Кожна третя декларація містить помилки: у звітах чиновників виявлено неточності на мільярдні суми гривень.

В Україні виявили, що кожна третя перевірена декларація посадовців містить серйозні порушення -- сумарно на 5,8 мільярда гривень. Лише 0,9% з перевірених декларацій не викликали питань.

Аналітики з Опендатабот інформують про це. Висновки були отримані на основі перевірок, проведених Національним агентством з питань запобігання корупції (НАЗК) у період 2024-2025 років.

Усього за перші шість місяців 2025 року державні службовці подали більше 706 тисяч декларацій. Проте виявилось, що більшість з цих документів містять як неточності, так і свідомі маніпуляції. За цей час було виконано 1 534 повних перевірки, і лише 0,9% декларацій не викликали жодних запитань - решта ж виявилися з помилками, порушеннями або ознаками злочинних дій.

Кожна восьма подана декларація вимагала корекції, що вказує на масову недбалість або намагання приховати справжні доходи. Багато ситуацій не обмежуються лише технічними помилками: 423 декларації містили навмисно неправдиву інформацію, що підпадає під кримінальну відповідальність за статтею 366-2 Кримінального кодексу України. В середньому, помилки в цих документах становили близько 13,6 мільйона гривень, а загальна сума перевищила 5,8 мільярда гривень.

НАЗК підкреслює, що алгоритми аналізу фокусуються виключно на деклараціях з високим ризиком. Проте навіть за цього підходу вражає кількість виявлених фальсифікацій. Додатково, 13% декларацій виявилися з недостовірними даними, що може призвести до адміністративної відповідальності. Загальна сума помилок перевищує 129 мільйонів гривень, що в середньому становить понад 800 тисяч гривень на одну декларацію.

У 2% поданих декларацій виявлено ознаки незаконного збагачення на загальну суму 646,2 млн грн, а також 3% містили необґрунтовані активи, що перевищують 129 млн грн. У деяких випадках в одній декларації фіксувались відразу кілька порушень. Найбільше випадків недотримання законодавства було зафіксовано серед чиновників, які декларують розкішну власність, коштовності, а також значні суми готівки або криптовалюти.

Незважаючи на велику кількість виявлених випадків правопорушень, ефективність покарань залишається на низькому рівні — лише 9% кримінальних справ закінчуються висуванням підозр або судовими розглядами. Наприклад, у 2025 році було порушено 258 справ щодо фальсифікації декларацій, проте лише 17 з них дійшли до суду.

Як повідомляв OBOZ.UA раніше, суддя Львівського апеляційного суду Михайло Романюк підозрюється в незаконному збагаченні. Національне антикорупційне бюро з'ясовує, як родина судді отримала у власність історичну віллу "Мюллера" у Львові (вул. Квітнева, 6), вартість якої перевищує 54 мільйони гривень.