Львів проводить в останню путь своїх Героїв: їхні життєві шляхи - Новини Твоє місто.

Чин похорону воїнів розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла.

Сьогодні, 5 жовтня, Львів вшановує пам'ять військових Романа Маркевича, Сергія Загребельного та Володимира Москвяка, які загинули, борючись за свободу України від російських агресорів.

Чин поховання військових розпочнеться о 11:00 у Гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла. Після цього, приблизно о 11:30, відбудеться загальноміська церемонія прощання на площі Ринок.

Роман Маркевич (18.05.1973 -- 20.09.2026) Уродженець міста Комарно Львівської області

Я здобував освіту в Комарнівському опорному закладі загальної середньої освіти I-III ступенів, що підпорядковується Комарнівській міській раді Львівської області.

Пройшов строкову службу в армії.

Професійно займався виготовленням меблів на замовлення у приватних компаніях.

Зі слів рідних, Роман був доброю, позитивною та впевненою у собі людиною, завжди готовою прийти на допомогу. Захоплювався механікою та риболовлею, любив проводити час на природі.

У 2024 році я взяв на себе обов'язок захищати свою країну від вторгнення російських військ. Моя мета полягала в охороні територіальної цілісності та суверенітету України на Донецькому напрямку, де я служив в 58-й окремій мотопіхотній бригаді, названій на честь гетьмана Івана Виговського, в лавах Сухопутних військ Збройних Сил України.

У Романа Маркевича є брат, племінники та рідні.

Сергій Загребельний (14 серпня 1979 - 1 жовтня 2026) народився в містечку Кодима, що в Одеській області.

Навчався у комунальному закладі "Кодимський ліцей" Кодимської міської ради Подільського району Одеської області. Згодом здобув вищу військову освіту в Одеському інституті Сухопутних військ. Продовжив навчання в Одеській національній академії зв'язку та Національному університеті оборони України імені Івана Черняховського.

Служив у військових частинах Західного оперативного командування, де пройшов кар'єрну сходинку від командира взводу до командира роти. У 2013 році займав посаду керівника групи обліку особового складу та розташування військових підрозділів організаційно-мобілізаційного управління штабу оперативного командування "Північ" у місті Рівне.

У період із 2014 до 2016 року був учасником АТО. Згодом обіймав офіцерські посади у структурах оперативної та територіальної оборони Збройних Сил України. Із початком повномасштабного вторгнення російських окупантів продовжив боронити незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України.

Пізніше він служив у Національній академії сухопутних військ, названій на честь гетьмана Петра Сагайдачного. Займав посади викладача, старшого викладача кафедри тактики факультету бойового застосування військ, а також був заступником начальника кафедри бронетанкової техніки, зрештою очоливши цю кафедру на тому ж факультеті.

Зі слів рідних, Сергій був доброю, справедливою, життєрадісною та турботливою людиною, відданим сім'янином. Завжди був готовий допомогти й підтримати інших. Особливо відповідально ставився до своєї професійної діяльності, жив життям кафедри, дбав про її розвиток та постійно прагнув удосконалювати її роботу. З особливою увагою ставився до студентів, підтримував їх та охоче ділився своїми знаннями й досвідом. Цікавився інформаційними технологіями, вивчав іноземні мови. Любив відпочивати на природі, рибалити та збирати гриби.

Володар багатьох нагород.

У Сергія Загребельного залишилися дружина, дві доньки, син та родина.

Володимир Москвяк (24.06.1986 -- 26.09.2026) Уродженець села Рогізно Львівської області

Свою освіту я розпочав у Дунаївській гімназії, що підпорядкована Перемишлянській міській раді Львівського району Львівської області. Після цього я отримав професійну кваліфікацію в Поморянському професійному ліцеї.

Працював у сфері будівництва на приватних підприємствах.

Згідно з розповідями близьких, Володимир був щирою, уважною, старанною та життєрадісною особистістю. Він вирізнявся своїм оптимістичним поглядом на світ, комунікабельністю та позитивною енергією. Його захопленнями були риболовля, полювання та мотоспорт.

У 2024 році він взяв на себе обов'язок захищати свою країну від агресії російських окупантів. У складі 45-го полку оперативного призначення імені Олександра Красіцького Національної гвардії України він відстоював територіальну цілісність та суверенітет України в Донецькому регіоні.

У Володимира Москвяка є батько, брат і сестра, дядько з родиною, хрещені, кохана дівчина та близькі люди.

Поховають захисників на Личаківському кладовищі, на полі почесних поховань №87 (вул. Пасічна).