На Сумщині під час зведення укріплень було вкрадено значні суми грошей. Які коментарі на цей рахунок надають уряд та правоохоронці?

На основі звернень місцевих чиновників та депутатів, правоохоронні органи досліджують процес зведення оборонних споруд.

Після розголосу щодо укріплень на одному з найгарячіших напрямків фронту - Сумщині - правоохоронні органи почали розслідування масштабів зловживань та викриття осіб, відповідальних за виконання робіт. Відомо, що компанія з Рівного завищувала ціни на свої послуги, а також є підозри щодо участі львівських чиновників у привласненні бюджетних коштів. Крім того, стало відомо, що будівельні фірми обдурювали працівників, які займалися риттям окопів та виконанням інших завдань.

"Телеграф" зібрав інформацію про те, наскільки великими були бюджетні видатки на зведення оборонних рубежів у Сумській області, і яка частина з них могла осісти в кишенях ділків.

Аналітичні оцінки та коментарі від представників військових служб.

Ситуація, що стосується будівництва військових інженерно-технічних та фортифікаційних споруд, а також систем невибухових загороджень на Сумському напрямку, стала предметом уваги як українських аналітиків і журналістів, так і міжнародних експертів через посилення російського тиску та необхідність утримання ворога. У червні цього року проект DeepState повідомив, що під час візиту до регіону восени 2024 року було зафіксовано наявність фортифікацій на відстані 20-25 км від державного кордону, проте виникли питання щодо їхньої якості.

З одного боку, можна спостерігати підземні опорні пункти та окопи, які накриті сіткою для захисту від FPV-дронів. Проте, до інженерних загороджень, які здатні ефективно стримувати ворога, на той момент ставилися з неувагою. Якщо порівнювати з Дніпропетровщиною, то там ситуація виглядає значно краще, адже "зуби дракона" в полі є надто простими та дешевими. Цю інформацію було опубліковано в телеграм-каналі аналітичного проєкту, з уточненням, що намагаються терміново укріпити лінію оборони. Про застарілі окопи, які не мають захисту від дронів, також згадується у статті The Wall Street Journal.

Натомість ситуація безпосередньо на прикордонні - виявилась гіршою. Супутникові знімки, зроблені DeepState вже у квітні поточного року показали: інженерні загородження - протитанкові рви, тетраедри, єгози тощо - були відсутні (!) на лінії Журавка-Новеньке-Басівка й аж до населених пунктів Хотінь, Писарівка, Кияниця, Храпівщина та Юнаківка. Облаштуванням позицій та мінуванням самотужки займались бійці, які там тримають оборону. У спілкуванні з аналітиками вони наголошували, що попри активність ворожих дронів тут все-таки можна було виконувати будівельні роботи.

У відповідь на критику, Міністерство оборони зазначило, що в тих регіонах, де військові частини займаються фортифікаційними роботами (окрім Міноборони, ці завдання також можуть виконувати Державна спеціальна служба транспорту, місцеві адміністрації та Держагентство з відновлення та розвитку інфраструктури), процес відбувається згідно з планом. Тодіішній міністр оборони Рустем Умєров запевнив журналістів, що умови війни вимагають адаптації оборонних споруд до сучасних вимог. Тому замість традиційних "батальйонних районів оборони" та довгих комунікацій, зараз будуються компактні опорні пункти з ходами довжиною 60-70 метрів, які забезпечують захист від дронів і максимально враховують рельєф місцевості. Серед факторів, що можуть ускладнювати активність у облаштуванні лінії оборони на Сумщині, у Центрі протидії інформації в коментарях для медіа згадали про постійний вогневий контроль на певних ділянках. Крім того, керівник ЦПД Андрій Коваленко підкреслив, що кожен випадок слід аналізувати "детально і на прикладах", додавши, що цю ситуацію досліджують правоохоронні органи.

Голова Сумської обласної військової адміністрації Олег Григоров спробував продемонструвати, що роботи з оборони тривають, опублікувавши у Facebook інформацію про облаштування доріг антидроновими сітками. Хоча ці заходи дійсно мають певне значення в боротьбі з дронами, експерти проекту DeepState звернули увагу на те, що це не є достатніми оборонними позиціями, які мали б бути реалізовані за підтримки місцевого самоврядування. Вони зазначили, що "антидронова сітка" може бути розглянута як частина інженерно-фортифікаційних споруд, але це не ті захисні елементи, які здатні ускладнити просування ворога чи ефективно відбити його атаки. Серед необхідних елементів вказали на протитанкові рови, "зуби дракона", бар'єри з колючого дроту та мінні загородження. Аналітики підкреслили, що хоча ІФС можна почати активно зводити та укріплювати, на територіях, які наразі під контролем ворога, відсутні будь-які фортифікації, що ускладнює ситуацію.

Одна підозра та ще чотири справи

У липні з'явилися перші результати уваги правоохоронців. Зокрема, було оголошено підозру директору одного з рівненських підприємств, яке у 2024 році займалося будівництвом фортифікацій для Департаменту капбудівництва Сумської ОВА. Як повідомляє Спеціалізована прокуратура у сфері оборони Центрального регіону, ця компанія частину робіт передала на аутсорсинг, а в акти приймання виконаних робіт внесла неправдиві дані про обсяги та вартість виконаних робіт. Підраховані збитки перевищують 1,1 млн гривень, а щодо інших контрактів на загальну суму 26 млн гривень ще проводяться експертизи. Дії керівника кваліфіковані за ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України (незаконне заволодіння чужим майном через зловживання службовим становищем в умовах воєнного стану у великих розмірах). Якщо провину буде доведено, йому загрожує тюремний термін від 7 до 12 років, а також можливість конфіскації майна та заборона на зайняття певних посад.

Зазвичай представники правоохоронних органів не розголошують ні прізвище підозрюваного, ні назву компанії, яку він очолює. Оскільки йдеться про закупівлю для оборонних потреб, дані про учасників торгів також не відображаються на платформі Prozorro. У Сумській обласній військовій адміністрації у відповіді на запит "Телеграфу" зазначили, що ризики, пов'язані з розповсюдженням інформації про виконавців робіт в сфері оборонної інфраструктури, переважають над суспільним інтересом у її отриманні. Додатково було повідомлено, що у період з 2023 по 2025 роки співпраця з підприємствами з Києва, Київської, Дніпропетровської, Рівненської, Чернігівської та Сумської областей стосувалася питань фортифікації. За цей час укладено 121 договір на загальну суму 2 млрд 918,8 млн гривень. Ці кошти були виділені з резервного фонду державного бюджету, а додатково минулого року юридичні особи надали 79,9 млн гривень.

На питання, чи виставляли претендентами на використання бюджетних коштів вимогу мати досвід зведення фортифікаційних споруд, посадовці відповіли негативно. І пояснили так: це могло бути розцінене як дискримінація, бо"в довоєнні часи такі роботи підприємствами цивільної будівельної галузі не виконувались". Щодо контролю за якістю й обсягами робіт, а також ефективністю використання бюджетних коштів в ОВА туманно відповіли, що"здійснювали усі передбачені чинним законодавством заходи". При цьому ні з ким підрядників договори не розривали, адже це робить неможливим виставлення претензій чи подачу позовів до суду у разі невиконання договірних зобов'язань. А що з ними таки є проблеми, показав внутрішній аудит, який з'ясував: деякі фірми отримували авансові платежі, але з виконанням робіт затягували. Зібрані дані військова адміністрація передала правоохоронцям і 10 червня (тобто після того, як про проблему активно заговорили - Авт.) інформацію було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Та чи перетвориться вона в кримінальне провадження - відкрите питання.

В Головному управлінні Національної поліції в Сумській області на запит "Телеграфу" зазначили, що, окрім вже згадуваної справи, де існує підозра, триває розслідування ще двох кримінальних справ. Окрім привласнення, розтрати та незаконного заволодіння чужим майном з використанням службового становища (частини 4 і 5 статті 191 Кримінального кодексу України), за що можуть призначити тюремні терміни від 5 до 12 років, також фігурує службове підроблення (частина 1 статті 366 КК України), яке передбачає штрафи до 68 тисяч гривень, обмеження чи позбавлення волі.

І ще дві справи стосуються невиплати зарплати працівникам, які були залучені на будівництві фортифікацій. За це, згідно з ч.1 ст. 175 КК України, керівників фірм можуть оштрафувати на суму від 8,5 до 17 тис. гривень, або направити на виправні роботи, чи позбавити волі на строки до 2 років. Таку недоброчесність з боку фірм, що отримують бюджетні кошти, "Телеграфу", підтвердив працівник однією з них, а саме ТОВ "Криворізьке променерго". Фірма зареєстрована у селі Коломійцеву Дніпропетровської області, а його власники - Олександр Кесіль з Кривого Рогу та Таїсія Кудінова з Дніпра.

- Я влаштувався на це підприємство виключно для роботи над фортифікаціями, і, наскільки мені відомо, у них було близько десяти об'єктів в процесі, - поділився чоловік. - До грудня 2024 року спостерігалися затримки з виплатами, але врешті-решт гроші все ж повертали. Проте з початку року до травня я не отримав жодної копійки, навіть лікарняний не оплатили - абсолютно нічого! Я не витримав і звільнився, а з розрахунками досі не розібралися, хоча я працював офіційно. А що ж тоді з тими, хто не був оформлений? Люди працювали в будь-яку погоду, а їх просто залишили без нічого! Я особисто звертався до Державної служби України з питань праці, інші також писали заяви в поліцію - і жодних результатів. Немає зв'язку ані з керівництвом, ані з центральним офісом.

Народний депутат озвучив назви компаній, які могли отримати прибуток.

Народний депутат Олександр Качура поділився новинами щодо ситуації з фортифікаційним будівництвом на Сумщині, оприлюднивши на своїй Facebook-сторінці інформацію про відкриття ще одного кримінального провадження 30 червня. Згідно з його даними, до можливого розкрадання коштів на будівництві фортифікаційних об'єктів можуть бути причетні шість компаній: "Кортакоз", "Експрес Техбуд", "Хіммонтаж 14", "ЯРД", "СУ-630", "Торговий дім "Династія" та приватне підприємство "Автомагістраль".

Які це компанії? Найбільш відомою серед них є "Автомагістраль", зареєстрована в селі Синяк на Київщині та належна Миколі Скоростецькому, колишньому керівнику Служби автомобільних доріг Київської області. Це підприємство активно виграє вигідні тендери, особливо в Житомирській області, що часто супроводжується численними скандалами. Конкуренти підозрюють "Автомагістраль" у змові з іншими місцевими компаніями, а також вона часто отримує підряди через переговорні процедури без жодної конкуренції. Крім того, на компанію відкрите кримінальне провадження щодо зловживання державними коштами. Ще одна фірма, "Кортакоз", з мінімальним статутним капіталом у 1000 гривень, зареєстрована в місті Здолбунів Рівненської області, також часто стає переможцем бюджетних тендерів. Пропозиції цієї компанії неодноразово викликали питання у експертів Dozorro через завищені ціни на матеріали, виявлені під час утеплення двох шкіл у Рівному та реконструкції Арцизського ліцею.

Компанія "Експрес Техбуд", що зареєстрована в столиці та має значний статутний капітал у розмірі 86,1 млн гривень (власники - Володимир Подолін, Наталія Приймак, Владислав Гулима), бере участь у тендерах на постачання будівельних матеріалів для державних установ. Проте, інші учасники торгів неодноразово висловлювали незадоволення якістю піску, що постачається цією компанією. Щодо двох інших підприємств - "Ярд" з Дніпра та "Су 630" з Києва, то в публічних джерелах відсутні згадки про їх участь у значних тендерах чи пов'язаних зі скандалами. Окрім того, діяльність ще двох компаній - сумського ТОВ "Хіммонтаж 14" та криворізького ТОВ "Торговий дім "Династія" - згідно з даними YouControl, була припинена через банкрутство.

Важливість компаній, згаданих у контексті якості зведення фортифікаційних споруд та витрат, що були неефективними або вкраденими, ще має бути оцінена правоохоронними органами в Сумській області. На даний момент розслідування проводить місцева поліція, до перевірок також залучать інші структури. Нардеп Олександр Качура підкреслив, що за його ініціативою Офіс Генерального прокурора і Служба безпеки України дали вказівку обласним підрозділам дослідити наведені факти, зокрема на предмет можливих випадків державної зради та зловживань з боку посадовців. "Вони мають ініціювати досудове розслідування. Ми також чекаємо на офіційні відомості від Державного бюро розслідувань. Незважаючи на всі труднощі, ми разом будемо боротися за справедливість! Винні повинні бути покарані", - підкреслив депутат Верховної Ради.

Медіа також інформують про можливу причетність посадовців Львівської обласної військової адміністрації до розкрадання коштів, виділених для будівництва фортифікаційних споруд на Сумщині. Ці роботи розпочалися ще навесні 2024 року, а вже влітку їх почала досліджувати Спеціалізована прокуратура у сфері оборони Західного регіону. Згідно з інформацією від Zahid.net, діячі військової адміністрації могли вступити в змову з компаніями, залученими до будівництва, що призвело до привласнення бюджетних коштів. Дії посадовців кваліфікуються як розкрадання та зловживання службовим становищем у великих розмірах (ч. 5 ст. 191 та ч. 2 ст. 364 КК України). Представники військової адміністрації підтвердили журналістам "Суспільного", що тривають слідчі дії, проте наразі жоден із посадовців не є підозрюваним. Вони також зазначили, що торік виконані будівельні роботи були прийняті військовими та представниками міської адміністрації, і жодних скарг щодо їхньої якості чи обсягу не надходило.

Тематика фортифікацій на Сумщині та Харківщині неодноразово обговорювалася під час засідань Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради, яка була заснована ще в 2024 році. Зокрема, секретар комісії, народний депутат Михайло Бондар, акцентував увагу в своїх коментарях для ЗМІ на основних проблемах, пов'язаних із цими об'єктами. А саме:

- роботи виконані не в повному обсязі, зокрема, 20 взводних опорних пунктів залишилися незведеними.

- вартість побудованих під наглядом ОВА у два рази дорожча від аналогічних об'єктів, за які відповідала Державна служба транспорту - 25 млн проти 12-13 млн гривень;

- з 800 об'єктів на баланс Державна служба транспорту прийняла тільки 25, ще 150 на стадії оформлення документів, решта - низької якості;

- елемент укріплень на території, що тимчасово перебуває під окупацією, та інше.

Згідно з оцінками народного депутата, йдеться про можливе розкрадання в розмірі близько двадцяти мільярдів гривень. Він підкреслив, що цю ситуацію необхідно обговорити на парламентському рівні за участю прокуратури, ДБР, НАБУ, САП та Кабінету Міністрів. "Телеграф" продовжить стежити за цим важливим питанням, що стосується національної безпеки, і надаватиме актуальні новини щодо вказаних розслідувань.

Як повідомляв "Телеграф", у тендерах на постачання харчових продуктів для армії часто перемагають компанії, що мають сумнівну репутацію, зокрема через проблеми з якістю їхніх товарів.