Корупційні схеми в "Енергоатомі": хто ховається за кодовими назвами у гучному скандалі та які факти про них відомі.

Рослідування Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) щодо масштабної схеми "відкатів" у державному секторі енергетики, зокрема в НАЕК "Енергоатом", викликало значний резонас у суспільстві.

Згідно з даними правоохоронних органів, група, яка займалася організацією, здійснювала контроль над кадровими та фінансовими ресурсами, фактично управляючи стратегічним підприємством через посередників, використовуючи при цьому кодові імена.

Наразі стали відомі імена ймовірних фігурантів злочинної групи, а також їхні псевдоніми: "Карлсон", "Професор", "Рокет", "Тенор", "Че Гевара", "Шугармен" та "Реформатор".

ТСН.ua підготував огляд основних фігур так званого "Міндічгейту", їхніх взаємин та важливих аспектів розслідування.

Головний фігурант масштабного корупційного розслідування НАБУ у сфері енергетики та оборони -- 46-річний підприємець Тимур Міндіч. Як стало відомо з оприлюднених "плівок", саме ця особа, відома під псевдонімом "Карлсон", контролювала схему, внаслідок якої було розкрадено 100 мільйонів доларів. Хоча його ім'я лише нещодавно вийшло з тіні, він тривалий час був одним із найвпливовіших, але непублічних, дніпровських бізнесменів.

Міндіч є зятем знаменитої російської ікони моди Алли Вербер, яка вже пішла з життя. Його дружина, Катерина Вербер, яка провела частину свого дитинства за кордоном та успішно розвивала модний бізнес в Україні, виховує разом з ним трьох дітей: дочок Мішель (на честь покійного батька Тимура, Михайла) та Елізабет, а також сина Майкла.

Перед укладенням шлюбу з Катериною Вербер Міндіч мав романтичні стосунки з Анжелікою, дочкою Ігоря Коломойського. Коломойський сам охарактеризував Міндіча як свого партнера в "не дуже важливих проєктах", таких як девелоперська діяльність, але зауважив, що саме Міндіч познайомив його з Володимиром Зеленським. Також Коломойський підкреслив, що Міндіч є незалежним бізнесменом з різноманітними інтересами, і що у минулому він працював на каналі "1+1".

Слід зазначити, що бізнесмен повернувся в Україну на літаку компанії Міндіча в травні 2019 року.

Тимур Міндіч виступає співвласником "Студії "Квартал 95" та кіпрської фірми Green Family Ltd, які протягом тривалого періоду були пов'язані з Зеленським.

У 2021 році журналісти з "Bihus.Info" виявили, що Сергій Шефір, який обіймає посаду першого помічника президента, є співзасновником кінокомпанії "Некст Лайн Продакшн". Серед його партнерів у цьому проекті були брат Борис, сценарист Андрій Яковлєв та Міндіч.

Пізніше стало відомо, що адвокатка компанії Міндіча Юлія Дроздова стала новою власницею підприємства "Кінокіт", яке отримувало значні державні контракти від телеканалу "Рада". Дроздова спростувала будь-які зв'язки з Міндічем.

У 2025 році з'явилася інформація, що Міндіч може мати зв'язки з компанією Fire Point, яка забезпечує Сили оборони України дронами та ракетами.

Згодом головний конструктор компанії Денис Штілерман у коментарі виданню "ZN зазначав, що Міндіч не має жодного впливу на діяльність компанії та не є її співвласником. Саме підприємство займається виробництвом ударних дронів FP-1 і ракет "Фламінго".

Втім, за словами Штілермана, після успішних випробувань дронів на полігоні Міндіч виявив інтерес до компанії та висловив бажання приєднатися до числа її акціонерів.

10 листопада ряд засобів масової інформації повідомили, що правоохоронці провели обшуки у Міндіча, при цьому він сам покинув територію України всього за кілька годин до свого затримання.

У листопаді "УП" також повідомляла, що Тимур Міндіч ймовірно може опинитися під увагою розслідування американського ФБР, яке, ймовірно, пов'язане з відмиванням коштів. У центрі цієї справи опинилися офшорна компанія з Британських Віргінських островів, британська зареєстрована фірма та особа на прізвисько "Sugarman".

11 листопада Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) оголосила, що в 2025 році було виявлено докази злочинних дій Міндіча в галузі енергетики та оборони. Його дії полягали у намаганні вплинути на Міністерство енергетики, зокрема на Германа Галущенка, а також на Міністерство оборони, де він намагався вплинути на Рустема Умєрова, повідомляє Центр протидії корупції (ЦПК).

11 листопада у САП повідомили, що протягом 2025 року було зафіксовано факти злочинної діяльності Міндіча в енергетичному секторі, де він намагався впливати на міністра енергетики Галущенка, а також у сфері оборони через вплив на міністра оборони Рустема Умєрова, як зазначає ЦПК.

Герман Галущенко -- міністр юстиції України, який раніше очолював міністерство енергетики. Він народився у Львові, де здобував освіту у галузі правознавства.

Герман Галущенко розпочав свою професійну діяльність у прокуратурі, потім перейшов на роботу в Міністерство закордонних справ та Міністерство юстиції, а також викладав у Національному університеті імені Тараса Шевченка. Його кар'єра в енергетичному секторі стартувала з посади виконавчого директора компанії "Енергоатом" у 2013-2014 роках, а з 2020 року він обіймає посаду віцепрезидента.

Однак, за інформацією видання "Лівий берег", у 2006-2007 роках Галущенко, нібито, "потайки" очолював юридичний відділ "Енергоатома", під керівництвом Андрія Деркача, який на сьогоднішній день офіційно визнаний СБУ як російський агент і сенатор Російської Федерації.

Журналісти припускали, що Галущенко входив до групи впливу Деркача і був "його людиною". Сам Герман Галущенко ці звинувачення категорично заперечує, а численні критики чиновника досі не надали жодних доказів на підтвердження цих закидів.

Водночас у 2020 році Галущенка звинувачували у нібито незаконному отриманні премії у розмірі 278 000 гривень, на яку він не мав права. Стверджувалося, що він заднім числом склав іспит із радіаційної безпеки для отримання цього заохочення.

Однак усі бюрократичні суперечки закінчилися без успіху. Це сталося через те, що депутатам, відомим своєю скандальною репутацією "зливних бачків", активно вдавалося піднімати цю історію в суспільстві.

29 квітня 2021 року Галущенко отримав призначення на посаду міністра енергетики України.

У липні 2025 року він очолив Міністерство юстиції, де відповідає за правову реформу та адаптацію законодавства до європейських норм.

Герман Галущенко виховує троє дітей від свого шлюбу з Ольгою Богдановою: Максима, Вероніку та Стефанію. Проте у декларації за 2022 рік його дружина вже не зазначена. У декларації за 2023 рік з'явилася нова дитина — син Лев, який народився в Швейцарії. Чиновник володіє значними активами, серед яких є маєток площею 319,7 м² у Великій Солтанівці, квартира в Києві та три земельні ділянки.

Згідно з поданою декларацією, його прибуток у 2024 році перевищив 1,59 мільйона гривень від заробітної плати та 3,135 мільйона гривень гонорарів, отриманих від Міжнародного арбітражного суду. У останньому звіті відсутні дані про транспортні засоби, зокрема Mercedes GLS-350 і Range Rover Velar.

Навколо Германа Галущенка неодноразово виникали скандали у сфері енергетики. У листопаді 2025 року детективи НАБУ навіть провели обшуки у нього та в приміщеннях "Енергоатома".

Серед значних подій також відзначається затримання його заступника за підозрою у хабарництві (серпень 2024 року) та негативна реакція на спроби лобіювати завершення будівництва енергоблоків Хмельницької АЕС з використанням сумнівних матеріалів.

Попри всі ці звинувачення та ініціативи про відставку, жодне з розслідувань наразі не завершене обвинувальними вироками, а сам чиновник публічно заперечує свою причетність до корупції.

10 листопада 2025 року правоохоронці з НАБУ здійснили обшуки у Галущенка та Міндіча.

Розслідування НАБУ та САП щодо схем відкатів в енергетиці викликало припущення про причетність Германа Галущенка. Ці підозри посилилися після оприлюднення фрагментів "плівок Міндіча", де фігурує анонімний "Професор", якого ідентифікували як Галущенка, та з трибуни ВР зажадали його відставки. Крім того, на плівках згадувалися його давні зв'язки з російським агентом Андрієм Деркачем. Наразі офіційних звинувачень Галущенку (чи "Професору") не висунуто, і він відмовився від коментарів.

Пресцентр міністра 11 листопада офіційно підтвердив, що НАБУ проявило інтерес до Галущенка, також зазначивши про готовність надати "максимальне сприяння" правоохоронним органам.

Ігор Миронюк є колишнім радником Германа Галущенка і обіймав посаду ексзаступника голови Фонду державного майна України. Він здобув популярність завдяки своїм тісним зв'язкам з Галущенком, який охарактеризував його як "смотрящого" у справах, пов'язаних з державними енергетичними компаніями.

"Мої джерела зазначали, що Миронюк отримав прізвисько 'смотрящий' від Германа з кількох питань. Підрядники різних проєктів на державних енергетичних компаніях часто запрошувалися до його офісу (насправді, бекофісу) для обговорень," -- повідомив народний депутат Ярослав Железняк.

Як зазначили журналісти-розслідувачі "Bihus.Info", Миронюк понад 10 років був помічником і близькою особою нардепа Андрія Деркача, якого звинуватили у держзраді. Нині Деркач є членом Ради федерації Федеральних зборів Росії.

Згідно з інформацією, отриманою під час розслідування, Миронюк створив механізм для отримання "відкатів" від партнерів "Енергоатома", які становили 10-15% від суми контрактів.

У 2010 році Миронюк отримав призначення на посаду заступника голови Фонду державного майна. Пізніше він був призначений радником міністра енергетики Галущенка, згідно з даними розслідування.

Після Революції Гідності, на початку березня 2014 року, він був змушений залишити цю посаду. Його прізвище також фігурувало у списках Громадської ради з питань люстрації при Міністерстві юстиції.

Журналісти також з’ясували, що родина Миронка веде розкішний спосіб життя, що свідчить про їхній добрий смак. Дружина Ігора, Олена, у 2023 році, коли Миронюк виконував обов'язки радника, а також у 2025 році, отримала в оформлення дві земельні ділянки на узбережжі Дніпра.

Також у лютому 2025 року їй подарували електромобіль марки "Мерседес" за 30 тисяч доларів. З 2019 року дружина Миронюка володіє чотирма гектарами землі у Козині (ці землі фігурували у розслідуванні 20219 року). Син Ігоря -- Артур працював у "Енергоатомі" де координував міжнародні проєкти.

На записах НАБУ він згадується під псевдонімом "Рокет". Відповідно до даних розслідування, "Рокет" фактично контролює всі закупівлі та виконання контрактів в "Енергоатомі" через осіб, які знаходяться під його впливом. Серед них є "Тенор" (якого вважають колишнім виконавчим директором Дмитром Басовим) та директор з фінансів і бюджетування (імовірно, Людмила Смілянець).

Згідно з інформацією, наданою НАБУ, саме компанія Рокет розробила схему для отримання незаконних прибутків від контрактів із державною енергетичною компанією, яка становила 10-15% від загальної вартості угод. Виявилося, що система функціонувала так, що стратегічним підприємством із річним доходом понад 200 млрд грн керувала не його топменеджмент або наглядова рада, а особа без будь-яких офіційних повноважень, яка фактично виконувала роль "тіньового" керівника.

Дмитро Басов є колишнім керівником управління Генпрокуратури з розслідування злочинів, вчинених злочинними організаціями, також він є експрацівником Фонду державного майна, який згодом став виконавчим директором з фізичного захисту та безпеки "Енергоатома".

У 2019 році Басова усунули з його посади в Генеральній прокуратурі, згідно з інформацією журналістів "Bihus.Info", через ряд корупційних скандалів. Однак згодом йому вдалося успішно оскаржити це рішення в суді. Він домігся поновлення на посаді та отримав компенсацію за так звані вимушені прогули, що перевищила 2,5 мільйона гривень.

Після того як Дмитра Басова призначили на позицію виконавчого директора з фізичної безпеки в АТ "НАЕК Енергоатом", його родина значно покращила своє матеріальне становище. Як свідчать відомості з реєстру нерухомості, у 2024 році його дружина стала власницею 70-метрової квартири в одному з найелітніших житлових комплексів Києва — White Lines, повідомляють журналісти.

Як повідомляє "Bihus.Info", Наталія Басова, дружина Дмитра Басова, за останні кілька років істотно покращила своє матеріальне становище, інвестувавши приблизно 360 тисяч доларів у покупку розкішних активів. Серед її придбань — квартира площею 127 м² в престижному "Французькому кварталі" з вартістю не менше ніж 140 тисяч доларів, а також оновлений автопарк, до якого увійшли Mercedes GLE 300D, Range Rover та Mercedes GLC 220D.

При цьому походження грошей викликає питання, оскільки вона не мала відповідних доходів.

Цікаво зауважити, що це не перший випадок скандалу, пов'язаного з Басовою. У 2016 році під керівництвом Басової в Генеральній прокуратурі велося розслідування щодо незаконного видобутку піску компанією "Дніпровські піски". Згодом, у 2019 році, увесь капітал "Дніпровських пісків" став власністю Наталії Басової, дружини прокурора, як зазначено у розслідуванні.

Зазначимо, що перед покупкою елітної нерухомості подружжя офіційно розірвало шлюб (можливо, з метою приховування активів), але згодом вона знову з'явилася у декларації Басова як особа, з якою він мешкає разом.

Видання "Економічна правда" повідомило, що Герман Галущенко все ще має значний вплив на енергетичний сектор України завдяки чинній міністерці енергетики Світлані Гринчук та численним менеджерам цього міністерства, яких він призначав до свого звільнення в липні 2025 року.

Одночасно народний депутат Ярослав Железняк, посилаючись на переговори між учасниками справи "Рокет" і "Тенор", висловив припущення, що фінансові кошти могли бути передані безпосередньо міністерці Гринчук. Незважаючи на те, що правоохоронні органи наразі не підтвердили цей факт, вони зазначили, що на "плівках" згадуються чотири міністри, включаючи як діючого, так і представників попереднього складу Кабінету Міністрів.

Своєю чергою міністерка енергетики Світлана Гринчук заявила про повну співпрацю Міненерго зі слідчими НАБУ та САП у розслідуванні корупції в "Енергоатомі".

Вона також зазначила, що відомство "відреагує на ситуацію" лише після завершення офіційного розслідування. Крім того, вона підкреслила, що Міністерство активно займається координацією заходів для захисту ключових елементів енергетичної системи держави.

Сергій Пушкар родом із Вінниці. Він має освіту юриста та магістра права, здобуті у Військовому Червонопрапорному інституті (1991) та Українському Вільному Університеті (1996) відповідно. У 1995 році він також отримав право на заняття адвокатською діяльністю. Крім того, у 2025 році він завершив навчання в Міжрегіональній Академії управління персоналом, здобувши кваліфікацію магістра психології.

Пушкар — це екс-виконавчий директор з правових питань компанії "Енергоатом", а також актуальний (на 2025 рік) член Національної комісії, що регулює сфери енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). Він виступає однією з ключових постатей у справі "Міндічгейт".

За часів Януковича Пушкар працював під керівництвом Ігоря Миронюка (Рокета). Зокрема, протягом 2010-2015 років обіймав керівні посади у Фонді державного майна.

Колишній керівник "Укренерго" Володимир Кудрицький в бесіді з "NV" поділився, що у 2021 році Галущенко намагався ввести Пушкаря до складу правління "Укренерго".

"Це прізвище називали, він був керівником юридичного підрозділу "Енергоатому", його Галущенко прямо намагався призначити у правління "Укренерго" 2021 року", -- сказав Кудрицький.

Він зазначив, що "всіма можливими способами опирався цим призначенням", що стало причиною серйозного протистояння між "Укренерго" та Міністерством енергетики.

Тим часом Сергій Пушкар, який з 2022 року був виконавчим директором із правових питань "Енергоатома", у вересні 2025 року виграв конкурс і увійшов до складу НКРЕКП.

Згідно з повідомленням народного депутата Ярослава Железняка, в ніч на 11 листопада Пушкар залишив територію України.

"Сергій Пушкар, член НКРЕКП, сьогодні вночі залишив територію України. Він є ключовою фігурою на записах, де йдеться про отримання 'зарплати' в розмірі 20 тисяч доларів від Міндіча (фактично йдеться про 19 900 доларів). Лише три місяці тому він займав посаду виконавчого директора з правових питань в Енергоатомі," – повідомив народний депутат.

11 листопада НАБУ та САП оприлюднили нові деталі спецоперації "Мідас". Детективи задокументували, як злочинна організація передала колишньому віцепрем'єр-міністру України, який отримав прізвисько "Че Гевара", хабар у вигляді готівки в розмірі 1,2 мільйона доларів та близько 100 тисяч євро.

Згідно з інформацією слідства, фінансові кошти були передані безпосередньо як у офісному приміщенні, так і в медичній установі, розташованій у центрі Києва, яка належала одному з учасників справи.

Хоча в документі не згадується ім'я, джерела з різних медіа свідчать, що мова йде про Олексія Чернишова.

Слід зазначити, що це вже друга підозра, яка була висунута колишньому посадовцю. На основі інформації, наданої Національним антикорупційним бюро (НАБУ) та Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою (САП), ексвіцепрем'єр входив до числа осіб, які відвідували відоме як "пральня" – місце, де відбувалася легалізація коштів, здобутих злочинним шляхом.

Згідно з перехопленими бесідами, "Рокет" та "Тенор" вели розмови про "переведення" величезних сум у десятках тисяч доларів. Операційний аспект "пральні" контролював чоловік на прізвисько "Шугармен", за яким, імовірно, стоять брати Цукермани (Михайло або Олександр), пов'язані з Міндічем, повідомляє "Економічна правда".

За інформацією слідчих, саме ці особи були відповідальні за облік та легалізацію готівки через мережу іноземних компаній. Варто зазначити, що брати Цукермани, подібно до Міндіча, залишили країну незадовго до проведення обшуків у справі "Мідас".

Офіс, що виконував роль командного центру для операцій, був розташований у самому серці Києва, в будівлі, що належить родині Андрія Деркача. Згідно з даними розслідування, саме в цьому місці велося ведення "чорної бухгалтерії", зберігалася готівка та здійснювався облік усіх фінансових транзакцій злочинного угрупування.

Ключову роль у фінансових транзакціях виконував працівник офісу на прізвисько "Рьошик" (наразі невідомо про кого саме йде мова -- Ред.) -- фактично головний бухгалтер схеми, через якого проходили основні платежі. Гроші часто видавалися за межами України, зокрема під час відряджень представників енергетичних компаній.