Наступний Папа може виявитися останнім: ключова загадка пророцтва щодо Ватикану (відео)

Можливо, наступний Папа буде останнім, і в період його правління можуть трапитися серйозні катастрофи?! Які нові деталі були виявлені щодо цього пророцтва та які таємниці воно містить?

Всі подробиці – лише на TSN.ua в ексклюзивному форматі.

Поки католики по всьому світу сумують через втрату Папи Франциска, який пішов з життя у віці 88 років, у Ватикані триває підготовка до конклаву для вибору нового понтифіка. Водночас серед вірян та дослідників знову виникає інтерес до таємничого "Пророцтва пап", створеного понад 400 років тому. Цю інформацію повідомляє Daily Mail.

Йдеться про книгу бенедиктинця Арнольда де сВійона 1595 року, яка базується на видіннях святого Малахія, архієпископа Арми. У ній викладено серію латинських фраз, які начебто описують кожного Папу від Целестина II (1143 рік) і до сьогодні. Останній запис особливо тривожний: у ньому йдеться про "Петра Римлянина", який нібито стане останнім понтифіком. Під його правлінням мають статися великі лиха, руйнування Риму та кінець папства. Пророцтво завершується словами: "Місто на семи пагорбах буде зруйноване, і страшний суддя судитиме свій народ".

Ці тривоги підкріплюються тим, що серед основних кандидатів на папський престол нині є троє кардиналів з іменем Петро. Раніше деякі спробували пов'язати це пророцтво з Папою Франциском, оскільки його повне ім'я – Джованні ді П'єтро ді Бернардоне, проте більшість експертів вважають таку асоціацію лише випадковістю. До обговорення пророцтв також залучаються передбачення Нострадамуса, які він зробив ще в XVI столітті. У своїх поетичних рядках він згадував про смерть "надзвичайно старого понтифіка" та можливе послаблення католицької церкви, а також натякав на обрання нового Папи, який буде пов'язаний з "великим королем" та молодим спадкоємцем. Незважаючи на сумні прогнози, більшість науковців закликають підходити до цих пророцтв з обережністю і не сприймати їх за чисту монету.

Активні дискусії продовжуються щодо того, хто займе посаду нового Папи. Конклав, що відповідатиме за вибір нового Папи Римського, відбудеться 7 травня. Цю інформацію повідомляє агентство Reuters, посилаючись на одного з впливових представників Ватикану.

Дату таємного конклаву, на якому буде обрано нового главу Католицької церкви, було визначено на закритих зборах кардиналів після похорону папи Франциска 26 квітня. Виборці готуються до розміщення в Casa Santa Marta.

У конклаві можуть брати участь приблизно 135 кардиналів з різних куточків світу, які не досягли віку 80 років. З 2005 року під час виборів кардинали, що мають право голосу, проживають у Casa Santa Marta, де їм заборонено користуватися будь-якими електронними пристроями або мати зв'язок із зовнішнім світом. Цю інформацію повідомляє Corriere della Sera. Зазвичай новий папа обирається після смерті попереднього глави католицької церкви.

Папу Франциска було обрано в особливих умовах: у 2013 році його попередник, папа Бенедикт XVI, вирішив залишити свій пост через проблеми зі здоров'ям та поважний вік. Востаннє папа відступав від своїх обов'язків у 1415 році — тоді це зробив Григорій XII, змушений до цього обставинами. Папа Селестин V, який зрікся в 1294 році, також вчинив це добровільно, подібно до Бенедикта XVI. Процедура голосування регулюється нормами, затвердженими папою Іоанном Павлом II у 1996 році через апостольську конституцію Universi Dominici Gregis, а пізніше скоригованими Бенедиктом XVI 26 червня 2007 року.

Згідно з новими правилами, після 33-го або 34-го раунду голосування відбудеться другий тур між двома кардиналами, які отримали найбільше голосів у фінальному голосуванні. Для обрання нового Папи все ще необхідно досягти двох третин голосів. Протягом усього процесу виборів наступника Бергольйо щодня буде проведено два димлення: одне приблизно о 12:00, а інше о 19:00. Після завершення кожного голосування бюлетені знищуються шляхом спалювання, з використанням барвника: чорного, якщо вибори не увінчалися успіхом, і білого, якщо новий Святіший Отець був обраний.

Дим, що здіймається з труби Апостольського палацу, повідомляє вірянам, які зібралися на площі Святого Петра, про те, відбулися чи не відбулися вибори. Після того, як вибори відбудуться, і якщо обраний прийме висунення, з труби піде білий дим, і одночасно задзвонять шість дзвонів собору Святого Петра.

Святкові звуки дзвонів завжди сповіщають про обрання нового Папи. У Сикстинській капелі готують спеціальне приміщення з р garments для нового понтифіка. Після виборів Папа проходить через невеликі двері в апсиді капели в "кімнату сліз", що отримала свою назву завдяки тому, що саме тут новообраний понтифік може відчути і виразити емоції, які стримував до цього моменту. Важко передбачити, скільки часу знадобиться 138 кардиналам, щоб обрати нового Папу. З початку XX століття конклави зазвичай тривали в середньому 3 дні, а найдовший з них тривав 5 днів.

Тепер розглянемо більш детально тих, хто бере участь у виборі нового Папи Римського, а також тих, кому пророкують цю високу посаду. Нового папу обирають кардинали, які є ключовими фігурами в церкві і займають друге місце за важливістю після самого Папи, що представляє Святу Столицю.

Кардиналів призначають самі Папи Римські і зазвичай вони вже є єпископами. Для того щоб стати кардиналом, треба бути священником принаймні п'ять років і мати вік не менше 25 років, а також обрати целібат -- дати обіцянку і дотримуватись "безшлюб'я". До речі, суто теоретично Папою може стати будь-який неодружений католик зазначеного віку, але все ж існує традиція обрання пап з числа кардиналів. Всі кардинали перед голосуванням на Конклаві складають присягу щодо секретності під час виборів Папи. Всі нинішні кардинали були призначені або Іваном Павлом ІІ, або Бенедиктом XVI, або Франциском. Причому 80 відсотків кардиналів з правом голосу -- 108 кардиналів -- були призначені саме папою Франциском.

Кардиналів висвячують під час особливих церемоній, відомих як консисторії, під час яких їм вручають кільце та червоний головний убір – пілеолус, або ямулку. Цей головний убір символізує вірність Папі, готовність до жертви, навіть якщо це означає пролити кров або пожертвувати власним життям, що й зумовлює червоний колір. Папа Франциск провів десять таких консисторій, тож, як стверджують експерти з Ватикану, є всі підстави вважати, що наступний понтифік, ймовірно, також не буде європейцем. Франциск прагнув зміцнити церкву в регіонах, де католики становлять меншість або їхня чисельність зростає швидшими темпами, ніж у "застійному" Західному світі.

Також, як очікується, наступник Франциска буде "прогресистом" -- тобто людиною не ультраконсервативних переконань, а поділятиме реформаторські прагнення папи-аргентинця. Але так само може статися, що реформаторські зусилля були зашвидкі, і кардинали можуть вирішити, що треба трошки "пригальмувати" реформаторський "запал" Франциска. Протягом багатьох століть переважна більшість кардиналів були італійцями, за винятком періоду 1309-1377 років, коли домінували французи, адже папа базувався у французькому Авіньйоні. Кардинали-європейці нині становлять 39 відсотків, а коли Франциск (перший в історії понтифік-латиноамериканець) вступав на престол в 2013 році, європейці становили понад половину від всієї кількості кардиналів в Колегії. Але попри прогнози експертів, й ставки букмекерів, -- хто стане новим папою -- насправді не буде ясно, допоки над Сікстинською капелою не підніметься білий дим.

Сьогодні одним з основних претендентів вважається кардинал П'єтро Паролін. З 2013 року він займає посаду державного секретаря Ватикану, де активно працює над встановленням відносин між Ватиканом та В'єтнамом і Китаєм.

У 2018 році Ватикан і Китай підписали угоду про призначення єпископів. Це було важливим історичним кроком у відносинах між Пекіном і Католицькою церквою. Водночас угода викликала критику та звинувачення в "колаборації з комуністами". Ім'я кардинала Пароліна також згадувалося разом зі справою про розтрату 350 млн євро у 2021 році, але звинувачень кардиналу не висунули. За кардинала Пароліна говорить його високий пост у ватиканській ієрархії, дипломатичний досвід, близькість до покійного Франциска і походження. Кардинал родом із Північної Італії, а останні три Папи Римських не були італійцями: Франциск був родом з Аргентини, Бенедикт XVI -- з Німеччини, а Іван Павло II -- з Польщі. Ще один італієць, якого називають ймовірним майбутнім Папою, -- архієпископ Болоньї Маттео Дзуппі.

Дзуппі, який отримав кардинальське звання у 2019 році, вважається одним із найліберальніших кандидатів на пост понтифіка. Він пересувається містом Болонья на велосипеді, відкрито підтримує одностатеві шлюби та ЛГБТК+ спільноту, виступає за права ув'язнених і заперечує смертну кару. У 2022 році його обрали головою італійської єпископської конференції. Дзуппі активно співпрацює з католицькою організацією святого Егідія, яка займається соціальним служінням. В 1992 році він брав участь у переговорах, що призвели до завершення громадянської війни в Мозамбіку та підписання мирного договору. У 2023 році папа Франциск призначив його мирним посланником Ватикану в Україні. У цій якості болонський архієпископ відвідав Москву, де зустрівся з патріархом Кирилом, а також провів розмову з президентом України Володимиром Зеленським.

Іншим кандидатом є 60-річний П'єрбаттіста Піццабалла, який є наймолодшим кардиналом серед тих, кого ЗМІ та букмекери вважають фаворитами на пост Папи Римського. Він був призначений кардиналом у 2023 році. Його досвід роботи на Близькому Сході, зокрема посада латинського патріарха Єрусалима з 2020 року, свідчить про його професіоналізм. Після нападу ХАМАС на Ізраїль 7 жовтня 2023 року Піццабалла запропонував себе в заручники в обмін на звільнення викрадених дітей. Він уникає коментарів на суперечливі питання, що може бути його перевагою, як зазначає New York Times. Проте, його вік може стати перешкодою, адже для посади папи він вважається занадто молодим.

Також перспективним кандидатом від консервативного крила церкви вважають архієпископа Будапешта 72-річного Петер Ерде. Він виступає проти одностатевих шлюбів і проти допуску розлучених, а тоді знову одружених католиків до причастя. Угорського кардинала називають прихильником прем'єр-міністра Віктора Орбана. Коли в 2015 році папа Франциск закликав католицьких священників у Європі приймати біженців, Ерде заявив, що це буде схоже на "торгівлю людьми". Втім, як зазначає Reuters, Ерде ніколи відкрито не протистояв папі Франциску і може розглядатися як компромісний кандидат: з консервативними поглядами, не дуже харизматичний, але прагматичний. Ерде двічі обирали головою ради єпископських конференцій Європи -- у 2005 і 2011 році. Саме європейські кардинали становлять зараз більшість у конклаві, який обиратиме нового Папу. А ще Ерде -- експерт з церковного права, він говорить кількома мовами, включаючи російську. Його призначив Іоан Павло II у 2003 році. На той момент він став наймолодшим кардиналом (згодом з'явилися кардинали молодші за Ерде).

Луїса Антоніо Тагле може стати першим Папою Римським з Південно-Східної Азії, подібно до того, як Франциск став першим понтифіком з Латинської Америки. Його часто називають "азійським Франциском", адже саме в Азії спостерігається найшвидший ріст чисельності католиків. Тагле раніше обіймав посаду архієпископа Маніли, а пізніше отримав відповідальність за євангелізацію у Ватикані. Як прогресивний кандидат, він вважає позицію католицької церкви щодо одностатевих шлюбів і розлучень занадто суворою, але водночас виступає проти абортів, порівнюючи їх із позасудовими розправами над підозрюваними у наркоторгівлі на Філіппінах. Тагле вже був одним із претендентів на папський престол у 2013 році, коли було обрано Франциска, але тоді його вік не дозволив йому стати понтифіком. Хоча зараз йому 67 років, конклав може вважати це все ще занадто молодим для такої відповідальної посади.

Також серед претендентів на папський трон вважається перший кардинал з Гани – Пітер Тарксон, який представляє прогресивне крило Римо-католицької церкви. Він займав пост голови папської ради справедливості та світу, що займається питаннями соціальної справедливості, прав людини та миру. В цій ролі Тарксон брав участь у економічному форумі в Давосі та висловлював свою позицію щодо кліматичної кризи. Хоча він дотримується традиційних католицьких поглядів на питання гомосексуальності та шлюбу, він виступає проти криміналізації одностатевих стосунків у Гані. У 2023 році в інтерв'ю BBC Тарксон зізнався, що молиться про те, щоб його не обрали Папою Римським. Іншим потенційним кандидатом з Африки є 79-річний кардинал Робер Сара з Гвінеї, який має консервативні погляди. У 2020 році Сара спільно з колишнім папою Бенедиктом XVI видав книгу, в якій підтримав збереження целібату для католицьких священників, що було сприйнято як виклик для нинішнього папства. Незабаром після цього він подав у відставку з посади у Ватикані.

Сару охарактеризовували як "паралельного авторитета" для Франциска. У цьому контексті його кандидатура виглядає ще консервативнішою, ніж у Ерде.

Серед кандидатів виділяється 68-річний Маріо Грек, який займає посаду генерального секретаря Синоду єпископів. Раніше його вважали прихильником традиційних поглядів, але після приходу папи Франциска до влади у 2013 році він змінив свої погляди на більш прогресивні. Наразі Грек активно підтримує ЛГБТК+ спільноту та мігрантів, виступає проти будь-якої дискримінації і відкритий до ідеї еволюції церкви у відповідь на виклики часу. У 2015 році він зазначив, що церква повинна бути "досвідом спілкування з Богом", а не лише "моральною організацією". Як повідомляє Reuters, його походження з невеликої країни може зменшити ймовірність виникнення дипломатичних або геополітичних ускладнень.

А архієпископа Марселя Жак-Марка Авеліна називають Іоанном XXIV -- через його зовнішню схожість з Папою Іоанном XXIII.

Кардинал Авелін є близьким союзником Франциска і поділяє багато його поглядів. Він народився в Алжирі в родині іспанських іммігрантів, а після здобуття незалежності північноафриканською країною переїхав до Франції. У 2023 році Авелін організував у Марселі "Середземноморські зустрічі" для молоді з християнськими переконаннями, на які завітав сам Папа Франциск. Існує ймовірність, що Авелін стане першим Папою з Франції з XIV століття. Проте архієпископ Марселя не володіє італійською мовою (хоча і вивчає її), що може стати перешкодою на шляху до обрання.

До слова, 45-річний уродженець України, єпископ УГКЦ Микола Бичок, який наразі опікується українською діаспорою в Австралії також буде брати участь у виборах нового папи, але питання, чи може він бути обраний, дискусійне. Сам він таку можливість допускає, але є деякі нюанси. Раніше в українських медіа з'явилася інформація, що він також може претендувати на місце Папи. Але згодом релігієзнавець Сергій Гірік пояснив, що кардинали від церков східного обряду, зокрема УГКЦ, можуть обирати папу, але не можуть бути кандидатами на престол. Водночас інші релігієзнавці, зокрема Кирило Говорун, зазначав BBC, що можливість бути обраним у Бичка як католика східного обряду теоретично існує. Зрештою, співрозмовники ВВС в УГКЦ підтвердили, що за канонами Бичок не може бути обраними. І додали -- "якщо виберуть, то хто піде проти Святого Духа". Сам Бичок 25 квітня заявив, що на сьогодні у світі є 252 кардинали, з них 135 кардиналів, які віком менш як 85 років. Тобто це ті кардинали, які можуть обирати Святішого Отця і можуть бути обраними.

Микола Бичок з'явився на світ в українському містечку Тернопіль. Після завершення навчання у середній школі він вирішив вступити до монастиря, а згодом був висвячений на священника у Львові. Перед тим, як у січні 2020 року переїхати до Мельбурна для служіння в Єпархії Святих Петра і Павла, він мав досвід роботи священником у кількох країнах, зокрема в Польщі та Сполучених Штатах. У кінці 2024 року Папа Франциск призначив його кардиналом. Однак, хто врешті-решт стане новим папою, стане відомо лише після його обрання. Під час кожного раунду невдалих голосувань, коли жоден кандидат не отримує "конституційної більшості" у дві третини голосів, з димоходу Сикстинської капели виходить чорний дим. І тільки коли обирають нового папу, з'являється білий дим.

У фільмі "Конклав", який отримав Оскар у 2024 році, досить точно зображено процес вибору папи. У сценах, що ілюструють цей важливий момент, видно, як для розпалювання вогнища використовують спеціальні хімічні барвники, які змінюють колір диму на чорний або білий. Після успішного голосування новообраний папа виходить на балкон, з якого видно площу Святого Петра, де звичайно збираються десятки тисяч вірян, які чекають на цю важливу подію. Вибір, білий дим і поява нового понтифіка на балконі Собору свідчать про те, що Католицька церква отримала нового лідера.

▶ На каналі ТСН на YouTube ви можете знайти відео за цим посиланням: "Наступний Папа може виявитися останнім: ключова таємниця пророцтва щодо Ватикану!"

Нагадаємо, що Папа Римський Франциск помер 21 квітня через раптовий інсульт. Суверенний понтифік не пережив значних страждань.