Маркевич поділився своєю думкою щодо найкращого виду спорту після футболу: "Наша команда змагалася на обласному чемпіонаті" - Футбол24.

Мирон Маркевич / изображение: ФК Металіст 1925

Мироне Богдановичу, який Новий рік у вашому житті залишив найяскравіші спогади?

Як на мене, Новий рік не викликає особливого захоплення. Натомість Різдво завжди було моїм улюбленим святом. Я часто повертаюся до своїх дитячих спогадів, коли разом із друзями ходили колядувати. За наші пісні нам дарували цукерки та гроші, на які потім купували ключки й ковзани.

Чи ви вмієте добре грати в хокей?

Я насправді старався. Але який же хокей був в Україні в кінці 60-х – на початку 70-х, особливо в Львівській області! Я три-чотири роки грав на аматорському рівні, представляючи фрезерний завод. А ще в дитинстві ми виготовляли ворота з усіх можливих матеріалів, що потрапляли під руку. Головним було навчитися стояти на ковзанах. Тоді зими були зовсім іншими.

На якій позиції ви вперше розпочали спілкування?

(Сміється.) Я грав на позиції лівого нападника. Наша команда брала участь у чемпіонаті області.

- Тобто через любов до спорту після футболу у вас йде хокей?

Безумовно. Я завжди мріяв побачити матч НХЛ вживу. П’ять років тому ця мрія здійснилася. Разом з ветеранами збірної України з футболу ми відвідали Тампу. Спочатку ми разом пішли на один матч, а потім я самостійно придбав квиток. Саме в тому сезоні команда Тампа-Бей Лайтнінг здобула Кубок Стенлі. Це була неймовірна насолода для мене. Ось він, справжній хокей на вищому рівні, - поділився враженнями Маркевич у коментарі для Sport.ua.