Лікарні без електрики, винних не можливо виявити: чому важливі об'єкти в Україні залишаються без світла і які наслідки це може мати.

Дізнайтеся, чому медичні заклади та тролейбуси перестали бути критичною інфраструктурою

В Україні почалися планові відключення електроенергії, які стали впливати на важливі об'єкти, такі як громадський транспорт і медичні установи. У Львові, 7 січня, без стабільного електропостачання залишилися комунальний електротранспорт та деякі лікарні, тоді як у Києві нещодавно були зафіксовані зриви медичних обстежень у дитячій лікарні "Охматдит" через відключення електроенергії. Причиною цього стали зміни в урядових нормах, що визначають критичність підприємств.

"Телеграф" поділиться причинами, чому це могло статися, вкаже на осіб, відповідальних за складання списків критично важливої інфраструктури, а також розповість про поточну ситуацію в містах.

Львів переживає проблеми з електропостачанням: лікарні та транспорт залишилися без світла.

Міський голова Львова Андрій Садовий в коментарі, який "Телеграфу" надала пресслужба, заявив, що через нові підходи до визначення критичності об'єктів місто зіткнулося з плановими відключеннями електроенергії на об'єктах, які не мали б потрапляти під знеструмлення.

"Ми сьогодні мали дуже складну ніч. Лікарня Святого Луки, де лікується дуже багато поранених, і всі наші лікарні в другому ТМО були без електропостачання. Плюс електротранспорт не вийшов на маршрути вчасно. Я чомусь думав, що після спілкування з пані прем'єр-міністром, з пані Свириденко, яка чітко дала меседж -- дякую їй за це, -- після розмови з виконуючим обов'язки міністра енергетики, після дзвінка міністра Ляшка, який мене запевнив на тисячу відсотків, що ніхто не має права відключати медицину, такого не буде", -- говорить Садовий.

За словами мера, місто змушене було перевести частину медичних закладів на дизельні генератори, хоча такі рішення, наголошує він, мають застосовуватися лише в умовах обстрілів або надзвичайних ситуацій. Окрему увагу Садовий звертає на зупинку електротранспорту.

"Як ви можете бачити, трамваї наразі відсутні, а тролейбуси теж не курсують. На 13:35 в роботі тільки шістка з трамваїв, а серед тролейбусів — лише 32-й. Інші транспортні засоби стоять на місці. Тягові підстанції вимкнені. З ким я можу обговорити цю ситуацію?" — висловлюється міський голова.

Мер підкреслює, що міська адміністрація не раз звертала увагу на недопустимість відключення електрики лікарням, станціям очистки та транспортним засобам, але отримує відповіді про те, що рішення приймаються на централізованому рівні.

"Обленерго говорить прямо: їм дали команду відключати. Диспетчер має листок, у якому написано, що можна, а що ні. І в цьому листку зазначено, що ці об'єкти можна відключати. Отже, хтось має змінити цей листок -- або на рівні області, або на рівні Міністерства енергетики", -- заявляє Садовий.

За його словами, ситуація є загальноукраїнською, однак не всі регіони готові про це говорити публічно.

Мер міста стверджує, що наразі ведеться активна робота над відновленням електротранспорту та забезпеченням стабільного електропостачання для медичних установ.

"Мої кроки зрозумілі. Знову вранці я буду наголошувати на важливих питаннях. Моє завдання полягає в тому, щоб забезпечити нормальну роботу громадського транспорту і гарантувати, що пацієнти в лікарнях матимуть повну впевненість у тому, що їм не відключать апарати ШВЛ, а дизельгенератори використовуватимуться лише в екстрених випадках, а не в повсякденному житті. Ми не загинемо, ми вистоїмо. Але постійно ставити нас у такі складні умови — це не є правильним", — підсумував він.

Як урядові рішення "працюють" на місцях

Після масових відключень електроенергії у Львові, що вплинули на лікарні та комунальний електротранспорт, між місцевою адміністрацією і урядом розгорнулася непряма, але помітна дискусія про причини та відповідальність за ці дії.

Зазначимо, що першим про ситуацію в місті доповів мер Андрій Садовий, який ще вранці вийшов з публічною заявою. Він повідомив, що намагається зв'язатися з членами Кабінету Міністрів для відновлення електропостачання до важливих інфраструктурних об'єктів. У подальших повідомленнях він уточнив, що після переговорів з прем'єр-міністеркою, виконувачем обов'язків міністра енергетики та міністром охорони здоров'я вдалося відновити електропостачання для деяких об'єктів критичної інфраструктури.

Прем'єр-міністерка Юлія Свириденко відкрито підкреслила, що уряд категорично заборонив відключення медичних установ у період дії графіків обмеження електропостачання.

Вона зазначила, що ця заборона закріплена у рішенні Кабміну щодо проходження осінньо-зимового періоду 2025/26 років, а відповідальні виконавці, включно з місцевою владою, зобов'язані забезпечити його безумовне виконання.

"Органи контролю, у тому числі Держенергонагляд, невідкладно проведуть перевірки фактів можливих порушень урядового рішення, зокрема у місті Львові. Здоров'я і життя людей -- це не привід для маніпуляцій та гучних заголовків", - дописала вона.

Фактично, все зводиться до різного трактування того, як саме урядові рішення були реалізовані на практиці: міська влада Львова заявляє про фактичне знеструмлення критичних об'єктів попри урядові запевнення, тоді як уряд наполягає, що відключення лікарень заборонені, а відповідальність за виконання цих норм лежить на виконавцях на місцях -- операторах систем розподілу як, наприклад, ДТЕК або Львівобленерго.

Популізм, безвідповідальність та ілюзорні проекти.

Колишній міністр енергетики та захисту довкілля України Олексій Оржель звертає увагу, що нинішня ситуація з відключеннями медичних закладів є наслідком не одного рішення, а сукупності політичних обіцянок і управлінських провалів на різних рівнях. За його словами, він не брав участі у формуванні переліків критичної інфраструктури, однак логіка ухвалення рішень виглядає проблемною вже на етапі підготовки даних.

"Прем'єр-міністр демонструє популістські настрої, обіцяючи 1 ГВт, тоді як місцева влада, ОДА та керівники лікарень проявляють недбалість. Найімовірніше, хтось, хто зібрав дані про резервні джерела енергії для критично важливої інфраструктури, дійшов висновку, що ці джерела можуть бути задіяні, і в результаті виключив певні об'єкти", - зазначає він.

Окремо Оржель наголошує, що сама наявність генераторів не гарантує безпеки медзакладу. Ключовими є питання підключення до критичних споживачів, технічного стану обладнання, регулярного обслуговування та фінансування пального.

"Я переконаний, що в "Охматдиті" повинні бути резервні генератори, здатні забезпечити енергопостачання для критично важливих споживачів і обладнання. У нашій ініціативі на підтримку лікарень ми встановлюємо та підключаємо необхідне обладнання, надаючи пріоритет реанімаційним відділенням, хірургії, системам постачання кисню та іншому важливому устаткуванню," - зазначає він.

Однак він також зазначає, що існують ситуації, коли передані генератори чи інше обладнання можуть роками не використовуватися або навіть пропадати, при цьому у звітах їх все ще вказують як "наявні".

Подібну точку зору висловлює ще один колишній службовець Міністерства енергетики, який також підкреслює, що проблема не зводиться лише до рішень, ухвалених на центральному рівні.

"Чому лікарні досі не мають резервних джерел електропостачання — це питання залишається без відповіді. Адже було реалізовано чимало міжнародних ініціатив та програм, спрямованих на вирішення цієї проблеми," — зазначає джерело.

Велика частина відповідальності за цю проблему покладається також на місцеві органи влади, які повинні були гарантувати не лише формальну, а й реальну готовність медичних закладів до можливих відключень.

Замість цього народний обранець Сергій Нагорняк звинуватив уряд у виникненні цієї ситуації.

"На жаль, це результати діяльності бездіяльного уряду," -- висловився Нагорняк.

У відповідь на запит "Телеграфа" НЕК "Укренерго" повідомила, що не має відношення до процесу відключення лікарень і не займається визначенням критично важливих об'єктів.

В компанії пояснили, що відповідають лише за роботу енергосистеми загалом і не займаються розподілом електроенергії, не ухвалюють рішень про знеструмлення та не формують переліки критичної інфраструктури. Ці повноваження належать органам місцевого самоврядування та обленерго.

Крім того, "Укренерго" не має даних щодо забезпечення лікарень генераторами і не враховує думку Міністерства охорони здоров'я при складанні графіків відключень, оскільки це не є частиною його функцій.

Ключове питання -- чи були лікарні у Львові та Києві включені до переліків об'єктів критичної інфраструктури -- залишається без чіткої відповіді. Співрозмовники "Телеграфа", які раніше працювали в енергетичному секторі, зазначають, що медичні заклади мали би входити до таких переліків за замовчуванням, а їх можливе виключення виглядає дивним. Водночас підтвердити, чи були лікарні офіційно виключені, чи проблема виникла під час застосування графіків відключень, ніхто не зміг. Отримати відповідь від місцевих департаментів, відповідальних за формування переліків критичної інфраструктури, наразі не вдалося.

Хто насправді отримав вигоду від нових графіків відключень?

Народний депутат України, Сергій Нагорняк, який очолює підкомітет з енергоефективності та енергозбереження у Комітеті Верховної Ради з питань енергетики та житлово-комунального господарства, зазначає, що скорочення тривалості графіків відключень у Києві та кількох інших регіонах зумовлене двома основними факторами, жоден з яких не свідчить про реальні покращення в енергетичній системі. Перший з цих факторів – це новорічні свята.

"Вони постійно демонструють нижчий рівень споживання електроенергії в країні порівняно з звичними робочими днями. У цей час промисловість і бізнес зазвичай відпочивають, проте все ще використовують значну частину електричної енергії," – підкреслює Нагорняк.

Іншим фактором він зазначає урядове завдання обласним військовим адміністраціям спільно з обленерго переглянути та значно зменшити списки об'єктів критичної інфраструктури. Формально це дало можливість звільнити додаткові обсяги електроенергії, проте на практиці це призвело до перенесення навантаження з бізнесу та соціальних установ на резервні джерела живлення.

Окремо депутат звертає увагу на абсурдність ситуації з медичними закладами.

"Якщо в моєму окрузі налічується шість лікарень, і ні одна з них, навіть якщо вона кластерна, не є частиною списку критичної інфраструктури, то виникає запитання: що ж насправді вважається критично важливим?" -- підкреслює Нагорняк.

Він акцентує увагу на тому, що наявність генераторів не може слугувати виправданням для комплексного відключення електропостачання в медичних установах.

"Лікарня функціонує на генераторах, споживаючи дизель, що фінансується з бюджету громади. Крім того, існує загроза виходу з ладу цінного обладнання, придбаного за кошти донорів, держави та самих мешканців громади," — підкреслює він.

Підсумовуючи, Нагорняк визнає намір уряду знизити соціальну напругу через тривалі відключення, однак наполягає, що такий підхід не можна реалізовувати за рахунок медицини та економіки.

"Цю проблему слід вирішувати з господарським і державницьким підходом. Перш за все, необхідно забезпечити належне функціонування лікарень. При цьому пріоритети повинні бути чітко окреслені на рівні уряду, а не передаватися у вигляді незавершених доручень на місця," — підкреслює депутат.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" пояснив, чому існують перекоси у відключеннях світла для різних груп. Про те, як кожен українець може долучитися до скорочення часу без електроенергії, розповідав народний депутат Сергій Нагорняк.