Львівська авторка Вікторія Амеліна отримала посмертну міжнародну нагороду Prix Voltaire.

Львівська авторка Вікторія Амеліна отримала посмертну Спеціальну відзнаку Prix Voltaire на 34-му Міжнародному конгресі видавців, який проходить з 4 по 6 грудня в Ґвадалахарі, Мексика. Цю інформацію оприлюднила неурядова організація PEN Ukraine.

Спеціальна нагорода Prix Voltaire посмертно вручається Міжнародною асоціацією видавців для того, щоб підкреслити виняткову боротьбу за свободу самовираження лауреата або лауреатки та підкреслити, яким чином його або її змусили мовчати.

Нагороду замість Амеліни отримала Олександра Матвійчук, очільниця Центру громадянських свобод.

"Після мого виступу до мене підійшло безліч людей, які розповідали, що знайомі з Вікторією особисто, адже зустрілися з нею на книжковому фестивалі або мистецькому заході. Я знову вражена тим, скільки всього вона встигла зробити – мандрувала, виступала, волонтерила, фіксувала воєнні злочини, писала книгу. Мені, звісно, дуже сумно, що Віка не може отримати свою нагороду особисто. Проте мости, які вона збудувала між Україною та світом, все ще функціонують, і на цьому міжнародному конгресі авторів та видавців з різних куточків світу це особливо відчувається," – зазначила у своїй промові Матвійчук.

На церемонії організатори продемонстрували виступ Вікторії Амеліної, який відбувся минулого року в Норвегії. Тоді Вікторія отримала Спеціальну відзнаку Prix Voltaire, що була призначена на честь Володимира Вакуленка, який загинув від рук російських окупантів у 2022 році в Ізюмському районі Харківської області.

Вікторія сказала: "Ця нагорода унікальна, значуща та зворушлива. Частково через те, що ніхто із сотень інших українських авторів, котрі, як і Вакуленко, були вбиті протягом усієї української історії, не отримував цю міжнародну відзнаку посмертно. Я впевнена, що Володимир Вакуленко хотів би також їм присвятити цю премію".

Інформаційно

Вікторія Амеліна народилася 1 січня 1986 року у Львові. У шкільні роки переїхала з батьком до Канади, однак невдовзі вирішила повернутися в Україну. 2007 року отримала ступінь магістра комп'ютерних технологій у НУ "Львівська політехніка" з відзнакою. У 2005-2015 роках працювала в міжнародних технологічних компаніях.

У 2014 році світ побачив перший роман Вікторії під назвою "Синдром листопаду, або Homo Compatiens". Ця книга потрапила до топ-десятки найкращих прозових творів за підсумками премії "ЛітАкцент року - 2014". Вже наступного року роман був перевиданий і потрапив до короткого списку Премії Валерія Шевчука.

У 2015 році Вікторія Амеліна вирішила призупинити свою кар'єру в сфері інформаційних технологій, щоб повністю віддатися творчості як письменниця. В 2016 році вона представила свою першу дитячу книжку під назвою "Хтось, або Водяне Серце". Її наступна робота для дітей, "Е-е-есторії екскаватора Еки", була видана у 2021 році. У 2017 році "Видавництво Старого Лева" випустило другий роман Вікторії, що отримав назву "Дім для Дома". Ця книжка потрапила до фінальних списків кількох національних та міжнародних премій, зокрема "ЛітАкцент року - 2017", Премії міста літератури ЮНЕСКО та Європейської літературної премії. Запорізька книжкова толока визнала "Дім для Дома" найкращим прозовим твором року.

Твори Вікторії Амеліної були видані в перекладах на польську, чеську, німецьку, нідерландську та англійську мови. Нещодавно роман "Дім для Дома" також отримав іспанський переклад.

У 2021 році Вікторія отримала літературну премію, названу на честь Джозефа Конрада-Коженьовського. У тому ж році вона ініціювала проведення Нью-Йоркського літературного фестивалю, який проходив у селищі Нью-Йорк, розташованому в Бахмутському районі Донецької області.

28 червня 2023 року львівська авторка Вікторія Амеліна зазнала поранень в результаті ракетного обстрілу Краматорська. На жаль, 3 липня вона померла у лікарні Мечникова в Дніпрі. Вікторію Амеліну поховали на Личаківському цвинтарі у Львові.