Китайські волонтери у Збройних силах України — чому громадяни Китаю вирішили боротися на стороні України проти Росії — деталі ситуації.

Тім (ім'я змінено, -- ред.), 43-річний мешканець Китаю, вирішив взяти участь у бойових діях на стороні України після трагічних подій 8 липня 2024 року. Тоді Росія здійснила масований ракетний обстріл дитячої лікарні "Охматдит" у Києві, внаслідок чого найбільша дитяча клініка країни була зруйнована. За його словами, спалахнувший гнів став основною причиною його рішення, повідомляє The Guardian.

Тім доставляв гуманітарну допомогу на околицях Києва, коли раптово почув свист снаряда, що пролетів у небі. Через деякий час він отримав повідомлення на телефоні про те, що дитяча лікарня зазнала значних пошкоджень. Разом зі своїм другом з Великої Британії, який є громадянином Китаю, він поспішив на місце трагедії, щоб долучитися до рятувальних заходів.

"Коли я побачив відокремлені кінцівки, деякі з яких належали дітям, мене переповнили сльози. Я задумався над тим, наскільки великий гнів може відчувати китайський народ. Коли він виривається назовні... це неймовірна сила. Тоді я ухвалив рішення вступити до армії," -- розповів Тім, батько двох дітей.

Зараз він займається конструюванням безпілотників. І Тім один із небагатьох китайців, які кинули виклик своєму уряду і громадській думці, ризикуючи життям, щоб протистояти вторгненню найважливішого геополітичного партнера Пекіна -- Росії.

Тім прибув до України в липні 2023 року. Протягом кількох місяців він з тривогою стежив за подіями в Китаї, періодично відправляючи кошти на онлайн-платформи, що займалися гуманітарною допомогою. Однак він відчував, що може зробити більше.

"Тоді я перебував у статусі безробітного в Китаї. Мені дуже хотілося поїхати в Україну як волонтер — відвідати країну, що переживає важкі часи, і передати допомогу, яку зібрали мої друзі, щоб підтримати тих, хто цього потребує," — розповідає Тім. Тож він звернувся до агента в Китаї для отримання бізнес-візи та вирушив у тривалу подорож на Захід.

Як і багатьма китайськими волонтерами, Тімом рухає поєднання співчуття українській справі та зростаючого відчаю від дій своєї країни. До приїзду в Україну єдиною країною, де він побував за межами Китаю, була Японія. Однак він уже понад десять років подумував про еміграцію.

"П'ятнадцять років тому існували можливості відкрито обговорювати проблеми, і були люди, які не боялися їх піднімати," -- зазначає Тім, говорячи про Китай і відзначаючи, що ті часи залишилися в минулому. Він дізнався про війну в Україні, використовуючи VPN для доступу до відео на YouTube, яке заблоковане в Китаї.

"Я взагалі не звертаю уваги на новини з китайських джерел, адже там практично всі повідомлення виявляються фальшивими," – зізнався він. Він вирішив залишитися в Україні через те, що вважає її "обіцяючим місцем для майбутнього". На його думку, з Китаю до збройних сил України приєдналися лише кілька десятків осіб. При цьому ставлення Китаю до Росії є досить суперечливим. Багато китайців досі не можуть пробачити царській Росії анексію величезних територій в період династії Цин наприкінці XIX століття. Водночас, події в Україні супроводжуються активною пропагандою з боку китайських державних ЗМІ, які вважають, що за кризу відповідальні США.

Пекін офіційно проголошує свій нейтралітет у конфлікті та закликає до мирного вирішення ситуації. Проте, президент КНР Сі Цзіньпін протягом усього періоду війни демонструє підтримку своєму російському колезі Володимиру Путіну. Західні аналітики вважають, що Москві буде вкрай важко продовжувати військові дії без фінансової підтримки з боку Китаю. Двосторонній торговий обіг між цими країнами досяг рекордних рівнів після вторгнення в 2022 році. Хоча вважається, що Китай не надає пряму військову допомогу, експорт компонентів, які використовуються для виробництва зброї, таких як оптоволоконні кабелі, суттєво зріс. Ці компоненти також постачаються в Україну, але в значно менших обсягах.

Дослідження, проведене Тао Ваном з Манчестерського університету, виявило, що в перший рік війни 80% опитаних китайців висловлювали проросійські настрої. Він також зазначив, що "державні засоби масової інформації ефективно вплинули на формування громадської думки на підтримку Росії" у ході подій.

Проте, за словами Вана, "велика частина китайців, які підтримують Україну, залишається майже непоміченою". Багато людей побоюються відкрито висловлювати свої думки, оскільки це вважається "нетиповим". Однак вони вирушають до України не лише через свої політичні переконання, але й через проблеми з працевлаштуванням.

Інший волонтер з Китаю, Фань, чиє ім'я також було змінено, приїхав до Києва, оскільки, за його словами, в Китаї він не бачить перспектив для себе. Його бізнес зазнав краху через пандемію COVID-19. Ідея переїзду виникла у нього після того, як він дізнався про історію китайського добровольця Пен Ченьляна, який героїчно загинув у листопаді 2024 року, служачи в ЗСУ.

"У домашніх умовах я майже нічого не робив... Я більше не витримував такого буденного й непримітного існування. Мені хотілося створити щось важливе," -- поділився Фань.

При цьому китайські соціальні мережі переповнені відеороликами, що рекламують переваги найманства на користь Росії. Знайти інформацію про те, як воювати за Україну, набагато складніше, тому Фань звернувся до ChatGPT. Зрештою, він дістався до військкомату у Львові, залишивши дружину та доньку в Китаї. Не маючи військового досвіду, але захоплюючись грою з дронами, він був направлений оператором дронів на передову на сході України, але мовний бар'єр змусив його відкликати із зони бойових дій. Тепер він проводить дні, охороняючи склад.

"Іноді відчувається легка самотність," -- зауважив він. Проте він проводить час, вдосконалюючи свої навички української мови.

Фань ще не знайшов способу, як перевезти свою родину в Україну, але повернення до Китаю може бути ризикованим. Хоча китайське законодавство не забороняє громадянам приєднуватися до іноземних військових формувань, якщо це не загрожує національній безпеці Китаю, багато людей бояться можливих наслідків. Інший китайський військовослужбовець, який служить у ЗСУ і попросив, щоб його називали Брунько, розповів, що його сім'ю допитувала поліція національної безпеки Китаю.

Тім переконаний, що його перебування в Україні має численні значення. Коли його запитали, чому він готовий йти на ризик заради іншої держави, він зазначив, що його основна мета полягає у створенні нового життя для себе та своєї родини в Європі. "Крім того, я прагну продемонструвати світу, що існує безліч китайців, схожих на мене. Я хочу, щоб світ не втрачав віри в Китай. Насправді, у Китаї є багато чудових людей і позитивних ідей", -- поділився він.

Нагадаємо, 8 квітня 2025 року, Володимир Зеленський повідомив, що українські бійці взяли в полон двох солдатів із Китаю, які воювали за ЗС РФ. За словами президента, полонених китайців захопили в Донецькій області.

Фокус досліджував, які наслідки це матиме для глобальної геополітики.