечувати його утримання, обігрів, технічне обслуговування та підтримку персоналу. Це пояснює високі оклади керівників таких установ," - зазначає Долінце.

Як раніше інформував OBOZ.UA, авіаперевізник airBaltic планує відновити регулярні авіарейси до Києва та Львова, щойно Україна відкриє свій повітряний простір. Рейси здійснюватимуться з столиць балтійських держав – Латвії, Литви та Естонії.