Колони та зіркоподібний шпиль: у мережі оприлюднили, яким насправді планувався готель "Україна" в Києві. Світлини.

У 1961 році в Києві завершили зведення 16-поверхового готелю "Україна", який став символом своєї епохи. Однак, якби не активна боротьба з архітектурними надмірностями, що розпочалася в 1950-х, цей готель виглядав би зовсім інакше.

У Telegram-каналі спільноти "Київ, жива історія" з'явилися архівні фотографії. Готель був урочисто відкритий 28 вересня 1961 року.

"Готель 'Україна' в серці Києва мав виглядати саме так. У 1944 році було оголошено конкурс серед архітекторів на найкращий дизайн нового готелю. В СРСР більшість значущих будівель відзначалася схожістю та помпезністю. Проте в 1950-х роках розпочалася кампанія проти архітектурних надмірностей, яка фактично врятувала цю споруду," - зазначено в повідомленні.

У спільноті зазначили, що фасад будівлі став більш простим, а елементи декору, такі як колонади, більше не використовуються. Коли готель був відкритий, він суттєво змінився порівняно з первісним проектом.

Готель "Україна" (проектна назва "Київ", до 2001 року "Москва") - 16-поверховий чотиризірковий готель на вулиці Інститутській, 4 в Києві. Свого часу готель був одним із найвищих хмарочосів на території сучасної України. На місці, де тепер стоїть готель "Україна", раніше розміщувався Хмарочос Гінзбурга. Готель почали будувати 1954 року в рамках повоєнного відновлення Хрещатика.

Нагадаємо, станція-примара Сирецько-Печерської лінії метро "Львівська брама" у Києві є одним із найулюбленіших об'єктів міських дигерів та поціновувачів екстремального туризму. Недобудований об'єкт столичного метрополітену оповитий таємницями та легендами.

На території, де нині стоїть Арка Свободи українського народу, до 1979 року існував один із забутих символів старого Києва – фонтан "Слон". Цей витвір мистецтва пережив жахи Другої світової війни, але, на жаль, не витримав натиску радянської влади.

Як повідомляло OBOZ.UA, Центральний залізничний вокзал тривалий час вважався основними воротами столиці України. У 1915 році анонімний фотограф зафіксував на плівці кілька кадрів своїх головних об'єктів - пасажирів вокзалу.