Львівська архієпархія Української греко-католицької церкви офіційно призупинила діяльність шістьох священників.

Львівська архієпархія УГКЦ офіційно відлучила шістьох священників, зокрема -- Василя Ковпака та Богдана Радюка, за порушення церковних норм

На тлі церковного конфлікту в селі Прилбичі Львівська архиєпархія УГКЦ офіційно відлучила від церкви шістьох отців, щодо яких у різні роки було запроваджено заборону на здійснення будь-яких богослужінь. Усі ці рішення залишаються чинними й сьогодні.

У список священиків Львівської архієпархії УГКЦ, які офіційно втратили право проводити богослужіння і вважаються відлученими від церкви, потрапили:

Василь Ковпак, 58-річний священнослужитель, був висвячений у 1989 році. Він є одним із провідних діячів лефевристського руху та засновником Священничого братства на честь святого священномученика Йосафата.

У 2004 році кардинал Любомир Гузар повідомив, що отець Ковпак "несанкціоновано покинув УГКЦ" і наклав на нього сувору екскомуніку за непокору та дії, що суперечили церковним канонам. Йому ставили в провину організацію семінарії без необхідного дозволу та вимогу проводити богослужіння лише за традиційними обрядами.

Крім того, у 2007 році Ватикан, через трибунал Конгрегації доктрини віри, ухвалив підтвердження цього рішення. Внаслідок цього священнику було заборонено виконувати будь-які таїнства, проводити літургії, користуватися правами священнослужителя і брати участь у церковному житті.

Не зважаючи на це, він не приймає ухвалене рішення і продовжує виконувати свої обов'язки в храмі, який розташований у мікрорайоні Рясне у Львові.

Богдан Радюк, який має 69 років, був висвячений в 1990 році і здобув популярність як прихильник спадщини Василя Ковпака.

У 2007 році Львівська архієпархія ухвалила рішення про визнання його винним у схизмі, наклавши на нього сувору кару у вигляді великої екскомуніки. Отцю Радюку заборонено виконувати будь-які літургійні обряди, здійснювати таїнства або брати участь у церковному управлінні. Незважаючи на це, він не визнає рішення про екскомуніку і продовжує проводити служіння в Прилбичах, де триває церковне протистояння.

Михайло Палій (52 роки) -- висвячений у 2000 році.

У 2014 році Апостольська столиця надала дозвіл на звільнення від обітниці целібату, що призвело до його втрати статусу клірика.

Незважаючи на це, згідно з інформацією від Стрийської єпархії, він продовжував представляти себе як священника та діяв у ролі "адвоката" в церковних питаннях, зокрема, захищаючи колишнього монаха Антонія-Григорія Планчака. У 2018 році на нього було накладено малу екскомуніку, що забороняє йому брати участь у прийнятті Пресвятої Євхаристії.

Роман Ваньо, якому нині 74 роки, був висвячений у 1984 році і нині мешкає в селі Руда-Краковецька.

У 2023 році священнодіяльність Івана Кащука була заборонена через його регулярні порушення церковних норм, участь у розколах та відмову від повернення до євхаристійного єднання з УГКЦ. Іван Кащук, 71 рік, є священником із Краківця, де був висвячений у 1978 році. У 2018 році він отримав річну суспензію за спільне служіння з некатолицьким священиком, яким є його син — настоятель православної громади.

Незважаючи на попередження, отець Кащук не припиняв своїх дій. У 2022 році заборону було продовжено через подальші відхилення від канонів і відмову відновити єдність з Церквою.

Михайло Коваль, 62 роки, колишній редемпторист, отримав священичий сан у 1992 році. У 2020 році він разом із "піддияконом" Михайлом намагався збудувати незаконну каплицю в парку "Високий замок" у Львові, видаючи себе за представників "єдиної соборної апостольської церкви УГКЦ".

Тоді синкел у справах монашества Юстин Бойко наголосив, що Коваль не має жодного стосунку до УГКЦ і був усунений із монастиря через дисциплінарні проступки та проблеми психологічного характеру.

У 2023 році Українська греко-католицька церква офіційно оголосила, що Михайлу Ковалю заборонено виконувати будь-які священницькі обов'язки, а також духовенству не дозволяється співслужити з ним.

17 листопада в селі Прилбичі, що на Львівщині, спалахнув конфлікт за право на храм між вірянами Української греко-католицької церкви та прихильниками лефевристського руху, очолюваними відлученим священником Василем Ковпаком.

Очільник місцевої громади УГКЦ Андрій Стадницький зазначив, що конфлікт триває з 2007 року, коли прибічники Ковпака вперше зайняли храм, проте згодом УГКЦ відновила своє право на проведення богослужінь.

Він підкреслив, що угоди щодо чергування служінь існували лише в усній формі і не мали юридичного підтвердження. Оскільки церква офіційно є частиною УГКЦ, громаді був наданий повний доступ до всіх приміщень, а також була встановлена система сигналізації.

За інформацією Стадницького, прихильники Ковпака знову примусово потрапили до храму, зламавши замки, що призвело до активації охоронної системи і виклику поліції. Він вважає, що дії цієї групи є руйнівними.