Львівський залізничний вокзал: спадщина найдавнішого терміналу України.

Головний залізничний вокзал у Львові адаптують до потреб людей з інвалідністю. Укрзалізниця оголосила перший тендер на інклюзивне пристосування платформ. Львівський вокзал не вперше зазнає змін, насправді його багато разів перебудовували. Розповідаємо історію цього найдавнішого українського двірця.

У XIX столітті у Львові з'явилися практично одночасно два залізничні вокзали. У ті часи прокладення залізничних шляхів через місто забезпечувало його інтенсивний розвиток, і Львів відігравав роль ключового транспортного центру Галичини. Першу залізничну лінію австрійська адміністрація провела з Львова до Відня - тодішньої столиці імперії. Головний вокзал, який нагадує неоготичний замок з величними вежами, було завершено у 1861 році.

Перший львівський вокзал 1861 року

Місце, яке обрали для львівського вокзалу, тоді було заболоченим, але на узгір'ї. Будівельні роботи вело цісарсько-королівське Привілейоване товариство галицьких залізниць імені Карла Людвіга. Офіційне відкриття вокзалу відбулося 4 листопада 1861 року. Перший поїзд вирушив до Відня.Наступні поїзди курсували також до Перемишля і Кракова. Згодом залізничну мережу розширили навсібіч, полотно сполучало Львів з Тернополем, Чернівцями, Бродами, що тоді були прикордонним з Російською імперією містом.

Оформлення інтер'єру вокзалу в Чернівцях, розташованому у Львові.

Дослідниця Ірина Котлобулатова у своїй праці "Енциклопедія Львова" зазначає, що вокзал мав зали для очікування пасажирів різних класів, а також ресторан, кав'ярню, адміністративні приміщення, каси та поштове відділення. Біля будівлі були зведені житлові приміщення для працівників, казарми для інспекторів і залізничників, а також ремонтні майстерні і склади.

У 1866 році був зведений Чернівецький вокзал, який приблизно розташовувався на місці сучасного Приміського. Ця споруда відзначалася подібною архітектурною стилістикою: вона була з цегли двох відтінків, нетинькована та покрита черепицею. Спочатку Чернівецький двірець обслуговував пасажирські потяги, а згодом - вантажні. Хоча цей вокзал вже не існує, на його честь назвали вулицю, що з'єднує Городоцьку з головним вокзалом, - Чернівецька.

Потяг поруч із Чернівецьким залізничним вокзалом у Львові.

Залізниця зазнавала значного розвитку, маршрути розширювалися, і вокзал не встигав впоратися з дедалі зростаючим потоком поїздів і пасажирів. На початку XX століття було прийнято рішення звести новий, більш просторий вокзал. Архітектором проекту став Владислав Садловський, а виконання робіт довірили компанії Івана Левинського та Альфреда Захарієвича.

Новий залізничний вокзал був зведений у 1904 році.

На цьому об'єкті будівельники вперше впровадили сучасні технології, зокрема залізобетонні конструкції для купольного склепіння та пішохідні тунелі. Автори видання "Архітектура Львова" відзначають, що тут вперше в Галичині реалізували кіоски згідно з системою Еннебіка. Центральний фасад був оформлений під впливом павільйонів віденського метро, розроблених Отто Вагнером. Над пероном розташовувався дебаркадер - склепінчаста конструкція з металу та скла, підтримувана арками на металевих опорах. Цю конструкцію порівнювали з "павутиною, натягнутою на стеблах, що виросли з бетону".

На новому вокзалі зали очікування були розділені на три категорії. "Це були розкішні салоны, наповнені канделябрами, люстрами, золотими елементами та комфортними кріслами і диванами", - зазначають спогади сучасників у виданні "Архітектура Львова". Проектування їдальні та ресторану здійснили архітектори Тадей Обмінський та Олександр Лушпинський. Фасад будівлі прикрасили алегоричні скульптури жінки, чоловіка та лева, які уособлювали залізничний транспорт, торгівлю, промисловість і місто Львів. Головний вестибюль доповнював вітраж "Архангел Михаїл", що зображав панорамний вид на Львів. У 1904 році, в рік відкриття нового вокзалу, він вважався одним з найсучасніших у Європі.

На жаль, красивий будинок, що слугував символом міста, зазнав значних руйнувань під час Першої та Другої світових війн. У 1915 році вокзал був підпалений російськими військами, які відступали зі Львова. Крім того, будівлю обстрілювали під час польсько-української війни в 1918-1919 роках. Відновлення вокзалу тривало більше десяти років після завершення всіх бойових дій. Проте нова світова війна знову принесла серйозні втрати.

Вокзал у 1941-1944 роках

Повоєнна відбудова була завершена радянською владою у 1957 році. Однак багато елементів декору не було відновлено. Згідно з ідеологічними принципами того часу, будівля повинна була бути практичною, а не надмірно оздобленою.

Площа перед залізничним вокзалом після проведення реконструкції (зображення Юрія Коберника)

У сучасну епоху, у 2003 році, будівлю вокзалу було відреставровано з нагоди її сторіччя. У 2020 році місто завершило велику реконструкцію площі Двірцевої. Наступні етапи робіт передбачають встановлення ліфтів, ескалаторів та підняття перонів для забезпечення доступності. Львівський вокзал залишається найбільшим транспортним вузлом західної України: під час перших місяців великої війни він обслуговував до 130 тисяч пасажирів щодня.

Унікальні архівні зображення з Вікіпедії, а також з матеріалів сторінок Austro-Hungarian Bahnhöfe та "Мандрівка старим кордоном" на Facebook.