Київ, Одеса, Львів, Харків: Міністерство закордонних справ більше не приймає офіційні документи з-за кордону, в яких вказано неправильне написання українських міст.

Міністерство закордонних справ України відмовляється приймати офіційні іноземні документи, в яких неправильно вказані назви українських міст, зокрема застарілі або російськомовні варіанти. Використання українських назв - суверенне національне право, яке відповідає чинному законодавству.

Цю інформацію озвучив заступник міністра закордонних справ Андрій Сибіга. Він охарактеризував подібні випадки як прояви комплексу неповноцінності, які необхідно радикально подолати.

Сибіга поділився, що нещодавно отримав офіційну ноту з іншої країни, де місто Київ було зазначено як Kiev. Помітивши це, він віддав наказ повернути документ без розгляду і більше не приймати подібні звернення. Він наголосив, що іноземні партнери повинні спочатку ознайомитися з правильними транслітераціями українських географічних назв, перш ніж висловлювати "запевнення в глибокій повазі" до України.

В уряді підкреслили, що цей крок свідчить про рішучість дипломатичної команди у питаннях називання українських міст.

"Це також стосується українських міст, таких як Одеса, Львів, Чернігів, Харків, Чорнобиль та інших, які повинні відповідати українській, а не російській системі транслітерації," - підкреслив керівник відомства.

За інформацією Сибіги, Міністерство закордонних справ активно займається виправленням помилок у написанні українських топонімів по всьому світу. Це стосується онлайн-платформ, засобів масової інформації, транспорту, публічних просторів, державних установ, а також сфери мистецтва та інших галузей. Дипломат зазначив, що на цьому фронті вже є певні позитивні результати.

"Відомі світові медіа, такі як AP, BBC, The Guardian, ARD та інші, а також численні авіакомпанії, включаючи Air France, сотні аеропортів по всьому світу, уряди Німеччини та інших країн, міжнародні організації та інші структури вже внесли зміни до правил транслітерації назв українських міст, перейшовши на правильні варіанти з української мови," - зазначив він.

Однак, як підкреслив Сибіга, незважаючи на значні досягнення, робота триває: у деяких випадках все ще відзначаються випадки помилок у написанні, і Міністерство закордонних справ оперативно реагує на ці ситуації. Він також висловив вдячність усім громадянам, активістам та організаціям, які надають допомогу. "Якщо ми самі не візьмемося за цю справу, ніхто інший за нас не зробить", - підкреслив дипломат.

Міністр закордонних справ України оголосив про підготовку нових змін у топонімічній політиці країни — повернення до використання українських назв іноземних географічних об'єктів, що мають українське коріння. Це стосується, зокрема, перейменування Бреста на Берестя, Бєлгорода на Білгород та Дебрецена на Доброчин. Як зазначив Сибіга, ця ініціатива ґрунтується на діючому законодавстві України.

"Використання українських назв - наше суверенне національне право, яке до того ж відповідає діючому законодавству. Частина 3 статті 41 Закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної" прямо передбачає перевагу для українських назв іноземних топонімів", - пояснив міністр.

В українському законодавстві зазначено, що "Назви географічних об'єктів і топонімів, які знаходяться на території інших країн, а також ті, що не підпадають під суверенітет або юрисдикцію жодної держави, повинні подаватися в Україні державною мовою у транскрипції з оригінальної мови, враховуючи особливості української фонетики та правопису. У випадку, якщо географічний об'єкт чи топонім має українське походження, ця назва може використовуватися замість або разом з іншомовною версією. В офіційних документах надається перевага назвам українського походження".

Окрім цього, Міністерство закордонних справ має намір ініціювати процес систематизації використання українських назв іноземних міст, що мають українське історичне чи мовне підґрунтя. Варто зазначити, що мова йде лише про внутрішнє застосування – Україна не планує нав'язувати ці назви іншим країнам.

Сибіга пригадав, що у багатьох країнах існують спеціальні географічні комісії, які ведуть реєстри назв - настав час створити подібну систему і в Україні. У зв'язку з цим МЗС найближчим часом планує організувати експертне обговорення, публічну дискусію та координацію з іншими відомствами для розробки необхідних рішень.

"Як у випадку виправлення неправомірного використання іноземцями назв українських міст, так і при переході на українські назви іноземних топонімів, йдеться, перш за все, про повагу. А точніше, про нашу самоповагу як нації. Лише тоді, коли ми будемо поважати себе, інші зможуть нас поважати," - підкреслив керівник Міністерства закордонних справ.

Також дипломат закликав українців долучитися до цієї ініціативи та поділитися у коментарях назвами іноземних міст українського походження, які вони хотіли б бачити в національному вжитку.

У Міністерстві закордонних справ зазначили, що хештег #KyivNotKiev є лише одним із прикладів міжнародної ініціативи, спрямованої на коректне написання назв українських міст. Ця кампанія має на меті переконати закордонних партнерів використовувати правильну орфографію.

"Зміни вже вплинули на сотні компаній, організацій, медіа та урядів. Ми продовжуємо цю ініціативу, адже правильного написання заслуговують такі міста, як Харків, Чернігів, Одеса, Дніпро та Чорнобиль – всі українські топоніми. Вдячні всім, хто приєднується до цієї важливої адвокаційної діяльності!" – підкреслили в установі.

Як стало відомо з повідомлення OBOZ.UA, Міністерство закордонних справ України оголосило про значні зміни у своїй структурі, які відповідають вимогам воєнного часу та сучасним європейським і світовим стандартам дипломатії. Реорганізація включає в себе створення нових департаментів і управлінь, перегляд регіональних напрямків діяльності, а також впровадження нової системи розподілу функцій серед керівництва.