Львів проводить в останню путь трьох своїх героїв-захисників.

У п'ятницю, 22 серпня, Львів проведе в останню путь військовослужбовців Ігоря Сивенького, Віктора Колодія та Андрія Мацька, які боролися за Україну проти російських загарбників. Цю інформацію підтвердила пресслужба Львівської міської ради.

Останнє прощання з Ігорем Сивеньким відбудеться о 9:00 в храмі Пресвятої Богородиці ПЦУ в селі Ременів.

Прощання із Віктором Колодієм розпочнеться о 8:00 у храмі святого Йосафата в м. Шептицькому.

Останнє прощання з Андрієм Мацьком відбудеться о 9:30 в храмі Вознесіння Господнього, що розташований за адресою: вулиця Широка, 81а.

Церемонія похорону військовослужбовців розпочнеться о 11:00 в Гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла. Після цього, приблизно о 11:30, відбудеться загальноміське прощання на площі Ринок.

Захисників поховають на Личаківському цвинтарі, в секторі Почесних поховань сучасних Героїв.

Навчався у середній загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 31 м. Львова. Згодом здобув професію кухаря у Львівському професійному коледжі харчових технологій і сервісу.

Виконував обов'язки строкової військової служби.

Працював у службі охорони на приватних підприємствах.

За свідченнями близьких, Ігор вирізнявся добродушним і світлим характером, завжди оточуючи себе позитивом та веселими жартами. Він був надзвичайно уважним до інших, а також мав велике серце, сповнене любові до дітей і тварин. З юних років його захоплювали малювання і плавання, а у вільний час він із задоволенням рибалив і насолоджувався природою.

З моменту початку повномасштабного вторгнення російських агресорів він добровільно вирішив стати на захист своєї Батьківщини. Боровся за збереження територіальної цілісності та суверенітету України на Донеччині, служачи у 26-му окремому полку військової частини 3115 Національної гвардії України. За свої заслуги був удостоєний нагороди Президента України "За оборону України".

У Героя є донька, зять, брат із сім'єю, племінниця з рідними, похресниця, дядько, тітка, а також двоюрідні брати та сестри.

Віктор Колодій (08.05.1973 - 16.08.2025) народився в місті Шептицькому, розташованому в Львівській області.

Отримав освіту в гімназії №12, що підпорядкована Шептицькій міській раді. Після цього вирішив опанувати спеціальність слюсаря з ремонту автомобілів у Львівському вищому професійному училищі комп'ютерних технологій та будівництва, яке раніше було відомо як професійно-технічне училище №26.

Виконував обов'язки строкової військової служби.

Працював шахтарем у Відокремленому підрозділі "Шахта "Червоноградська"" державного підприємства "Львіввугілля" та у Відокремленому підрозділі "Шахта "Великомостівська"" державного підприємства "Львіввугілля".

Зі слів рідних, Віктор був спокійним і добрим, завжди вирізнявся справедливістю та доброзичливістю. Був працьовитим і відповідальним у всіх своїх справах, водночас сміливим і рішучим у важливі моменти життя. Цікавився технікою, особливо ремонтом автомобілів, у чому мав неабиякий хист.

У 2023 році став на захист Батьківщини від вторгнення російських окупантів. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Північно-Слобожанському, Південно-Слобожанському та Курському напрямках у лавах 15-го мобільного прикордонного загону "Сталевий кордон" Державної прикордонної служби України.

У Героя залишились мати, сестра та брат разом зі своїми сім'ями.

Андрій Мацько (05.12.1986 - 21.08.2024). Уродженець села Артищів Львівської області.

Отримав освіту в Маковицькій початковій школі, яка входить до складу Новоград-Волинської міської об'єднаної територіальної громади. Займався трудовою діяльністю в будівельному секторі на приватних компаніях.

За розповідями близьких, Андрій вирізнявся добротою та щирістю, випромінюючи життєрадісність і відкритість. Він мав велике захоплення тваринами, активно цікавився спортом і завжди черпав з нього натхнення.

У 2024 році я вступив на захист рідної землі від агресії російських загарбників. Боровся за територіальну цілісність та суверенітет України на Донеччині, служачи в 49-му окремому штурмовому батальйоні "Карпатська Січ" імені Олега Куцина в складі Сухопутних військ Збройних Сил України. За свою службу отримав нагрудний знак "Ветеран війни".

У Героя залишилися син, близький брат і дядько з родиною.