Львів віддає останню шану захиснику Валерію Іщуку.

У п'ятницю, 7 лютого, Львів попрощається з 40-річним Валерієм Іщуком, який загинув у боротьбі з російськими агресорами. Інформацію про це надала пресслужба міської ради Львова.

Чин молитви та прощання відбудеться о 13:45 в храмі Пресвятої Євхаристії УГКЦ, що знаходиться за адресою: вул. Величковського, 1.

О 15:00 у Гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла розпочнеться церемонія похорону. Після цього, приблизно о 15:30, на площі Ринок відбудеться загальноміське прощання з воїном.

Поховають Валерія Іщука на Личаківському кладовищі.

Львів'ян просять вшанувати пам'ять загиблого героя, утримуючись від святкувань і розважальних подій у цей час.

Біографічна інформація:

Львів'янин Валерій Іщук (позивний Пух) (11.12.1984 - 03.02.2025) навчався у СЗШ №100. Закінчив Львівський кооперативний фаховий коледж економіки і права та економічний факультет Національного університету "Львівська політехніка".

Брав активну участь у подіях під час Помаранчевої Революції, згодом розпочав волонтерську діяльність, щоб підтримувати своїх друзів на фронті. Впродовж наступних років змінив кілька професій, обіймав посади у низці фінансових установ Львова.

Згідно з розповідями близьких та товаришів, Валерій був "радісною, неймовірно яскравою особистістю з щирим і добрим серцем". Проте, що найбільше вражало всіх — це його безмежна сміливість, стійкість і відвага. Його характеризували словами: "Існують справді незамінні люди!".

За словами близьких, Валерій Іщук "повністю присвячував себе родині, був неймовірно турботливим і відповідальним чоловіком та батьком для своїх синів і доньки дружини". Він мав золоті руки і вмів все, а у вільний час захоплювався водінням та слуханням музики.

З моменту початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації він без вагань вступив до лав 125 окремої бригади територіальної оборони регіонального управління "Захід". Завжди залишався поруч із побратимами у важкі часи, не раз рятуючи їх "з самого пекла". Як зазначають близькі, "він по-справжньому любив свою справу, віддавав їй усе своє серце, незважаючи на велику втому від щоденних викликів".

У Валерія Іщука залишилися батьки, дружина та діти, сестра.